Інституціональні засади публічноуправлінської діяльності в умовах конституційного реформування
Abstract
Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад, тенденцій та особливостей інституціональних засад публічноуправлінської діяльності в умовах конституційного реформування. У дисертації обґрунтовано виокремлення етапів розвитку суспільних відносин в системі конституційного реформування, розкрито інституціональні й теоретичні засади трансформаційного процесу в державному управлінні, розроблено авторську класифікацію особливостей конституційного реформування в контексті модернізації державного управління в Україні. Систематизовано сучасні підходи до формування комплексного алгоритму реалізації демократичних засад конституційного реформування. Розкрито сутність сучасних тенденцій формування інституціональних засад трансформаційного процесу у системі публічного управління в контексті децентралізації влади в Україні. Розроблено і запропоновано авторську теоретичну концепцію конституційного реформування як взаємовпливу трансформаційних чинників у системі державного управління в Україні, сформульовану на основі традицій державноуправлінських реформ, європейському досвіді публічноуправлінської діяльності.
У дисертації представлено концептуальні засади аналізу конституційного змісту реформування державного управління як самостійний напрям у сучасній системі публічного управління. На цій основі визначено та обґрунтовано принципи та методологічну основу такого аналізу, визначено суб’єктну базу реформування, конкретизовано сутність та складники інституціонального реформування. Досліджено методологічні засади та теоретичні аспекти ініціювання, становлення та формалізованого закріплення конституційних змін в публічноуправлінській діяльності. Охарактеризовано загальний процес формування спеціальних механізмів реформування публічного управління та впливу на таких процес системних конституційних реформ.
Доведено, що загальний алгоритм конституційних змін потребує стратегічного розуміння наслідків конституційного реформування, врахування зовнішніх чинників впливу на процес реформування, збереження наріжних конституційних принципів, дотримання загальносвітових трендів на пріоритетність забезпечення громадських, політичних, економічних і соціальних прав людини. Базовими засадами конституційних змін визначено удосконалення національного законодавства, забезпечення громадсько-політичного схвалення конституційних реформ. Встановлено, що раціональний зміст конституційного реформування потребує відповідного юридичного наповнення, трансформації системи органів державної влади та місцевого самоврядування, раціоналізації механізму державно-приватного партнерства, а також політико-ідеологічного наповнення змісту реформування.
Обгрунтовано, що потребує власного методологічного наповнення фрагментованість реформування як особливість національної моделі публічного управління. З цією метою визначено тенденції конституювання форм і методів публічного управління на наднаціональному, національному, центральному, регіональному та субрегіональному рівні в умовах конституційних змін, розроблено власну методологічну модель оцінки ефективності конституційного реформування.
У дисертації удосконалено понятійно-категоріальний апарат науки державного управління у частині наведення нових категорій і понять публічноуправлінської діяльності. Зокрема, наведено авторську редакцію таких понять як «конституційний зміст реформ», «публічноуправлінські реформи», «суспільна потреба реформування», «очікуваний інтегрований ефект реформування», які розроблені на основі аналізу національного досвіду модернізації державного управління. У дисертаційному дослідженні вперше наведено методологію оцінювання інституціональної рефлексії, проведено оцінювання інституціональної спроможності реформування, реальної здатності системи державного управління функціонувати в умовах реформування за наявності та відсутності базових конституційних норм. Отримані результати дозволили систематизувати засади наукового аналізу особливостей функціонування системи державного управління в умовах дисбалансу конституційного регулювання як окремих складових державної влади, так і всієї системи загалом.
У роботі розроблені наукові підходи щодо застосування засобів раціоналізації публічноуправлінської діяльності в контексті концепту «Належного врядування», що передбачає визначення конституційного змісту публічного управління як його базової характеристики, а весь трансформаційний період характеризувати з позицій наявності чи відсутності потреби у реформуванні. У роботі диверсифіковано сучасні алгоритми конституційного реформування на основі ієрархії інституціональних викликів та наявності суспільно значимих регуляторів стабілізації суспільних відносин, в основу яких покладено модель «конституційного консерватизму», що передбачає ліквідацію вакууму публічноуправлінської діяльності на рубіжних точках реформування.
У роботі запропонована методологія структурно-функціонального аналізу публічноуправлінської діяльності на основі прогресного підходу, який детерміновано через матрицю очікувань результатів реформ. Доведено, що розвиток системи державного управління можливий виключно в контексті етапного оцінювання успішності/неуспішності реформ, корегування цілей і очікуваних результатів реформ, визначення суспільного ставлення до змісту і методів реформування. У роботі особливий наголос зроблено на юридичній формалізації публічноуправлінської діяльності, публічноправовому регламентуванні діяльності органів влади, а також наведено характеристики конституційно-правового регулювання, зокрема, охарактеризовано сукупність конкретних суспільних відносин, які потребують врегулювання правом, а не лише суспільних процесів, що здійснюються за об’єктивними законами суспільного життя і не потребують регулювання правом. The dissertation is devoted to the research of theoretical and methodological bases, tendencies and peculiarities of institutional bases of public administration activity in the conditions of constitutional reform. The dissertation substantiates the separation of stages of development of public relations in the system of constitutional reform, reveals the institutional and theoretical foundations of the transformation process in public administration, developed the author's classification of features of constitutional reform in the context of modernization of public administration in Ukraine. Modern approaches to the formation of a complex algorithm for the implementation of democratic principles of constitutional reform are systematized. The essence of modern tendencies of formation of institutional bases of transformation process in the system of public administration in the context of decentralization of the power in Ukraine is opened. The author's theoretical concept of constitutional reform as the interaction of transformational factors in the system of public administration in Ukraine, formulated based on the traditions of public administration reforms, the European experience of public administration,
The dissertation presents the conceptual bases of the analysis of the constitutional content of public administration reform as an independent direction in the modern system of public administration. On this basis, the principles and methodological basis of such analysis are determined and substantiated, the subjective basis of reform is determined, the essence and components of institutional reform are specified. Methodological principles and theoretical aspects of initiation, formation and formalized consolidation of constitutional changes in public administration are studied. The general process of formation of special mechanisms of public administration reform and influence on such process of systemic constitutional reforms is characterized.
It is proved that the general algorithm of constitutional changes requires a strategic understanding of the consequences of constitutional reform, taking into account external factors influencing the reform process, maintaining cornerstones of constitutional principles, adherence to global trends on public, political, economic and social human rights. The basic principles of constitutional changes are the improvement of national legislation, ensuring socio-political approval of constitutional reforms. It is established that the rational content of constitutional reform requires appropriate legal content, transformation of the system of public authorities and local self-government, rationalization of the mechanism of public-private partnership, as well as political and ideological content of reform.
It is substantiated that the fragmentation of reform as a feature of the national model of public administration needs its own methodological content. To this end, the trends of constituting forms and methods of public administration at the supranational, national, central, regional and subregional levels in the context of constitutional changes are identified, developed its own methodological model for assessing the effectiveness of constitutional reform.
The dissertation improves the conceptual and categorical apparatus of public administration science in terms of introducing new categories and concepts of public administration. In particular, the author's edition of such concepts as «constitutional content of reforms», «public administration reforms», «public need for reform», «expected integrated effect of reform», which are developed based on the analysis of national experience of public administration modernization. The dissertation research for the first time presents a methodology for assessing institutional reflection, assessed the institutional capacity of reform, the real ability of public administration to function in the conditions of reform in the presence and absence of basic constitutional norms. The obtained results allowed to systematize the principles of scientific analysis of the peculiarities of the functioning of the public administration system in the conditions of imbalance of constitutional regulation of both individual components of state power and the system.
The paper develops scientific approaches to the use of tools for streamlining public administration in the context of the concept of «Good Governance», which provides for the definition of the constitutional content of public administration as its basic characteristics, and the entire transformation period to characterize the need for reform.
The paper diversifies modern algorithms of constitutional reform based on the hierarchy of institutional challenges and the presence of socially significant regulators of stabilization of public relations, based on the model of «constitutional conservatism», which eliminates the vacuum of public administration at the border points of reform.
The paper proposes a methodology of structural and functional analysis of public administration on the basis of a progressive approach, which is determined by a matrix of expectations of the results of reforms. It is proved that the development of the public administration system is possible only in the context of stage-by-stage evaluation of the success / failure of reforms, adjustment of goals and expected results of reforms, determination of public attitude to the content and methods of reform. The paper emphasizes the legal formalization of public administration, public law regulation of government, as well as the characteristics of constitutional and legal regulation describes a set of specific social relations that need to be regulated by law (not just social processes carried out by law). effective laws of public life and do not require regulation by law).