Пріоритетні напрями вдосконалення управління людськими ресурсами у сфері публічної служби України

Стаття ­присвячена­ дослідженню ­напрямів­ модернізаці ї­публічної ­служби ­та ­управління­ людськими­ ресурсами­ в ­органах ­публічної­ влади ­та­ обґрунтовано
­пріоритетні ­напрями­ вдосконалення ­управління­ людськими­ ресурсами ­у­ сфері­ публічної ­служби­ України.­ Встановлено,­ що­ зберігаються ­застарілі ­форми,­ методи­ й­ технології­ управління ­персоналом ­у ­сфері ­публічної­ служби­ та ­досить повільний­ перехід­ від ­діловодної­ моделі­ управління ­персоналом ­до ­демократичних­ форм ­і­ методів ­роботи­ з­ персоналом.­ Проаналізовано ­основні­ форми ­соціально-психологічного­ забезпечення ­управління ­людськими ­ресурсами­ в­ сфері­ публічної ­служби.­ Визначено,­що­ на­ сьогодні ­залишається ­недостатньою ­інституційна­ спроможність ­служб ­управління ­персоналом ­та ­їх ­можливість­ забезпечити,­ у ­більшості­ випадків,­ ефективне ­виконання ­функцій­ зі­ стратегічного­ управління ­людськими ­ресурсами.­ Запропонована ­нова­
організаційна ­структура­ служби­ стратегічного­ управління­ людськими­ ресурсами ­в ­органах ­публічної­ влади,­ до ­якої­ мають ­входити ­підрозділи ­з ­питань ­стратегії­ (політики) ­управління ­людськими ­ресурсами,­ добору,­о бліку,­ адаптації,­ розвитку,­ оцінювання, ­мотивації,­ акмеологічного ­супроводу,­ трудових­ відносин­ та ­оплати­ праці­ публічних­ службовців.­