Вплив цифровізації на державне управління у сфері протидії міжнаціональним конфліктам

Abstract

Мета дослідження полягає у визначенні основних аспектів і напрямків впливу цифровізації на механізми державного управління у сфері протидії міжнаціональним та міжконфесійним конфліктам у суспільстві. Враховується, що важливими чинниками виникнення міжнаціональних конфліктів є втрата людьми, в умовах всебічної цифровізації суспільства, своєї національної та соціальної індентифікації. Визначено, що у цьому контексті особливого значення набувають викликані цифровою трансформацією зміни консолідуючих ціннісних орієнтацій суспільства, зокрема, зрушення у поведінковій і ціннісній сферах, що передусім характерні для країн, що більше інших просунулись у сфері цифровізації і, очевидно, неминучі і для держав інших країн які у міру сил впроваджують новітні цифрові технології. Зазначені тенденції закономірно розмили рівень соціального капіталу та довіри у суспільстві, значення якого для гармонійного та стабільного соціально-економічного та політичного розвитку складно переоцінити. При цьому в розвинених країнах становище ускладняється тим, що в державах ліберального Заходу політика ідентичності, як правило, інтерпретується в негативних категоріях, розглядається не як інструмент консолідації та гармонізації суспільства, а як причина соціальних і міжнаціональних конфліктів. Зазначається, що в умовах інтенсивного формування нового, «цифрового» простору, на тлі повсюдного впровадження цифрових технологій у різні сфери життя, соціальні процеси розвиваються дуже стрімко, а то й сказати стихійно, що ускладнює здатність держави передбачати несприятливі події. Особливу небезпеку становлять прояви міжнаціональної напруженості, що зароджуються і в лічені дні розповсюджуються в Інтернеті, а потім переростають у повноцінні конфлікти. Робиться висновок, що ринкові механізми і цифрові технології самі по собі не вирішують численних проблем, що стоять перед сучасним суспільством. Ефективні рішення можливі лише на рівні скоординованих зусиль та політичної волі національних урядів за умови активного залучення громадськості.

The purpose of the study is to determine the main aspects and directions of the impact of digitalization on the mechanisms of state administration in the field of countering inter-ethnic and inter-confessional conflicts in society. It is considered that important factors in the emergence of inter-ethnic conflicts are the loss of national and social identification by people, in the conditions of comprehensive digitalization of society. It was determined that in this context, changes in the consolidating value orientations of society caused by digital transformation, in particular, shifts in the behavioral and value spheres, which are primarily characteristic of countries that have advanced more than others in the field of digitalization and, obviously, inevitable for the states of other countries, are of particular importance which implement the latest digital technologies as best they can. These trends have naturally blurred the level of social capital and trust in society, the importance of which for harmonious and stable socio-economic and political development is difficult to overestimate. At the same time, in developed countries, the situation is complicated by the fact that in the states of the liberal West, identity politics is usually interpreted in negative categories, it is not considered as a tool for consolidation and harmonization of society, but as a cause of social and international conflicts. It is noted that in the conditions of the intensive formation of a new, "digital" space, against the background of the widespread introduction of digital technologies in various spheres of life, social processes develop very rapidly, or even spontaneously, which complicates the state's ability to predict adverse events. Manifestations of inter-ethnic tension that arise and spread on the Internet in a matter of days, and then develop into full-fledged conflicts, are a particular danger. It is concluded that market mechanisms and digital technologies by themselves do not solve numerous problems facing modern society. Effective solutions are only possible at the level of coordinated efforts and political will of national governments, with the active involvement of the public.