Вибори в містечку Носівка: проблема заміщення посади сотника у другій половині 1730-х рр

Як бачить вже з назви шановний читач, ця стаття безпосередньо пов’язана з
розвідкою В.Барвінського, хоч і розділяють їх фактично сто років. Цей історик
століття тому висловив тезу про те, що «многие важные вопросы внутренней
истории …ждут еще серьезной научной разработки» [1]. З одного боку, вона все ще
зберігає актуальність і зараз. Проте у роботах з історії Гетьманщини науковці
постійно залучають новий фактичний матеріал з історії тих чи інших сотень, рясно
присутній він у працях про полки. Маємо вже певну кількість робіт, присвяченим
безпосередньо сотенній тематиці, [2] хоча сотня як інституція ще не стала об’єктом
дослідження. Робота з джерелами про становище лівобережного козацтва під час
російсько-турецької війни 1735-1739 рр. дозволила виявити цікавий документ про
конфлікт навколо виборів сотника у Носівській сотні Київського полку. Цей
конфлікт відділяє від описаного В.Барвінським 16 років. Проте, зрозуміло,
проблему варто формулювати більш широко. Нижче я розгляну реалізацію на
сотенному рівні у другій половині 1730-х рр. правових принципів, які регулювали
обсадження старшинської посади, в нашому випадку – уряду сотника. Конфлікти,
які постали з цього приводу в сотенному містечку Київського полку Носівка в 1719
та 1735 роках, дозволяють певною мірою говорити про механізм можливого впливу
(або, радше, можливого протесту) з боку населення сотні.