Кафедра відкритих гірничих робіт

The research results made it possible to justify the rational step of transferring the concentration horizon. The cost of auxiliary works affecting the distance and volumes of mining rock mass haulage to the concentration horizon with its transfer in the Muruntau pit has been established. Результати досліджень дозволили обґрунтувати раціональний крок перенесення концентраційного горизонту. Встановлено вартість допоміжних робіт, що впливають на відстань та об’єми перевезень гірничої маси до концентраційного горизонту з його перенесенням в кар’єрі Мурунтау.

Мета. Вдосконалення процесу з керування ризиками за стандартом ISO 31000:2018 з урахуванням принципів Індустрії 5.0. Purpose. Improving the risk management process according to the ISO 31000:2018 standard, taking into account the principles of Industry 5.0.

Мета. Обґрунтування параметрів гірничотехнічної рекультивації бортів розрізної та виїзної траншей затопленого Морозівського буровугільного розрізу. Purpose. Substantiation of the parameters of mining reclamation of the sides of the split and howling trenches of the flooded Morozivskyi lignite open pit mine.

Мета. Аналіз, систематизація та візуалізація технологічних схем відпрацювання породних відвалів вугільних шахт з урахуванням типів та специфікацій гірничого обладнання. Purpose. Analysis, systematization, and visualization of technological schemes for developing waste rock dumps in coal mines, considering the types and specifications of mining equipment.

Літій є критичною мінеральною сировиною, яка у поєднанні з графітом, кобальтом і нікелем забезпечують розвиток стратегічній галузі економіки з виготовлення електромобілів. Основним напрямом його використання є технології виготовлення акумуляторних батарей. За останні десять років попит на цю критичну сировину підвищився в рази. Не дивлячись на це, прогнозується подальше суттєве зростання її споживання. У цьому зв’язку аналіз освоєння покладів літію в Україні та вивчення питання використання цієї сировини у різних галузях промисловості є актуальним науково- практичним завданням. Метою дослідження є аналіз гірничо-геологічних умов залягання та перспектив освоєння покладів літію в Україні для забезпечення Європейського Союзу критичною сировиною.

Стрімкий розвиток геоінформаційних систем (ГІС) надає нові можливості з управління геопросторовими даними родовищ та оперативного планування при діяльності гірничих підприємств особливо при розробці критичних і рідкоземельних мінералів. Багато світових великих гірничовидобувних підприємств застосовують ГІС технології для ефективного управління гірничими роботами, встановлення зміни геологічних даних, маркшейдерсього опрацювання зміни положень гірничих виробок, а також візуалізації каркасних і блокових моделей. Одним із таких рішень є програмне забезпечення Micromine. В останні роки із поширенням штучного інтелекту творці Micromine почали застосовувати його можливості для побудови геологічних тіл і створення каркасних моделей, що у рази збільшує продуктивність користувачі. Штучний інтелект дозволяє інтегрувати внесені дані та створювати реалістичні тривимірні моделі геологічних об’єктів із досить високою точністю. При цьому залишається можливість внесення коригування людиною, з урахуванням досвіду фахівців.

Наведено результати теоретичного узагальнення матеріалів щодо ролі нікелевих руд у металургійній та гірничодобувній галузях України. Обґрунтовано необхідність проведення наукових досліджень у сфері технологій видобутку та переробки нікелю, що є важливим аспектом для підготовки фахівців у галузі гірництва. Нікель є стратегічно важливим металом, що має широке застосування в металургії, машинобудуванні, електроніці та енергетиці. В умовах зростаючого попиту на нікелеву сировину питання його видобутку набуває особливого значення для економіки України. Україна володіє значними запасами нікелевих руд, що створює перспективи для розвитку видобувної промисловості та зменшення залежності від імпорту стратегічної сировини. Нікелеві руди формуються внаслідок геохімічних процесів, що відбуваються у верхній частині земної кори. Умови їх утворення поділяють на дві основні групи: ендогенні (пов’язані з глибинними магматичними процесами) та екзогенні (обумовлені процесами вивітрювання та седиментації).

На сьогодні критична мінеральна сировина є стратегічно важливою для промисловості, зокрема у виробництві високотехнологічної продукції, електромобілів, оборонного комплексу та відновлюваної енергетики. В умовах економічної інтеграції та глобалізації значення критичної сировини постійно зростає, оскільки вона виступає основою для інновацій та технологічного прогресу. Особливу увагу привертають елементи, такі як літій (Li), кобальт (Co), рідкісноземельні елементи. За класифікацією Європейської комісії 2023 року до складу критичної мінеральної сировини було віднесено марганець (Mn). Марганець становить близько 0,1% земної кори, 12-й за поширеністю елемент кори. В атмосфері міститься 0,01 мкг/м 3 . Марганець зустрічається головним чином у вигляді піролюзиту (MnO2), брауніту, псиломелану і меншою мірою у вигляді родохрозиту.

Графіт, як матеріал має багато унікальних якостей та використовується у багатьох галузях, в тому числі і стратегічних. Дуже добре проводить електричний струм, неплавкий та стійкий при нагріванні без доступу повітря, має стійкість до високих температур. Графітові стержні уповільнюють нейрони в атомних реакторах. У металургійній промисловості є компонентом футерувальних плит. З графіту отримують штучні алмази та роблять звичайні олівці. Але, враховуючи інтенсивний розвиток галузі літій-іонних акумуляторних батарей, наразі найбільш перспективним є виробництво сферичного графіту з чистотою 99,99 %.

Застосування гусеничних самоскидів може суттєво змінити такі параметри кар’єру як: дно кар’єру (довжина, ширина, залишкова площа), довжина кар’єрної траси, кількість порід що виймається і втрати корисної копалини. З урахуванням складних умов видобутку критичної мінеральної сировини використання гусеничних машин може бути повністю економічно виправдано. Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України передбачає розвиток видобутку рідкоземельних мінеральних ресурсів. Найбільш цікавими з точки зору використання гусеничних самоскидів є кар’єри невеликих розмірів де застосування колісних самоскидів обмежене до певної глибини. Застосування колісних самоскидів потребує маневрових майданчиків і ухил що долається призводить до збільшення втрат корисної копалини в бортах кар’єру, а також траси з’їздів.