Картографічні джерела Запорозького ареалу в приватних архівах Південної України

Abstract

Однією з невід’ємних складових в структурі джерельної бази з історії козацьких поселень є картографічні джерела, в яких зафіксована у просторовому вимірі територія Запорозьких Вольностей. Картографічні матеріали належать до комплексного типу історичних джерел і, за визначенням відомого джерелознавця С.О.Шмідта, являють собою одночасно писемні, конвенціальні й зображувальні джерела [1]. Найбільшу цінність мають оригінальні карти, атласи і плани, що були складені ще за часів існування Запорозької Січі та у перший період по її скасуванню, коли відбувався інтенсивний процес роздачі колишніх запорозьких земель у власність новим господарям. Окрім друкованих (тиражованих) карт, значний масив картографічних матеріалів того часу залишився в рукописному варіанті й, як правило, в одному примірнику, що підвищує історичну цінність таких картографічних матеріалів, які стають вже не тільки історичним джерелом, але й історичною пам’яткою. Картографічні матеріали, і в першу чергу карти і плани XVII – поч. XІХ ст., на яких зафіксовані землі Запорозького ареалу, сьогодні зосереджені головним чином в архівах, бібліотеках і музеях. Проте раніше значна їх частина зберігалася в приватних архівах землевласників, а згодом і в колекціях шанувальників запорозької старовини. Й тому виявлення картографічних матеріалів в приватних архівах кінця ХІХ – поч. ХХ ст. є актуальною проблемою у розробці джерельної бази у царині дослідження історії запорозького козацтва і краєзнавчих студій. В цій статті увага зосереджена на дослідженні приватних архівів Південної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. в межах передусім Катеринославської та Херсонської губерній, з метою виявлення в них картографічних матеріалів Запорозького ареалу. Основним джерелом у висвітленні цього питання була визначена творча спадщина видатного дослідника запорозького козацтва академіка Д.І.Яворницького (1855-1940): його монографії, статті і великий за обсягом епістолярний комплекс (частина якого вже опублікована). Окрім того, до аналізу залучені картографічна колекція, облікова документація і діловодний архів Дніпропетровського історичного музею.