Огляд та шляхи пришвидшення прикладних задач візуалізації і моделювання засобами розподілених систем

Abstract

Складні просторові об’єкти такі, як середовище існування та взаємодії тисяч геометричних об’єктів на одній 3D-сцені вимагають від обчислювального пристрою великої обчислювальної потужності. Першочергово – це обчислення правил математичного апарату для відображення моделей, обрахування геометричних алгоритмів відображення точково-лінійних апроксимацій поверхонь об’єктів у вигляді складної просторової 3D-моделі або системи об’єктів. Очевидно, що природа всіх графічних операцій суто математична, а складність розрахунків полягає, здебільшого, саме в кількості обчислювальних операцій, яка збільшується в залежності від роздільної здатності графічних елементів та кількості таких елементів при візуалізації вхідних даних. З цього, з’являється математична залежність співвідношення вирішуваних обчислювальних задач до наявних обчислювальних ресурсів.