Низьковуглецева економіка - стратегічний напрям політики забезпечення економічної безпеки України

Для України, в умовах глобальної конкуренції, яка з одного боку, змушує держави підтримувати конкурентоспроможність економіки й таким чином сприяти економічному поступу [1], а з другого – посилює нерівність, диспропорційність еколого-економічного розвитку, провокує диференціацію країн за рівнем життя і нееквівалентний товарообмін між ними, саме перехід до низьковуглецевої економіки має бути найважливішим механізмом забезпечення економічної безпеки (ЕКБ) держави. Основними цілями реалізації даного механізму є: – реалізація стратегічних напрямів нової парадигми сталого розвитку (СР) держави; – збереження спроможності держави ефективно захищати свої еколого-соціально-економічні інтереси в умовах глобалізації світових економік; – задовольняти у довготривалому режимі ресурсні (виробничі, енергетичні, екологічні, фінансово-економічні, соціальні та ін.) потреби суспільства і держави; – генерувати екологобезпечні інноваційні зрушення у всіх секторах економіки з метою їх конкурентоспроможності; – протистояти зовнішнім загрозам; – якнайповніше реалізувати національні конгруентні переваги у міжнародному поділі праці.