Аналіз процесів утворення та способів скорочення викидів діоксинів при спіканні залізної руди
Переглянути
Дата
2019Автор
Іванілова, К. Ю.
Іванов, І. І.
Прокопенко, О. М.
Metadata
Показати повний опис матеріалуКороткий опис(реферат)
Однією з глобальних екологічних проблем є забруднення довкілля стійкими
органічними забруднювачами. Найбільш небезпечними з них є діоксини і фурани (ПХДД/Ф)
– поліхлоровані поліциклічні сполуки, що утворюються при взаємодії хлору з органічними
речовинами при нагріванні. Вони нерозчинні у воді, мають високу адгезію і хімічну
стійкість; період напіврозпаду їх 10-15 років на поверхні ґрунту і 25-100 років на глибині.
ПХДД/Ф є ксенобіотиками і кумулятивними отрутами, володіють потужною мутагенною,
канцерогенною, тератогенною, ембріотоксичною, іммунодепресантною дією; тому їх ще
називають хімічним СНІДом. Період напіввиведення їх з організму біля 7 років; тільки 10% з
них метаболізується. ГДК діоксинів в повітрі 5∙10 -10 мг/м 3 , у воді – 5∙10 -8 мг/л, в ґрунті – 1∙10 -
8 мг/кг. Навіть у таких особливо небезпечних речовин, як бенз(а)пірен та ртуть, ті ж
показники 1∙10 -6 і 3∙10 -4 мг/м 3 , 5∙10 -6 і 5∙10 -4 мг/л, 0,02 і 2,1 мг/кг, тобто у багато разів більше.