Publication:
Нові дослідження посаду Богородицької фортеці

Loading...
Thumbnail Image

Date

Authors

Ковальова, І. Ф.

Шалобудов, В. М.

Векленко, В. О.

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

DOI

Research Projects

Organizational Units

Journal Issue

Abstract

“Як вступив Мазепа в Правління Гетьманське, найпершою його справою було провести надійні приготування до походу на Крим. І для того через увесь 1688 рік декілька тисяч Малоросійських лопатників будували місто Самар у гирлі Самари, назване опісля Богородичною кріпостю, де влаштовано великий магазин і наповнено його численним провіантом та всякими запасами”, – пише про заснування Богородицької фортеці автор “Історії Русів” [1]. Вищезгадана історична й археологічна пам’ятка доби пізнього українського середньовіччя постійно привертала увагу дослідників протягом щонайменше останнього сторіччя. Першим визначив місцерозташування даного об’єкту на сучасній місцевості архієпископ Феодосій (Макаревський): “Містечко Стара Самара розташоване нижче Самарського монастиря і сучасного Новомосковська, в 6 верстах від впадіння Самари в Дніпро. Це – відоме і славне запорозьке місто Самара. Російські війська, йдучи до Криму, зупинялися в Самарі як на роздоріжжі й користувалися гостинністю запорожців. Тут в свій час збудовано було першу й головну російську фортецю; тут був відомий так званий Богородицький ретраншамент з пороховим і селітровим заводом, з величезними магазинами, з цілими “кварталами и рядами промышленных и торговых домов и лавок” [2]. Впродовж періоду кінця XIX–XX ст. територія Нижнього Посамар’я стала предметом численних дискусій в тому числі і з приводу місцезнаходження старовинного запорозького містечка Самарі (Самари) [3] і локалізації на берегах дніпровської притоки запорозьких паланкових центрів і російських фортець XVII – XVIII ст. [4]. Картографічні матеріали, джерельні дані та результати історіографічних розвідок настільки протирічиві, що сучасне місто Новомосковськ Дніпропетровської області на підставі різноманітних студій визначають як містечко Новоселиця, Богородицька фортеця, а також Самарчик, Старий Самарчик, м. Самар. І коли поєднуються історіографічні дослідження й ті чи інші комплекси картографічних матеріалів, плутанина кількаразово збільшується. Прикладом того слугує ситуація в м. Новомосковську, про що вже йшлося: в ньому встановлено меморіальний камінь, на якому подано інформацію про існування в цих місцях Новобогородицької фортеці. Крім того, на підставі легендарних даних про будівництво в Самарі чи Новоселиці дерев’яного Троїцького собору, з цим містом ідентифікуються і слобода Новоселиця, і козацьке місто Самарь (Самара), тоді як в справі про будівництво в Самарчику нової великої церкви замість старої (про собор мова не йдеться) зазначені назви – Самарчик, Самар, Старий Самарчик, м. Самар [5].

Description

Keywords

Citation

Ковальова І. Ф. Нові дослідження посаду Богородицької фортеці / Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. // Січеславський альманах : зб. наук. праць з історії укр. козацтва.- Дніпропетровськ: НГУ, 2005.- С. 21-35

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By