Перспективи використання технологій гідропосіву та часткового озеленення породних відвалів вугільних шахт

За двохсотлітній період розробки вугільних родовищ в Україні внаслідок складування
виданої на поверхню гірської маси утворилося понад півтори тисячі породних відвалів, в
яких накопичилося близько 4 млрд. т порожньої породної маси. Процес відвалоутворення і
досі триває – щорічно у відвали видається близько 40 млн. м 3 породи. Особливо актуальна
проблема шахтних відвалів для великих і малих міст Донбасу, де високі відвали (терикони)
стали невід'ємною частиною його ландшафту.
У гірничопромислових регіонах породні відвали є основними джерелами забруднення,
що чинять негативний вплив на всі компоненти природного середовища та здоров'я
населення. Шкідливі речовини з поверхні відвалів потрапляють у повітря, ґрунт і водні
об'єкти. Відвальні масиви негативно впливають на водний режим, погіршують якість
поверхневих і ґрунтових вод, змінюють повітряні потоки, призводять до деградації
ландшафту. Усі поверхневі накопичення гірських порід стають активним джерелом
тонкодисперсного пилу, який є найбільш небезпечним для здоров’я людей. Шахтні породи в
териконах також схильні до самозагоряння, забруднюють повітря та ґрунти продуктами
горіння, передусім сірчаними сполуками.