Кафедра електропривода

У монографії наведено результати досліджень і розробок, що присвячені вирішенню науково-прикладної проблеми розвитку теорії створення та використання інтелектуальних інформаційних і комп’ютерних технологій аграрного призначення завдяки обґрунтуванню й реалізації методів, моделей і засобів комплексного детектування, агрегування, мережевого обміну, трансформації та інтерпретації даних й інформації щодо впливу ґрунтокліматичних параметрів на ефективність вирощування сільськогосподарських культур у мінливих агрокліматичних умовах. Монографія призначена для підготовки докторів філософії в галузях інформаційних технологій та електроніки, автоматизації й електронних комунікацій, а також буде корисною для практикуючих фахівців і наукових співробітників, які займаються проблемами розробки та використання сучасних інформаційних систем і комп’ютерних пристроїв.

Одним із ключових сучасних трендів, спрямованих на підвищення енергоефективності та покращення екологічного стану навколишнього середовища, є перехід від транспортних засобів (ТЗ) з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) до електричних транспортних засобів (EV). Такий перехід має суттєві переваги з точки зору енергоефективності, оскільки в EV використовуються більш енергоефективні тягові двигуни. Наприклад, ККД синхронного двигуна з постійними магнітами (PMSM), встановленого в легковий EV, може складати більше 90%. У випадку застосування мотор-коліс (in-wheel motor) на базі безщіткових двигунів постійного струму (BLDC), ККД становить 85 - 90% , що значно перевищує ефективність ДВЗ з ККД 35 - 40%.

Goal. To study the processes of forming the protective potential of underground steel pipelines in the face of the development of modern converter technologies. To evaluate the influence of the output signal parameters of cathodic protection rectifiers on the electrochemical protection of steel underground pipelines. Мета. Дослідити процеси формування захисного потенціалу підземних сталевих трубопроводів в умовах розвитку сучасних перетворювальних технологій. Оцінити вплив параметрів вихідних сигналів випрямлячів катодного захисту на електрохімічний захист сталевих підземних трубопроводів.

Introduction. Comprehending the complex nature of robots and their usage requires extensive knowledge across multiple fields. Which makes tools that can ease human-robot interactions great for education and research purposes. Robot Operation System (ROS) is one of the such instruments. Objective. To evaluate change of moment of inertia in dynamics for a robot manipulator model using ROS. The object of research – the modelling of a robot manipulator system. The subject of research – the usage of ROS methods to obtain a robot manipulator model. Research results. The Custom Robotic Kit (CuRoK) robot manipulator was chosen to achieve the research goal. The kinematic diagram of the system is shown in Fig 1 and DH parameters are shown in.

Актуальність. Системи позиціонування швидкодіючих електромеханічних комплексів є важливим елементом сучасних автоматизованих виробничих ліній, роботизованих систем та механізмів, що використовуються в різних галузях, таких як промисловість, аерокосмічна техніка, медицина тощо. Однією з основних проблем таких систем є точність і швидкість позиціонування при складній кінематиці, що вимагає комплексного підходу до розробки апаратного та програмного забезпечення. Збільшення складності та розширення функціональних можливостей електромеханічних систем, а також впровадження сучасних методів і технічних засобів управління вимагають підвищеної точності їх роботи. Впровадження та розробка апаратного та програмного забезпечення є ключовою для розширення та ускладнення функцій, що виконуються електромеханічними системами, підвищення точності та швидкості позиціонування при складній кінематиці. Основною метою розробки апаратно-програмного забезпечення є коректне функціонування системи позиціонування у будь-яких умовах та мінімізація помилок у процесі отримання та обробки даних, розширення та ускладнення функцій що виконуються системами, підвищення точності та швидкості позиціонування систем.

Підземні сталеві трубопроводи відіграють ключову роль у транспортуванні газу, нафти та інших енергоресурсів, але їхня експлуатація супроводжується впливом електрохімічної корозії. Катодний захист (КЗ) є основним методом забезпечення довговічності таких трубопроводів, однак ефективність цієї технології значною мірою залежить від вихідних параметрів випрямлячів. В останні роки розвиток силової електроніки та перетворювальних технологій суттєво змінив принципи керування та оптимізації катодного захисту. Еквівалентна схема підземного сталевого трубопроводу Для аналізу впливу вихідного сигналу випрямлячів катодного захисту (КЗ) на електрохімічні процеси використано еквівалентну схему підземного сталевого трубопроводу.

Останні десятиліття населення різних країн світу стикається зі значною кількістю глобальних викликів, що суттєво впливають на ефективність і продуктивність сільськогосподарської (с/г) діяльності та, як наслідок, обумовлюють значні ризики у глобальній продовольчій безпеці. Серед них особливої уваги потребують такі проблеми, як негативна зміна клімату, швидке скорочення ресурсів, зростання населення й деградація ґрунтів. Одним із найбільш перспективних напрямків вирішення зазначеної проблематики, що скалалась, є впровадження засобів цифровізації та інтелектуалізації виробничих процесів с/г підприємств на основі концептуальних засад інформаційно- орієнтованої трансформації. Адже, аграрна галузь відіграє ключову роль під час формування бюджетних надходжень значної кількості країн, особливо Південно-Східної та Східної Європи, зокрема України. Таким чином, реалізація дієвих шляхів та техніко-технологічних підходів до вдосконалення виробничих процесів аграрнарних підприємств є ключовим аспектом під час вирішення проблем соціального й економічного характеру. Основною метою є інформаційний аналіз і систематизація відомих науково- практичних досліджень, що характеризують сучасний стан галузі розробки та впровадження програмних рішень під час інформаційно-орієнтованої трансформації галузі рослинництва.

Невпинне зростання вартості первинних та вторинних енергоносіїв стимулює водоканали і підприємства житлово-комунального комплексу до впровадження енергозберігаючих технологій із частотно-регульованим електроприводом. Відомо, що близько 80% згенерованої електроенергії світу зазвичай витрачається на живлення асинхронних та синхронних електроприводів, а їх частотне керування дозволяє отримати до 40% економії електроенергії. Так, за даними промисловість США використовує частотно-регульований електропривод у обсязі 40%, Німеччині 50%, а Україна – не більше 10%. Важливим фактором стримування використання станцій частотного управління насосними агрегатами, зокрема і на водоканалах, слід вважати відсутність достовірної інформації про економічну ефективність та технічну доцільність їх впровадження. Тому популяризація та впровадження частотно-регульованого електроприводу в промисловість та ЖКГ стає загальнодержавною задачею.

Сучасні тенденції у машинобудуванні змушують виробників все більше звертати увагу на екологічність та енергоефективність транспортних засобів. Саме з цієї причини електромобілі набувають все більшої популярності у світі, а провідні інженери галузі невпинно шукають шляхи, задля підвищення ефективності використання енергії. Ключовим аспектом побудови будь-якої енергоефективної стратегії керування є наявність точної математичної моделі системи та глибоке її розуміння. Саме з цією метою була побудована математична модель електромобіля за допомогою MATLAB та Simulink. Згадана математична модель дає можливість симулювати заздалегідь визначені сценарії руху.

З 1 січня 2025 року згідно постанови кабінета міністрів України від 26 вересня 2023 р. № 1030 всі нові силові трансформатори котрі монтуються повинні бути 2 рівня екодизайну (Ecodesign 2). Сучасний ринок силових трансформаторів в Україні перебуває на етапі суттєвих змін та адаптації до нових викликів, спричинених підвищеними вимогами до енергоефективності та екологічності. Поточні економічні та екологічні умови змушують виробників переглядати традиційні підходи до проєктування та виготовлення обладнання. Європейська директива 2009/125/EC стала стимулом для цих змін. Згідно з цими стандартами, трансформатори повинні не лише відповідати високим енергетичним вимогам, а й бути екологічно чистими, легко піддаватись переробці та мінімізувати рівень шуму. За оцінками, близько 2% від загального обсягу виробленої електроенергії втрачається в розподільних трансформаторах на глобальному рівні. В Європейському Союзі ці втрати складають близько 50-60 ТВт·год на рік. Хоча трансформатори мають високу ефективність (95-99,9%) порівняно з іншими статичними чи обертовими електричними машинами, загальний вплив втрат від понад мільйона трансформаторів вимагає значних додаткових ресурсів для генерації електроенергії.