Реадаптація дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах

Abstract

У статті розглянуто підходи до організації роботи спеціальних соціально-педагогічних установ, що працюють із неповнолітніми, що опинилися у складних життєвих обставинах. На думку авторів, для ефективної роботи з реабілітації дітей необхідно виявити психологічні особливості, що призводять до порушення їхньої соціальної адаптації, на основі отриманих знань організувати роботу щодо соціальної реабілітації підлітків, які опинилися у складних життєвих обставинах. Розглянуто теоретичні підходи до інтерпретації соціальної адаптації: психоаналітичний, біхевіористський, гуманістичний, когнітивний. Соціально-психологічна адаптація інтерпретується авторами як один із видів соціальної адаптації, така взаємодія особистості і соціального середовища, яка приводить до оптимального співвідношення цілей і цінностей особистості та групи. Розглядається реадаптація як різновид соціально-психологічної адаптації особистості, яка інтерпретується авторами як комплекс заходів, спрямований на пристосування на тому чи іншому рівні до умов зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що система комплексної допомоги дитині у складних життєвих обставинах повинна вибудовуватися як доповнюючий ланцюжок від екстреної соціальної допомоги, педагогічної підтримки і супроводу на рівні масової освітньої установи, спеціалізованої допомоги та консультування у профільних центрах. Проведене дослідження дозволило визначити тенденції до подальшого теоретичного вивчення соціальної реадаптації, а також до практичного застосування отриманих результатів.

The article considers the approaches to the organization of work of special social and pedagogical institutions working with minors who find themselves in difficult life circumstances. According to the authors, for effective work on rehabilitation of children it is necessary to identify psychological features that lead to a violation of their social adaptation and on the basis of the acquired knowledge to organize work on social rehabilitation of adolescents in difficult life circumstances. Theoretical approaches to the interpretation of social adaptation, in particular, psychoanalytic, behavioral, humanistic, cognitive, are considered. Socio-psychological adaptation is interpreted by the authors as one of the types of social adaptation, the interaction of the individual and the social environment, which leads to the optimal ratio of goals and values of the individual and the group. Readaptation is considered as a kind of socio-psychological adaptation of the individual, which is interpreted by the authors as a set of measures aimed at adapting at one level or another to environmental conditions. It is substantiated that the system of comprehensive assistance to a child in difficult life circumstances should be built as a complementary chain of emergency social assistance, pedagogical support and accompaniment at the level of mass educational institution, specialized assistance and counseling in specialized centers. The study allowed us to identify trends for further theoretical study of social readaptation, as well as for the practical application of the results