Показати скорочений опис матеріалу
ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕЗУ УРОЛІТІВ ЖИТЕЛІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
dc.contributor.author | Ішков, В.В. | |
dc.contributor.author | Козій, Є.С. | |
dc.contributor.author | Труфанова, М.О. | |
dc.date.accessioned | 2022-08-27T14:30:36Z | |
dc.date.available | 2022-08-27T14:30:36Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Ішков В.В., Козій Є.С., Труфанова М.О. Особливості онтогенезу уролітів жителів Дніпропетровської області. Мінерал. журн. 2020. 42, № 4. C. 50-59. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.04.050 | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2519-447X | |
dc.identifier.uri | http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/161466 | |
dc.description | Розмір, форма, мінеральний склад і будова уролітів мешканців Дніпропетровської області досить різноманітні. Найчастіше трапляються сфероліти і друзоподібні агрегати, а також їхні комбінації. На поверхні сферолітових утворень сечового каменю зазвичай спостерігаються ділянки прикріплення до ниркових сосочків. Друзоподібні агрегати, як правило, формуються у вільному просторі ниркової миски. У складі ниркового каменю за допомогою методів оптичної петрографії було встановлено наявність 15 мінеральних видів, серед яких переважають оксалатні та уратні сполуки. Мономінеральні утворення трапляються дуже рідко — менше 1 %. Центральна частина уролітів зазвичай представлена скупченнями органічної речовини, що містить тонкодисперсну мінеральну складову. Характерною особливістю всіх без винятку мінеральних індивідів є їхня різномасштабна мікроблочність і наявність включень органічної речовини. Такі характеристики як забарвлення, розмір, форма і характер поверхні уролітів мешканців Дніпропетровської області є малоінформативними для встановлення їх мінерального складу. Отже, досі чинна практика визначення складу уролітів за їхніми зовнішніми ознаками, яку застосовують урологи-практики, на підставі яких формується призначення медикаментозних і дієтичних рекомендацій, є науково не обґрунтованою й практично неприйнятною. Найімовірніше, саме такий підхід і призводить до великої кількості проявів рецидивів сечокам’яної хвороби. | uk_UA |
dc.description.abstract | За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворюваність населення на сечокам’яну хворобу постійно зростає, причому кількість рецидивів такого захворювання стабільно тримається на рівні 70 %. Мета роботи — виявити деякі особливості онтогенезу уролітів із нирок мешканців Дніпропетровської області, насамперед пов’язані зі структурою і морфологією цих утворень. На підставі порівняльного аналізу морфологічних спостережень більш ніж 300 зразків ниркового каміння жителів Дніпропетровської області було встановлено, що серед них найпоширенішими є сфероліти і друзоподібні агрегати, а також їх комбінації. На поверхні сферолітових утворень зазвичай спостерігаються ділянки прикріплення до ниркових сосочків, а друзоподібні агрегати, як правило, формуються у вільному просторі ниркової миски. Отже, конкретні особливості морфології сечового каменю допомагають установлювати найсприятливіші області сечової системи для їх переважного формування у кожного пацієнта. Уроліти сферичної форми відрізняються зональною будовою. Зональну структуру формує чергування як істотно мінеральних і переважно органічних шарів, так і мінеральних шарів різного складу. У результаті мінералого-петрографічного дослідження сечового каміння у них виявлено 15 мінеральних видів, які переважно є уратними та оксалатними сполуками. Мономінеральні утворення рідкісні — менше 1 %. Різномасштабна мікроблочність і наявність включень органічної речовини — характерні особливості кристалів всіх встановлених мінералів. Центральна частина уролітів зазвичай представлена купченнями органічної речовини, що містить тонкодисперсну мінеральну складову. У роботі доведено, що такі властивості як забарвлення, розмір, форма і характер поверхні уролітів мешканців Дніпропетровської області є малоінформативними для встановлення їх переважного мінерального складу. Накопичення аналітичного матеріалу з онтогенезу сечового каменю, його структури і мінерального складу та його узагальнення з урахуванням медико-біологічних характеристик кожного пацієнта, геоекологічного стану регіону сприятимуть вирішенню важливого соціального завдання — запобігання поширенню і ефективного лікування сечокам’яної хвороби. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Мінералогічний журнал | uk_UA |
dc.subject | онтогенез, морфологія, біомінералогія, уроліти, ниркове каміння, сечове каміння, урати, оксалати. | uk_UA |
dc.title | ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕЗУ УРОЛІТІВ ЖИТЕЛІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
dc.identifier.udk | 548/549.8 | uk_UA |