Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorДемидова, А. С.
dc.contributor.authorГоденко-Наконечна, О. П.
dc.date.accessioned2022-06-27T08:56:18Z
dc.date.available2022-06-27T08:56:18Z
dc.date.issued2022
dc.identifier.citationДемидова А. С. Роздуми про русифікацію: як і навіщо боротися з цим злом в Україні / Демидова А. С., Годенко-Наконечна О. П. // Тиждень студентської науки - 2022 : матеріали 77 студентської науково-технічної конференції (Дніпро, 16-20 травня 2022 року) – Дніпро : НТУ «ДП», 2022. – С. 563-566uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/160606
dc.description.abstractРусифікація, зросійщення – це поняття, яке широко вживається (спершу – у політичній публіцистиці, потім – в історичній науці та політології) з кінця 19 - поч. 20 ст. на означення державної політики, що мала забезпечити всебічну інтеграцію народів Російської імперії, а згодом – народів СРСР. Кінцевою метою русифікації була політична лояльність та мовно-культурна асиміляція неросійських етносів (у тому числі й українського), тобто позбавлення їх власної ідентичності [1]. Проблема нищення української мови, а відповідно й культури існує навіть довше, ніж існує сам термін «русифікація», ця проблема актуальна протягом останніх 400 років. Українську мову забороняли сотні разів, про це, наприклад, писали дисидент Іван Дзюба [2], дослідниця й письменниця Раїса Іванченко [3], Роман Сушко в його історичній праці «Хроніка нищення української мови» [4]. Упродовж цих чотирьох століть її намагалися знищити, витіснити, а носіїв мови репресували, насильно вивозили далеко від рідної землі або змушували емігрувати з України.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНТУ ДПuk_UA
dc.subjectрусифікаціяuk_UA
dc.subjectзросійщенняuk_UA
dc.subjectполітична лояльністьuk_UA
dc.titleРоздуми про русифікацію: як і навіщо боротися з цим злом в Україніuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу