Оцінка екологічної ефективності відкритої розробки нерудних родовищ корисних копалин

Abstract

Об’єктом дослідження є екологічна безпека функціонування гірничих підприємств. Одним з найбільш проблемних місць є значні відмінності гірничо-геологічних умов та геометричних параметрів кар’єрів, тип та технічний стан гірничо-транспортного обладнання, що застосовується на гірничих підприємствах, а також потреба доробки запасів в умовах зменшеної санітарно-захисної зони. Зміни процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності гірничими підприємствами повинні передбачати розробку та впровадження додаткових технологічних рішень, що сприятимуть зменшенню забруднення прилеглих територій. Тому виникає необхідність в розробці уніфікованих підходів, використання яких дозволить аналізувати технологічні процеси гірничих підприємств та виявляти більш небезпечні з екологічної точки зору, на яких утворюється значні обсяги викидів забруднюючих речовин. В ході дослідження проаналізовано три типові технологічні схеми розробки родовищ скельних будівельних матеріалів, що відрізняються продуктивністю виробництва та обсягами викидів забруднюючих речовин на прилеглі території. Встановлено, що використання стрічкових конвеєрів дозволяє зменшити зону впливу підприємства на екологічний стан прилеглих територій та мінімізувати екологічні ризики функціонування гірничих підприємств. Для локалізації викидів забруднюючих речовин на території гірничого підприємства обґрунтовано схеми розміщення мобільних і пересувних дробильно-сортувальних установок в кар’єрі безпосередньо у вибоях або на робочих площадках. Це дозволить зменшити рівні забруднення навколишнього середовища та підвищити комфортність проживання населення на території гірничопромислових регіонів. Завдяки застосуванню сучасних методів дослідження, методів картографічного моделювання і наукового прогнозування та використання комп’ютерних програм розроблено оптимальні екологобезпечні технології розробки родовищ. Їх застосовування дозволить зменшити обсяги викидів забруднюючих речовин за межі санітарно-захисної зони та покращить екологічний імідж гірничого підприємства. Такі підходи сприятимуть вдалому проходженню екологічного аудиту гірничих підприємств, отриманню міжнародних екологічних сертифікатів та освоєнню нових ринків збуту продукції.