Lifelong learning competence development of mining students and academic integrity: case study of language courses
Abstract
Purpose. State-of-the-art description of faculty members (teaching language courses) attitude towards distinguishing of life-long learning competences evaluation and on purpose formation for mining students.
Methods. The data were obtained from the paper questionnaires developed on the basis of theoretical analysis of scientific sources considering the issues of lifelong learning and academic integrity concepts and their implementation into the mining students training.
Findings. The peculiarity of faculty members delivering language courses to lifelong learning competences of mining students consists in the fact that the teaching staff recognizes the importance of lifelong learning competences for modern professional in mining, but does not consider them as teaching goals. Mathematical competence and basic competences in science and technology, sense of initiative and entrepreneurship, and communication in foreign language are considered as the most important competences. As it was demonstrated, the efforts aimed at the development of lifelong competences do not correspond to the rating, as the faculty members consider other competences as the primary goals of their courses.
Originality. The attitude of faculty members delivering language courses to mining students towards lifelong learning competence described in the Reference Framework of European Commission was investigated. The attitude of faculty members to the issue of lifelong learning competence formation was considered as a reason of low efficiency of students’ knowledge formation resulting in their poor lifelong learning and academic integrity skills.
Practical implications. The results obtained are important for development of master and bachelor programmes in mining aimed at international level, as they enable modernization of existing programmes with respect to modern concepts of lifelong learning and academic integrity. Мета. Визначення ставлення професорсько-викладацького складу (викладачів мовних курсів) до визначення компетенцій у сфері освіти протягом життя та їх цілеспрямованого формування у студентів гірничих спеціальностей на сучасному етапі.
Методика. Дані було отримано на основі аналізу паперових анкет, розроблених з урахуванням результатів теоретичного аналізу наукових джерел з проблем освіти протягом життя та академічної доброчесності, а також специфіки їх реалізації при підготовці студентів гірничих спеціальностей.
Результати. Специфіка ставлення викладачів мовних курсів до визначення компетенцій у сфері освіти протягом життя та їх цілеспрямованого формування в студентів гірничих спеціальностей полягає в тому, що викладачі визнають важливість компетенцій у сфері освіти протягом життя для сучасних фахівців-гірників, але не розглядають їх як навчальну мету. Математична компетенція та основні компетенції у науці й технологіях, ініціативність і підприємницькі якості, а також комунікація іноземною мовою розглядаються як найважливіші компетенції. Проте, як свідчать отримані дані, визначений рівень важливості компетенції не означає визнання її пріоритетною у навчальному процесі, оскільки педагогічні працівники при формулюванні цілей освітньої діяльності опираються на інші компетенції.
Наукова новизна. Розглянуто ставлення викладачів мовних курсів для студентів гірничих спеціальностей до визначення компетенцій у сфері освіти протягом життя, описаних у Рекомендаціях Європейської комісії. Ставлення викладачів до формування компетенцій у сфері освіти протягом життя розглянуто як причина низької ефективності формування знань студентів, що зумовлює недостатній рівень знань студентів у сфері освіти протягом життя та академічної доброчесності.
Практична значимість. Отримані результати є важливими для створення магістерських та бакалаврських міжнародних освітніх програм, адже їх врахування дозволить вдосконалити вже існуючі програми з урахуванням сучасних концепцій освіти протягом життя та академічної доброчесності. Цель. Определение отношения профессорско-преподавательского состава (преподавателей языковых курсов) к определению компетенций в сфере образования на протяжении жизни и их целенаправленному формированию у студентов горных специальностей на современном этапе.
Методика. Данные были получены на основе анализа бумажных анкет, разработанных с учетом результатов теоретического анализа научных источников по проблематике образования на протяжении жизни и академической добропорядочности, а также специфики их реализации при подготовке студентов горных специальностей.
Результаты. Специфика отношения преподавателей языковых курсов к определению компетенций в сфере образования на протяжении жизни и их целенаправленному формированию у студентов горных специальностей заключается в том, что преподаватели признают важность компетенций в сфере образования на протяжении жизни для современных специалистов-горняков, но не рассматривают их в качестве образовательной цели. Математическая компетенция и основные компетенции в науке и технологиях, инициативность и предпринимательские качества, а также коммуникация на иностранном языке рассматриваются как важнейшие компетенции. Но, согласно полученным данным, определенный уровень важности компетенции не означает ее приоритетности в учебном процессе, так как педагоги при формировании целей учебной деятельности опираются на другие компетенции.
Научная новизна. Рассмотрено отношение преподавателей языковых курсов для студентов горных специальностей к определению компетенций в сфере образования на протяжении жизни, описанных в Рекомендациях Европейской комисии. Отношение преподавателей языковых курсов к формированию компетенций в сфере образования на протяжении жизни рассматривается как причина низкой эффективности формирования знаний студентов, обуславливающее недостаточный уровень знаний студентов в сфере образования на протяжении жизни и академической добропорядочности.
Практическая значимость. Полученные результаты имеют значение для разработки магистерских и бакалаврских международных образовательных программ, т.к. они позволяют усовершенствовать уже существующие программы с учетом современных концепций образования на протяжении жизни и академической добропорядочности.
Collections
- Volume 13, Issue 1 [14]