Формування соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу в Україні

Abstract

Робота присвячена розвиток теоретичних положень, науково-методичних підходів і практичного інструментарію щодо формування соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу на національному та регіональному рівнях. Визначено, що для уточнення розуміння специфіки соціальної відповідальності малих і середніх підприємств, необхідним є дослідження можливих механізмів посередництва серед рушійних сил соціально відповідальної поведінки бізнесу, якими є групи стейкголдерів через механізм ресурсного взаємообміну бізнесом. Для вирішення поставлених в дослідженні завдань були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: теоретичного узагальнення та метод абстракції – при дослідженні теоретичних підходів щодо визначення особливостей соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу; логіко-аналітичний та метод – для удосконалення класифікації стратегій взаємодії малого та середнього бізнесу з урахуванням загального показника його потенціалу щодо можливостей задоволення інтересів стейкголдерів; методи експертної оцінки – при оцінюванні ініціативної складової потенціалу малого та середнього бізнесу щодо можливостей задоволення інтересів стейкголдерів з позицій соціальної відповідальності; стандартизації – при удосконаленні науково-методичного підходу до оцінювання соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу з урахуванням особливостей його зовнішніх стейкголдерів; кореляційно-регресійного аналізу – при встановленні залежності коефіцієнту розбалансованості ресурсного обміну між 3

малим та середнім бізнесом та групою стейкголдерів «Органи владних повноважень» від сумарного обсягу фінансування за регіональними цільовими програмами розвитку малого та середнього бізнесу; оптимізаційні методи – для характеристики специфіки ресурсного обміну між малим та середнім бізнесом та основними стейкголдерами. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку теоретичних положень, науково-методичних підходів і практичного інструментарію щодо формування соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу на національному та регіональному рівнях. Визначено основні тренди в політиці соціальної відповідальності міжнародних та вітчизняних компаній, серед яких особливо відзначаються екологічні проблеми і питання інклюзивності та доступності. Визначено п’ять основних етапів еволюції розуміння соціальної відповідальності вітчизняним бізнесом, а також підкреслено, що в умовах кризових явищ початку XXI ст. а також повномасштабного вторгнення рф в Україну, найновішим напрямом соціальної відповідальності бізнесу стало соціальне підприємництво, яке виконує соціальні функції щодо найменш соціально захищених верств населення, самостійно генерує свій прибуток та розподіляє його на задоволення економічних та соціальних потреб суспільства. Визначено, що дії соціально відповідальних компаній в подальшому мають бути спрямовані на посилення соціальної взаємодії та партнерства (з можливістю створення соціальних підприємств та залучення на роботу воїнів- інвалідів, внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої домівки), підтримки місцевого населення, а також підвищення рівня психологічного здоров’я та самопочуття співробітників. На основі комплексного теоретико-методологічного аналізу специфічних особливостей малого та середнього бізнесу в Україні, удосконалено науково- методичний підхід до оцінювання потенціалу малого та середнього бізнесу щодо можливостей задоволення інтересів стейкголдерів. Запропоновано загальний показник потенціалу малого та середнього бізнесу щодо можливостей задоволення інтересів стейкголдерів, до якого включено чотири блоки критеріїв: соціальна 4

відповідальність в економічній сфері, внутрішня соціальна відповідальність, а також два блоки, які характеризують зовнішню соціальну відповідальність, які, на відміну від існуючих, дозволяють визначити особливості ресурсного обміну між МСБ та його зовнішнім мікро- та мезооточенням. Запропонований підхід дозволяє підвищити рівень обґрунтованості проміжних та підсумкових висновків, оскільки базується на використанні інформації з різних джерел, передбачає залучення компетентних експертів для оцінки факторів розвитку соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу регіону, використовує зворотний зв'язок через проведення опитувань, анкетування підприємців. Запропоновано використання системи якісних критеріїв для комплексної оцінки ініціативної складової соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу, яка забезпечує відображення узгодження вимог стейкголдерів та характеризує внесок кожної складової в загальний ресурсний обмін між малим та середнім бізнесом і відповідною групою його стейкголдерів. До якісних показників, які характеризують рівень соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу віднесено відповідні інтегральні показники за результатами регіональних експертних опитувань та анкетувань підприємців за блоками. До складових інтегрального показника першого блоку – економічної складової– запропоновано віднести реалізацію соціальної відповідальності за такими напрямами: благодійність, меценатство; соціальні інвестиції; своєчасна виплата дивідендів; легалізація тіньових доходів. Другий блок критеріїв, який характеризує взаємовідносини МСП із зовнішнім мікрооточенням (покупцями, партнерами) включає: етичний маркетинг; екопакування та екомаркування; практика додержання норм міжнародних стандартів; наявність спорів, рекламацій, претензійна робота; питома вага постійних покупців у клієнтській базі; моніторинг рівня задоволеності покупців якістю продукції та обслуговування. Третій блок критеріїв, який характеризує взаємовідносини МСП із персоналом, включає: регулярний перегляд заробітної плати, відсутність заборгованості з її виплати; соціальна інфраструктура, безкоштовне харчування; додаткове медичне страхування; недискримінація, захист прав трудящих; зрозуміла та прозора система 5

заохочення; можливість кар'єрного розвитку, підвищення кваліфікації. Четвертий блок критеріїв характеризує взаємовідносини МСП із зовнішнім мезооточенням і включає характеристику ресурсного обміну із зовнішніми партнерами, бізнес- середовищем та місцевою громадою. Для характеристики поточного стану ресурсного обміну на основі вирішення задачі Парето-оптимальності запропоновано коефіцієнт розбалансованості, який синтетично характеризує ступінь розбалансованості ресурсного обміну між малим та середнім бізнесом та основними стейкголдерами на основі оберненої залежності даного коефіцієнта та рівня збалансованого ресурсного обмін із групами стейкголдерів, що дозволяє визначити, які саме групи найбільше впливають на порушення балансу. Ключовими аспектами оцінювання, на відміну від існуючих, є можливості ресурсного обміну між основними стейкголдерами та МСБ на засадах соціальної відповідальності бізнесу на основі Парето-оптимальності. На основі систематизованих підходів до визначення поняття «соціальна відповідальність бізнесу, виокремлено особливості їх реалізації для малого та середнього бізнесу. Зокрема, уточнено класифікацію стейкголдерів малого та середнього бізнесу за такими типами, як пасивний, дискреційний, вимогливий; домінантний; небезпечний, залежний, визначний. Визначено, що концепції соціальної відповідальності МСП мають в першу чергу характеризувати ступінь примусовості, що, в свою чергу, врахує інституційні чинники та ступінь ініціативності суб’єктів малого та середнього бізнесу, а також вектор спрямованості соціальної відповідальності – із превалюванням внутрішнього або зовнішнього середовища, що відображено на двовимірній площині розподілу концепцій соціальної відповідальності МСП, сформованої за двома шкалами: «інтроверсія-екстраверсія» та «примус-ініціатива». На підставі аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародного та вітчизняного законодавства і практичного досвіду, запропоновано уточнене визначення поняття «соціальна відповідальність малого та середнього бізнесу», яка визначена як ініціативна стратегічна діяльність, направлена на вирішення суспільних проблем через прозору і етичну поведінку, зорієнтовану 6

переважно на зовнішнє середовище підприємства із врахуванням можливостей збалансованого ресурсного обміну із основними стейкголдерами на основі національних та міжнародних норм і правил. На відміну від існуючих, таке визначення підкреслює важливість зовнішніх зацікавлених сторін для суб’єктів МСП, які зазвичай спричиняють значні впливи на діяльність такого бізнесу, і, відповідно, стимулюють його до соціально відповідальної поведінки, а також до практики нефінансового звітування. Досліджено загальний показник потенціалу малого та середнього бізнесу щодо задоволення потреб стейкголдерів протягом 2017-2021 рр. в Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях, а також запропонована його інтерпретація за шкалою Харрингтона. Визначено, що за весь аналізований період (за виключенням кризового 2020 року із найбільш масштабними обмеженнями у зв’язку із пандемією Covid-19), потенціал малого та середнього бізнесу щодо задоволення потреб стейкголдерів в Дніпропетровській області перевищує критичне значення 0,45 і характеризується задовільним рівнем. Протягом 2017-2019 відповідний потенціал МСБ Харківської області аналогічно характеризується задовільним рівнем, одна занепокоєння викликає період 2020- 2021 рр. зі значенням 0.44, що відповідає базовому рівню. Ця негативна тенденція потребує більш пильного дослідження блочних показників з метою визначення «вузьких місць» та пошуку шляхів їх подолання. Малі та середні підприємства Запорізької області можуть бути охарактеризовані як такі, що мають базовий потенціал щодо задоволення потреб стейкголдерів з позицій соціальної відповідальності. Проведено кореляційно-регресійний аналіз залежності коефіцієнту розбалансованості ресурсного обміну між малим та середнім бізнесом та групою стейкголдерів «Органи владних повноважень» від сумарного обсягу фінансування за регіональними цільовими програмами розвитку малого та середнього бізнесу протягом 2017-2021 рр. в Дніпропетровській області. Визначено, що підвищення обсягів фінансування цільових регіональних програм стимулювання малого та середнього бізнесу спричиняє підвищення розбалансованості ресурсного обміну між малим бізнесом та органами владних повноважень до відмітки 1900 тис. грн на рік. Суттєвий ефект стосовно зниження рівня розбалансованості досягається після проходження цього рівня. Звідси випливає, що регіональні особливості процесів соціального розвитку вимагають відповідних заходів адміністративного регулювання, спрямованих на створення умов для стимулювання соціальної активності малого та середнього бізнесу, при чому за незмінних інших умов обсяги програм стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в регіоні не мають бути нижчими за відмітку 1900 тис. грн на рік, адже в протилежному випадку відбуватиметься розбалансування ресурсного обміну між підприємством та органами владних повноважень, а основним напрямком розвитку сучасної регіональної стратегії розвитку є пріоритетність громадських потреб. За результатами дослідження розбалансованості ресурсного обміну малого та середнього бізнесу із основними групами його стейкголдерів, відповідно до рівня коефіцієнту розбалансованості, рекомендовано чотири типи стратегій взаємодії суб’єктів МСБ із групами зацікавлених сторін, кожна із яких зорієнтована на відповідний рівень потенціалу малого та середнього бізнесу щодо задоволення потреб стейкголдерів. Розроблено рекомендації щодо запровадження більш ефективних практик міжсекторального партнерства через впровадження концепції соціальної відповідальності в Дніпропетровській області.

The manuscript is devoted to developing theoretical statements, scientific and methodological approaches, and practical tools for forming social responsibility of small and medium-sized businesses at the national and regional levels. To clarify the understanding of the specifics of social responsibility of small and medium-sized enterprises, it is necessary to study possible mediation mechanisms among the driving forces of socially responsible business behavior, which are stakeholder groups through the mechanism of resource exchange by business. To solve the tasks set in the research, the following general scientific and special methods were used: theoretical generalization and the method of abstraction – in the study of theoretical approaches to determine the features of social responsibility of small and medium-sized businesses; logical-analytical method – to improve the classification of interaction strategies of small and medium-sized businesses, taking into account the general indicator of its potential in terms of opportunities to satisfy the interests of stakeholders; methods of expert evaluation –to evaluate the initiative component of the potential of small and medium-sized businesses regarding the possibilities of meeting the interests of stakeholders from the standpoint of social responsibility; standardization – to improve the scientific and methodical approach to assessing the social responsibility of small and medium-sized businesses, taking into account the characteristics of its external stakeholders; correlation-regression analysis – to determine the dependence of the resource exchange imbalance coefficient between small and medium-sized businesses and the “Authorities” stakeholder group on the total amount of funding the regional target programs for the development of small and medium-sized businesses; optimization 9

methods – to characterize the specifics of resource exchange between small and medium- sized businesses and main stakeholders. The scientific novelty of the study consists in the development of theoretical statements, scientific and methodological approaches and practical tools for the formation of social responsibility of small and medium-sized businesses at the national and regional levels. The main trends in the policy of social responsibility of international and domestic companies are identified, among which environmental problems and issues of inclusivity and accessibility are especially noted. Five main stages of the evolution of the understanding of social responsibility by domestic business are identified, and it is also emphasized that in the conditions of the crisis phenomena of the beginning of the XXI century, as well as the full-scale invasion of the russian federation into Ukraine, social entrepreneurship, which performs social functions in relation to the least socially protected sections of the population, independently generates its profit and distributes it to satisfy the economic and social needs of society, has become the newest direction of social responsibility of business. It was determined that the actions of socially responsible companies in the future should be aimed at strengthening social interaction and partnership (with the possibility of creating social enterprises and attracting disabled soldiers, internally displaced persons who have lost their homes), supporting the local population, as well as increasing the level of psychological health and well-being of employees. Based on a comprehensive theoretical and methodological analysis of the specific features of small and medium-sized businesses in Ukraine, a scientific and methodological approach to assessing the potential of small and medium-sized businesses regarding the possibilities of meeting the interests of stakeholders is improved. A general indicator of the potential of small and medium-sized businesses regarding the ability to satisfy the interests of stakeholders is proposed, which includes four blocks of criteria: social responsibility in the economic sphere, internal social responsibility, as well as two blocks characterizing external social responsibility, which, unlike the existing ones, allow determine the features of resource exchange between SMEs and their external micro- and 10

meso-environment. The proposed approach makes it possible to increase the level of validity of intermediate and final conclusions, as it is based on the using of information from various sources, involves the involvement of competent experts to assess the factors of the development of social responsibility of small and medium-sized businesses in the region, uses feedback through conducting surveys, questionnaires of entrepreneurs. A system of qualitative criteria for a comprehensive assessment of the initiative component of social responsibility of small and medium-sized businesses is proposed, which provides a reflection of the coordination of stakeholder requirements and characterizes the contribution of each component to the overall resource exchange between small and medium-sized businesses and the relevant group of its stakeholders. Qualitative indicators that characterize the level of social responsibility of small and medium-sized businesses include relevant integral indicators based on the results of regional expert surveys and questionnaires of entrepreneurs by blocks. Among the components of the integral indicator of the first block – the economic component – it is proposed to include the implementation of social responsibility in the following areas: charity, patronage; social investments; timely payment of dividends; legalization of shadow incomes. The second block of criteria, which characterizes the relationship between SMEs and the external microenvironment (buyers, partners), includes: ethical marketing; eco-packaging and eco-labeling; the practice of compliance with international standards; absence of disputes, complaints, claims work; the specific weight of regular buyers in the client base; monitoring the level of customer satisfaction with the quality of products and services. The third block of criteria, which characterizes the relationship between SMEs and staff, includes: regular review of wages, no debt to its payment; social infrastructure, free meals; additional health insurance; non-discrimination, protection of workers' rights; clear and transparent incentive system; the possibility of career development, professional development. The fourth block of criteria characterizes the relationship between SMEs and the external meso-environment and includes the characteristics of resource exchange with external partners, the business environment and the local community. To characterize the current state of resource exchange based on solving the Pareto-11

optimality task, an imbalance coefficient is proposed, which synthetically characterizes the degree of imbalance of resource exchange between small and medium-sized businesses and main stakeholders based on the inverse dependence of this coefficient and the level of balanced resource exchange with groups of stakeholders, which allows to determine, which groups have the greatest impact on the imbalance. The key aspects of the evaluation, unlike the existing ones, are the possibilities of resource exchange between the main stakeholders and SMEs based on the social responsibility of business based on Pareto-optimality. Based on systematic approaches to the definition of the concept of “social responsibility of business”, the peculiarities of their implementation for small and medium-sized businesses are highlighted. In particular, the classification of stakeholders of small and medium-sized businesses according to such types as passive, discretionary, demanding; dominant; dangerous, dependent, and outstanding. It was determined that the concepts of social responsibility of SMEs should primarily characterize the degree of coercion, which, in turn, takes into account institutional factors and the degree of initiative of small and medium-sized business entities, as well as the direction vector of social responsibility – with the predominance of the internal or external environment, which reflected on the two-dimensional plane of distribution of concepts of social responsibility of SMEs, formed on two scales: “introversion-extraversion” and “compulsion-initiative”. Based on the analysis of the publications of domestic and foreign scientists, international and domestic legislation, practical experience, a refined definition of the concept of “social responsibility of small and medium-sized businesses” is proposed, which is defined as initiative strategic activity aimed at solving social problems through transparent and ethical behavior, oriented mainly on the external environment of the enterprise, taking into account the possibilities of a balanced resource exchange with the main stakeholders based on national and international norms and rules. Unlike the existing ones, this definition emphasizes the importance of external stakeholders for SME entities, which usually cause significant impacts on the activities of such businesses, and, accordingly, stimulate them to socially responsible behavior, as well as to non-financial reporting practices. 12

The general indicator of the potential of small and medium-sized businesses to satisfy needs of stakeholders during 2017-2021 in the Dnipropetrovsk, Kharkiv and Zaporizhzhia oblast’ was studied, and its interpretation according to the Harrington scale was proposed. It was determined that for the entire analyzed period (except the crisis year 2020 with the most extensive restrictions due to the Covid-19 pandemic), the potential of small and medium-sized businesses to satisfy the needs of stakeholders in the Dnipropetrovsk oblast exceeds the critical value of 0,45 and is characterized by a satisfactory level. During 2017-2019, the corresponding potential of SMEs of the Kharkiv oblast is similarly characterized by a satisfactory level, one concern is the period of 2020- 2021 with a value of 0,44, which corresponds to the basic level. This negative trend requires a closer study of block indicators to identify “bottlenecks” and find ways to overcome them. Small and medium-sized enterprises of the Zaporizhzhia oblast can be characterized as having a basic potential to satisfy the needs of stakeholders from the standpoint of social responsibility. A correlation-regression analysis of the dependence of the coefficient of resource exchange imbalance between small and medium-sized businesses and the “authorities” stakeholder group on the total amount of funding regional target programs for the development of small and medium-sized businesses during 2017-2021 in the Dnipropetrovsk oblast was carried out. It was determined that the increase in the amount of financing of targeted regional programs for the stimulation of small and medium-sized businesses causes an increase in the imbalance of resource exchange between small businesses and authorities to the mark of 1,900,000 UAH per year. A significant effect in reducing the level of imbalance is achieved after passing this level. It follows from this, that the regional features of social development processes require appropriate administrative regulatory measures aimed at creating conditions for stimulating the social activity of small and medium-sized businesses, while, other conditions remain unchanged, the volume of programs to stimulate the development of small and medium- sized businesses in the oblast should not be below the mark 1,900,000 UAH per year, because in the opposite case there will be an imbalance of resource exchange between the 13

enterprise and the authorities, and the main direction of development of the modern regional development strategy is the priority of public needs. According to the results of the study of the imbalance of the resource exchange of small and medium-sized businesses with the main groups of its stakeholders, according to the level of the imbalance coefficient, four types of strategies for the interaction of SMEs with groups of interested parties are recommended, each of which is oriented to the appropriate level of the potential of small and medium-sized businesses in terms of satisfaction needs of stakeholders. Recommendations for the introduction of more effective practices of intersectoral partnership through the introduction of the concept of social responsibility in the Dnipropetrovsk oblast are developed.