Вибори в містечку Носівка: проблема заміщення посади сотника у другій половині 1730-х рр

Abstract

Як бачить вже з назви шановний читач, ця стаття безпосередньо пов’язана з розвідкою В.Барвінського, хоч і розділяють їх фактично сто років. Цей історик століття тому висловив тезу про те, що «многие важные вопросы внутренней истории …ждут еще серьезной научной разработки» [1]. З одного боку, вона все ще зберігає актуальність і зараз. Проте у роботах з історії Гетьманщини науковці постійно залучають новий фактичний матеріал з історії тих чи інших сотень, рясно присутній він у працях про полки. Маємо вже певну кількість робіт, присвяченим безпосередньо сотенній тематиці, [2] хоча сотня як інституція ще не стала об’єктом дослідження. Робота з джерелами про становище лівобережного козацтва під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр. дозволила виявити цікавий документ про конфлікт навколо виборів сотника у Носівській сотні Київського полку. Цей конфлікт відділяє від описаного В.Барвінським 16 років. Проте, зрозуміло, проблему варто формулювати більш широко. Нижче я розгляну реалізацію на сотенному рівні у другій половині 1730-х рр. правових принципів, які регулювали обсадження старшинської посади, в нашому випадку – уряду сотника. Конфлікти, які постали з цього приводу в сотенному містечку Київського полку Носівка в 1719 та 1735 роках, дозволяють певною мірою говорити про механізм можливого впливу (або, радше, можливого протесту) з боку населення сотні.