Кафедра гірничої інженерії та освіти

Уміщено теоретичні відомості за темами лекційного курсу, варіанти практичних завдань з рекомендаціями до їх виконання, контрольні питання, список використаної та рекомендованої літератури. Орієнтовано на активізацію навчальної діяльності здобувачів ступеня бакалавра зі спеціальностей 184 Гірництво та 263 Цивільна безпека для закріплення практичних навичок у засвоєнні дисципліни «Технологія підземної розробки рудних родовищ».

Формування інноваційного підходу щодо утилізації діоксиду вуглецю при свердловинній підземній газифікації вугілля в умовах ДП «Львіввугілля». To develop an innovative approach for carbon dioxide utilization during the borehole underground gasification of coal at the SE “Lvivvuhillia”

Метою роботи є проведення екологічної оцінки стану атмосферного повітря при підземному видобуванні залізної руди із застосуванням тротиловмісних та емульсійних вибухових речовин (ВР). The purpose of the study is to conduct an environmental assessment of the state of the atmospheric air during iron ore mining using TNT-containing and emulsion explosives (EE).

Для забезпечення стійкого стану виїмкових виробок та їх сполучень на весь період експлуатації, у ряді випадків найбільш доцільним є застосування дворівневої схеми анкерного кріплення, де крім анкерів довжиною до 3 м (I рівень), використовуються анкери глибокого закладання (II рівень). Анкери другого рівня закріплюються у стійких породах покрівлі – за межами склепіння природного обвалення та з урахуванням ослаблення та деформації боків виробки. При цьому нестійкі породи покрівлі скріплюються анкерами першого рівня і підвішуються на анкерах другого рівня до стійких порід покрівлі за межами природного склепіння.

Декарбонізація ставить перед вугледобувними підприємствами низку викликів. Серед яких: зниження попиту на вугілля, розвиток альтернативних джерел енергії, таких як відновлювальна енергія, зменшує попит на вугілля; посилення регуляторних вимог. Уряди країн все більше впроваджують жорсткі норми щодо викидів парникових газів, що обмежує діяльність вугледобувних підприємств. Окрім цього, до ускладнюючих факторів відноситься - економічна невизначеність. Коливання цін на вугілля та витрати на впровадження нових технологій роблять цей сектор менш стабільним. В роботі наведено основні стратегії заощадження ресурсів. Основні напрямки включають: 1. Енергоефективність. Впровадження нових технологій та модернізація обладнання, яке споживає менше енергії. 2. Зменшення споживання води. Використання замкнутих систем водопостачання та очищення стічних вод.

Декарбонізація ставить перед вугледобувними підприємствами низку викликів. Серед яких: зниження попиту на вугілля, розвиток альтернативних джерел енергії, таких як відновлювальна енергія, зменшує попит на вугілля; посилення регуляторних вимог. Уряди країн все більше впроваджують жорсткі норми щодо викидів парникових газів, що обмежує діяльність вугледобувних підприємств. Окрім цього, до ускладнюючих факторів відноситься - економічна невизначеність. Коливання цін на вугілля та витрати на впровадження нових технологій роблять цей сектор менш стабільним.

Попри виклики, перед вугільною галуззю України є потенційні можливості для розвитку та реформ. Cеред яких: модернізація шахт, впровадження нових технологій і оновлення обладнання на державних підприємствах дозволить знизити витрати та підвищити продуктивність. Однак це потребує значних інвестицій з боку держави або залучення приватного капіталу. Також можна застосувати підхід, який передбачає диверсифікацію енергетичних джерел. Україні необхідно продовжувати розвиток альтернативних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергетика. Це дозволить зменшити залежність від вугілля і в той же час знизити викиди вуглекислого газу. Також, завдяки інтеграції з Європейським Союзом Україна може скористатися європейськими програмами підтримки енергоефективності та декарбонізації, що допоможе у трансформації вугільної галузі та забезпеченні стабільного енергетичного майбутнього.

В умовах сучасних економічних, екологічних та воєнних викликів, що стоять перед Україною, перепрофілювання промислових об’єктів, таких як шахта «Великомостівська», набуває особливого значення. Закриття шахт через вичерпання промислових запасів вугілля створює необхідність пошуку нових напрямків використання наявної інфраструктури з метою забезпечення сталого розвитку регіону. Це завдання є особливо актуальним у контексті глобальних тенденцій до переходу на відновлювані джерела енергії, зменшення викидів парникових газів та покращення якості життя населення. Шахта «Великомостівська», розташована в південній частині м. Червоноград Львівської області. З листопада 2022 року шахта припинила видобуток вугілля внаслідок вичерпання запасів вугілля. У зв’язку з цим виникає необхідність розробки ефективних стратегій для перепрофілювання промислового майданчика шахти, враховуючи наявну інфраструктуру та ресурси. До складу поверхневого комплексу шахти входять численні будівлі та споруди, які можуть бути використані для нових промислових підприємств, таких як виробництво відновлюваної енергії, очищення та опріснення води, виробництво «зеленого» водню та переробка відвальних порід.

Найважливішим показником якості видобувного вугілля є його експлуатаційна зольність, яка визначає споживчу та товарну ціну енергетичного палива. Аналіз інформації планово-виробничої діяльності шахт Західного Донбасу показує, що найбільша експлуатаційна зольність серед вугледобувних підприємств регіону спостерігається на шахті ім. Героїв космосу, яка за результатами останнього року досягала 52,4%. При цьому слід зазначити, що в даний час шахта веде відпрацювання 4-х вугільних пластів с 5 , с 9 , с 10 в та с 11 , материнська зольність яких не перевищує 14%, а геологічна потужність у межах контурів виїмкових стовпів діючих лав варіюється в межах 0,61 – 0,98 м. До того ж, гірничі роботи характеризуються високим рівнем концентрації очисних і підготовчих робіт, що викликає певний інтерес для цих досліджень. У зв’язку з цим, на прикладі шахти ім. Героїв космосу проведено дослідження формування якості видобутого вугілля в очисних і підготовчих вибоях для порівнюваних двох технологій – традиційної, яка використовується на підприємстві, та маловідходній селективній технології з повним закладанням шахтних порід у виробленому просторі.

Мета. Визначення оптимального підходу до оцінки температурних характеристик стінки каналу та його аналіз при чисельному моделюванні горіння вугільного пилу. Purpose. To determine the optimal approach for evaluating the temperature characteristics of the channel wall and analyze them in numerical modeling of pulverized coal combustion.