КЕРАМІКА КАМ’ЯНСЬКОЇ СІЧІ (1709-1711; 1728-1734 рр.): ІСТОРІЯ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, СЕМАНТИКА

Abstract

Після зруйнування Чортомлицької Січі російськими військами полковника Яковлєва та козаками Гната Галаган між запорожцями та турецьким султаном Ахметом ІІІ було укладено pacta conventa. За умовами угоди при впадінні річки Кам’янки в Дніпро, вище сьогоднішнього м. Берислава (Кизикермена) запорожцями була заснована Кам’янська Січ. Топографія Січі підтверджувалася свідченням козацьких істориків ХVIII ст. С. Мишецьким, документальними джерелами із січового архіву, архіву Малоросійської колегії, дослідженнями археологічних експедицій Державного історико-культурного заповідника запорозького козацтва на о. Хортиця в 1971-1975 рр. та ін. Археологічні знахідки свідчать, що Кам’янська Січ проіснувала близько 8 років з однією тривалою перервою (1712-1728), коли Запорожці сиділи в шостій по числу – Олешківській Січі. Після трагедії на Чортомлицькій Січі новий кошовий спадкоємець героя Полтавської баталії Костя Гордієнка, енергійний і кмітливий Яків Богуш організував опір козаків Чортомлицької Січі, а потім очолив їх і заклав Кам’янську Січ.