Козацький період в історії міста Дніпропетровська
Resumen
У цьому році минуло 355 років від дня заснування містечка Новий Кодак, однак і досі не існує окремої розвідки про це запорозьке поселення, яке, по суті стало основою для формування Катеринослава. Використовуючи вже відомі, а також архівні джерела спробуємо простежити основні етапи розвитку козацького поселення Новий Кодак. Варто віддати належне історикам козаччини, вони завжди приділяли увагу питанням розвитку запорозьких поселень, в числі яких був і Новий Кодак [8, 6, 25, 27]. Більшість істориків висвітлювали різні сторінки історії Нового Кодаку в комплексі з історією інших козацьких поселень. Лише дослідники Ф.Макаревський і В.Старостин звернули окрему увагу на його історію, присвятивши Новому Кодаку по одній главі в своїх працях з історії краю [5, с.133-148; 9, с.28-40]. Більшість істориків відносять початок історії Нового Кодака до середини XVII ст. Катеринославський єпископ Ф.Макаревський в своїй праці з історії Катеринославської єпархії називав Новий Кодак давнім містечком, яке лежало на запорозьких землях. Він же зазначав, що у 1650 р. стараннями місцевим мешканців тут було зведено дерев’яну церкву св. Миколи [5, с.133]. Заселення Нового Кодаку, напевно, почалось в період „Золотого спокою” 1638-48 рр. Назва містечка свідчить про те, що воно було новим відносно якось старого поселення. Цим старим поселенням була фортеця Кодак біля кодацького порогу (нині село Старі Кодаки на південній околиці м.Дніпропетровська). У 1650 р. частина жителів фортеці Кодак і прилеглої слободи переселилась вище по Дніпру на місце, де зараз знаходиться масив Нові Кодаки. Майже відразу Новий Кодак стає адміністративним центром однієї з паланок Запорозької Січі, в той час як фортеця Кодак продовжувала виконувати переважно оборонні функції. Дослідник військової історії Запорозької Січі І.С.Стороженко вважає, що у першій половині XVII ст. територіальній устрій Запорозької Січі не мав у своєму складі паланок. Вони, на його думку, з’явились внаслідок реформи, яка була проведена Б.Хмельницьким на запорозьких землях у 1650-52 рр. За цією реформою було створено форпости (паланки) за прикладом полків Гетьманщини. Паланок нараховувалось п’ять: Самарська, Кальміуська, Інгульська, Бугогардівська і Кодацька [10, с.15]. Таким чином, вже у 1650 р. Новий Кодак де-факто був визначений як адміністративний центр однієї з паланок Запорозької Січі. З утворенням Кошу на р.Чортомлик (Чортомлицька Січ) у 1652 р. Новий Кодак де-юре стає центром Кодацької паланки. Кордони паланки простягались від м.Крилова на р.Тясмин (зараз під водами Кременчуцького водосховища) до Микитиного Рогу (нині під водами Каховського водосховища). У зв’язку з виникненням м.Новий Кодак, містечко, яке знаходилось біля Кодацького порогу, отримало назву Старі Кодаки [4, с.33]. До початку XVII ст. Новий Кодак, так би мовити, перебував в тіні фортеці Кодак, оскільки останньому великого значення надавали уряди Гетьманщини, Російської держави і Кримського ханства. Через це фортеця Кодак часто зустрічається в різноманітних державних документах.
Colecciones
- СА, 2005 рік [19]