Теоретична і практична філософія як дві парадигми позиціонування людини у світі
Короткий опис(реферат)
У будь-яку епоху розвитку суспільства філософія, спираючись на новітні
передові знання із різних сфер життєдіяльності людини, визначає нову парадигму світобачення. Відповідно, у свою чергу, нова парадигма
світобачення окреслює низку підходів у вивченні нового кола явищ дійсності.
Епоха постмодерну, зруйнувавши застарілу парадигму раціоцентричної
картини світу, продемонструвала свою неспроможність до узагальнень, до
цілісного осягнення дійсності, вибудованого на засадах, які виключали б
обмеженість метафізичного погляду на світ. Критикуючи ідеї панлогізму
протиставлення матеріального та ідеального, інтенцію потягу до Абсолюту,
філософський постмодерн вдався до іншої крайності – роздрібнення,
плюралізму і, врешті-решт, – до заперечення можливості пізнати інваріантні
структури існування людини й буття Універсуму.