Роль держав Африки в ООН
Zusammenfassung
Основною метою створення ООН було гарантування світового миру. Однак Рада Безпеки ООН надала повноваження лише п’ятьом державам-членам Альянсу з постійним членством: США, СРСР, Китаю, Великобританії та Франції, які мали б ексклюзивне право вето. В 1945 році в роботі ООН брали участь лише чотири африканські уряди, а саме Ефіопії, Єгипту, Ліберії та Південної Африки. В 1955 році членом ООН стала Лівія, за нею Марокко, Судан і Туніс в 1956 році, Гана в 1957 р. та інші країни, забезпечивши загалом 25 африканських представників в ООН. Багато африканських держав приєдналися до ООН після здобуття незалежності, насамперед з двох причин: по-перше, вони вірили, що ООН зможе захистити їхній суверенітет після довгих років колонізації, по-друге, уряди Африки розглядали ООН як інструмент, за допомогою якого можна підтримувати свої міжнародні відносини з іншими міністерствами закордонних справ за відсутності африканських посольств, не створених на міжнародному рівні. Першою метою Африки було вирішення проблеми расизму.