Кафедра геології та розвідки родовищ корисних копалин

Видобуток вугільних пластів у Донецькому басейні супроводжується проявами викидів пісковику та газу. На їх розповсюдження, крім петрографічного складу, впливає вміст органічних включень і їх ступінь метаморфізму. Тому дуже важливо, для вдосконалення нормативної бази з безпечного ведення гірничих робіт визначити особливості петрографічного складу органічних включень у викидонебезпечних і викидобезпечних пісковиках.

Для вугільної промисловості країни однією з найбільш складних і важливих є проблема раптових викидів вугілля і газу. Її вирішення дозволить підвищити виробництво вугілля і поліпшити стан охорони праці і техніки безпеки. Практичне вирішення цієї проблеми пов‘язано з розробкою і впровадженню надійних способів прогнозу викидонебезпечності, які виконуються ще на стадії геологорозвідувальних робіт з застосуванням геологічних показників. Одним з таких показників є ступінь відновленості вугілля. Для підвищення ефективності його застосування необхідно більш детальне вивчення впливу ступеня відновленості вугілля на їх викидонебезпечність.

Серед головних об'єктів промислової експлуатації родовищ алмазу в теперішній час основними є кімберлітові родовища алмазів. Слід відзначити, що в останні десятиліття діапазон потенційно алмазоносних геологічних формацій значно розширився, поряд з цим радикально змінилися уявлення про геолого-тектонічні умови формування та розміщення джерел алмазоносності. В теперішній час на частку лампроїтових родовищ вже доводиться до 30% видобутку алмаза. Лампроїти, які вперше були відкриті в Австралії є трубками вибуху, що складені алмазоносною породою – лампроїтом (лужною породою, що відрізняється від кімберлітів підвищеним вмістом калію, фтору, титану, фосфору та іншими петрохімічними особливостями).

Мета. Вивчення просторового розподілу викопних молюсків у відкладах мандриківських верств Рибальського кар'єру та реконструкція палеоекологічних умов верхньоеоценового моря. Методика. Дослідження базується на аналізі фауністичного складу молюсків, відібраних із семи точок кар'єру, які охоплюють південну та південно-східну частини об’єкта. У 2021 році завдяки вскришним роботам були відкриті нові ділянки, які раніше не були описані. Для аналізу були обрані шість ключових видів молюсків: Glycymeris deletus, Venericardia (Megacardita) dnjenrovensа, Natica epiglottina, Chama calcarata, Trochus lucasianus та Trochus (Tectus) margaritaceus. Кількісний аналіз проводився шляхом підрахунку зразків у кожній пробі, після чого дані були візуалізовані у вигляді гістограм та карт розподілу. Результати. Результати дослідження показали, що просторовий розподіл молюсків залежить від палеоекологічних умов верхньоеоценового моря. В залежності від різних умов середовища та різного складу палеонтологічного матеріалу досліджувану ділянку поділили на три основні зони: прибережну, перехідну та субліторальну. Для прибережної зони характерна висока концентрація раковин молюсків Glycymeris deletus та Venericardia (Megacardita) dnjenrovensа. Для перехідної зони характерна наявність водоростей та сприятливих умов для травоїдних молюсків Trochus lucasianus та Trochus (Tectus) margaritaceus. Для субліторальної зони властиві стабільні умови середовища, тут переважають хижі молюски Natica epiglottina. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у вперше встановлених закономірностях просторового розподілу молюсків у мандриківських верствах Рибальського кар'єру. Окрім того, у 2021 році були відкриті нові ділянки, які раніше не були описані. Практична значимість. Практична значимість отриманих результатів полягає у можливості їх використання для уточнення складу мандриківських верств та реконструкції палеоекологічних умов верхньоеоценового моря. Отримані дані можуть бути використані для подальших досліджень фауни та кореляції відкладів з іншими регіонами. Purpose. The study aims to investigate the spatial distribution of fossil mollusks in the Mandrykivskyi strata of the Rybalskyi quarry and to reconstruct the paleoecological conditions of the Upper Eocene sea. The methods. The research is based on the analysis of the faunal composition of mollusks collected from seven sampling points within the quarry, covering its southern and southeastern parts. New previously undescribed sections were opened as a result of excavation activities during the 2021 excavations. Six mollusk species were selected for analysis: Glycymeris deletus, Venericardia (Megacardita) dnjenrovensa, Natica epiglottina, Chama calcarata, Trochus lucasianus, and Trochus (Tectus) margaritaceus. Quantitative analysis consisted of the counting of the specimens in each sample, and the data were represented using histograms and distribution maps. Findings. The processing of the results revealed that paleoecological conditions of the Upper Eocene sea control the spatial distribution of mollusks. Three main zones of distribution were discovered: coastal, transitional, and sublittoral, which represent various conditions of the environment. The coastal zone is distinguished by high density of Glycymeris deletus and Venericardia (Megacardita) dnjenrovensа, which speaks of intense movement of waters. Transitional zone is defined by the availability of algae and ideal conditions for herbivorous mollusks such as Trochus lucasianus and Trochus (Tectus) margaritaceus. The sublittoral zone features calm environmental conditions dominated by predatory mollusks, such as Natica epiglottina. The originality. The scientific novelty of the study lies in the first-time identification of spatial distribution patterns of mollusks in the Mandrykivskyi strata of the Rybalskyi quarry. Additionally, new sections were exposed and described for the first time in 2021. Practical implementation. The practical significance of the obtained results lies in their potential use for refining the composition of the Mandrykivskyi strata and reconstructing the paleoecological conditions of the Upper Eocene sea. The data can be further utilized for studies of fauna and correlation of deposits with other regions.