Розвиток управлінського інструментарію підтримки співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації
Resumen
Дисертація є завершеною науково - дослідною роботою, в якій наведено
розв’язання актуального наукового завдання – обґрунтування комплексу
концептуальних положень щодо розвитку управлінського інструментарію
підтримки співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації, а
також розроблення методико - технологічного забезпечення відповідних
процесів та їх безупинного вдосконалення.
За результатами дослідження методологічних засад співробітництва
територіальних громад у контексті забезпечення стійкості і сталого розвитку
визначено, що міжмуніципальне співробітництво є одним з найпоширеніших
явищ у сучасних демократіях, у Європейському Союзі одним із основних
завдань регіональної політики є забезпечення сталого розвитку територій і
громад, а також зменшення диспропорцій щодо рівня соціально - економічного
розвитку міських та прилеглих сільських громад. Акцентовано на тому, що
одним з провідних механізмів реалізації цього надскладного завдання є саме
міжмуніципальне співробітництво, яке сприяє прогресу у досягненні Цілей
сталого розвитку на рівні відповідно території чи громади, а також
забезпеченню надання якісних публічних послуг в умовах долання глобальних
викликів та загроз, а також постійного зростання потреб населення та
місцевого бізнесу .
Дослідження сучасних викликів і тенденцій розвитку співробітництва
територіальних громад в Україні дозволило констатувати, що темпи розвитку 3
співробітництва громад в Україні є достатньо повільними , не можна вважати
достатнім рівень розвиненості співробітництва територіальних громад в
Україні , а потенціал упровадження управлінського інструментарію підтримки
співробітництва територіальних громад використовується не повною мірою.
Отже, актуальність дисертаційної роботи зумовлена наявністю протиріччя між
нагальною розвитку управлінського інструментарію підтримки
співробітництва територіальних громад в умовах поточного етапу реформи
децентралізації, правового режиму воєнного стану та під час повоєнного
відновлення України і недостатністю концептуального та методичного
забезпечення цих процесів.
Комплексний аналіз стану наукового опрацювання проблеми розвитку
співробітництва територіальних громад на основі вивчення значного
наукового доробку закордонних і вітчизняних науковців, а також настанов
міжнародних організацій дозволило сформулювати авторське (уточнене)
визначення поняття «інструментарій підтримки співробітництва
територіальних громад» як комплексу інструментів управління, застосування
яких для сфери співробітництва територіальних громад буде сприяти
забезпеченню успішності у вимірах формування довіри, спроможності вибору
раціональної форми співробітництва, створення нової цінності для громад -
учасниць та території, задоволення учасників співробітництва, отримання
позитивних ефектів і наслідків, що сприятимуть прогресу у досягненні Цілей
сталого розвитку.
Формалізовано міжнародно визнані принципи сталого розвитку громади
через виокремлення принципів, які найбільшою мірою здійснюють вплив на
процеси міжмуніципального співробітництва («Загоєння»; «Немає бачення,
немає розвитку»; «Культура»; «Біль одного є болем кожного; честь одного є
честю усіх»; «Єдність»; «Залучення»; «Сталість»; «Станьте тими змінами, які
ви прагнете побачити») і встановлення взаємозв’язків із Цілями сталого
розвитку ООН 2030; визначення принципів, які актуалізувалися під час
російсько - української війни та уточнення формулювання принципу, реалізація 4
якого має у повоєнний період відтворюватися через гармонізацію екологічних,
соціальних, економічних, політичних і культурних потреб.
Здійснено систематизацію комплексу інноваційних для сфери
співробітництва територіальних громад інструментів, застосування яких буде
сприяти забезпеченню ефективності, результативності та якості діяльності
органів місцевого самоврядування у контексті досягнення Цілей сталого
розвитку із виокремленням трьох груп: конкретно - інструментальні засоби
(технології стратегічного управління; технології управління проєктами,
програмами, портфелями; технології кластерної взаємодії; маркетингові
технології; бенчмаркінг; реінжиніринг бізнес - процесів; логістичні технології);
інструменти моделей - підходів (моделі ISO на системи менеджменту; моделі
організаційної досконалості; моделі організаціної зрілості; моделі ощадливого
управління; модель збалансованої системи показників; місцевий розвиток,
керований громадами»; інтегроване територіальне інвестування); інструменти
мережевої взаємодії (е - урядування і е - демократія; технології соціальної
мобілізації; е - залучення, диджитальні технології спів - розроблення – спів -
постачання – спів - моніторингу публічних послуг; мережеві системи
підтримки місцевого розвитку; смартизоване управління громадами;
спільноти практики; краудсорсингові технології).
Визначено, що до основних ефектів співробітництва територіальних
громад у сфері адміністративних послуг, які отримають ключові стейкголдери,
належать: забезпечення безперервності надання послуг на власній території;
розширення реєстру послуг; досягнення більш амбітних цілей; заощадження
ресурсів. Наведено співставлення форматів співробітництва територіальних
громад у сфері адміністративних послуг, відповідних прикладів і можливих
результатів / ефектів для ключових стейкголдерів. За результатами
обґрунтування можливості застосування наявних форми співробітництва
територіальних громад у сфері надання адміністративних послуг в Україні
зроблено висновок, що саме другу форма співробітництва територіальних
громад – реалізація спільних проєктів – є найбільш прийнятною та надає 5
можливість громадам - партнерам реалізувати значну чисельність
конфігурацій спільної діяльності у сфері адміністративних послуг. Визначено,
що налагодження процесів міжмуніципального співробітництва також має
супроводжуватися упровадженням сучасних моделей управління на основі
якості.
Удосконалено методичний підхід до упровадження принципів
міжмуніципального співробітництва через обґрунтування процесної моделі
підтримки співробітництва територіальних громад в Україні на основі базових
рекомендацій міжнародного стандарту ISO 37101, яка поєднує комплекс
безупинного вдосконалення результатів досягнення цілей розвитку
стратегічного рівня із процесним (тактичним) рівнем управління, базуючись
на принципах сталого розвитку громади у контексті розбудови
міжмуніципального співробітництва, та дозволяє здійснити вибір
раціональної форми міжмуніципального співробітництва та реалізувати її на
основі довіри за допомогою інструментарію підтримки. Застосування
пропонованої процесної моделі сприятиме розширенню ресурсної бази
територіальних громад і підвищенню спрямованості суб’єктів співробітництва
та ключових стейкголдерів на забезпечення прогресу у досягненні Цілей
сталого розвитку на місцевому та субрегіональному рівнях в умовах
децентралізації у воєнний і повоєнний період.
Дістало подальшого розвитку змістовне наповнення та методичні
вимоги щодо застосування в Україні провідного підходу Європейського
Союзу до реалізації стратегії регіонального розвитку на засадах смарт -
спеціалізації («Connectivity and Clusters» / «Пов’язаність» та кластери),
використання якого дозволить розширити коло суб’єктів міжмуніципального
співробітництва через застосування кластерного підходу до організації
партнерських відносин у системі розвитку територій, що дозволить об’єднати
зусилля органів місцевого самоврядування із іншими стейкголдерами процесів
сталого розвитку території, а процес створення муніципальних кластерів
розглядатиметься як специфічний вид проєктів розвитку. Для цього 6
запропоновано використати механізм адаптування на основі розгляду
цілеспрямованої системи дій із адаптації як проєкту розвитку шляхом
виокремлення у вимірах: «Групи базових дій» та «Фази життєвого циклу
проєкту», – предметів, методів та інструментарію діяльності, залежно від
комплексу застосованих інструментів підтримки.
Розроблено рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо
реагування на виклики в одній з пріоритетних сфер міжмуніципального
співробітництва в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення в Україні,
а саме – у сфері охорони здоров’я. Вихідні положення щодо адаптування
інноваційних інструментів співробітництва територіальних громад в умовах
воєнного стану та повоєнного відновлення в Україні у сфері охорони здоров’я
дістали подальшого розвитку через визначення комплексу викликів
(відновлення доступу до послуг охорони здоров’я та задоволення нових
потреб; капітальні інвестиції задля сталого розвитку; підтримання та
підвищення ефективності фінансування охорони здоров’я; захист інституцій
та базових засад реформи) та пріоритетів (кластеризація та створення
«спільнот співпраці» – безперервних «форумів», де представники державного,
приватного та громадського секторів активно співпрацюють для досягнення
спільних цілей і результатів, розв’язання спільних проблем й використання
колективних можливостей в атмосфері довіри, поваги, емпатії та відкритості).
На основі рекомендацій The US Food and Drug Administration у межах
дослідження здійснено моделювання «спільноти співпраці» із додаванням
територіальних громад - учасниць міжмуніципального співробітництва.
Обґрунтовано пропозиції щодо форм підвищення компетентності
посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад та
представників інших заінтересованих у розвитку міжмуніципального
співробітництва сторін як основа розроблення відповідних навчальних
програм.
Уперше обґрунтовано комплекс наукових положень, підходів та
моделей, системне застосування яких забезпечує реалізацію процесів 7
підтримки співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації,
на основі упровадження відповідних принципів через реалізацію комплексу
інноваційних для сфери співробітництва територіальних громад інструментів
та процесів як основи постійного вдосконалення та впроваджується органами
публічного управління через інституціоналізацію необхідних змін у формах,
методах, процедурах діяльності забезпечуючи прогрес у досягненні Цілей
сталого розвитку у воєнний і повоєнний період. The PhD thesis is a completed research study that provides a solution to an
urgent scientific task - substantiation of a set of conceptual provisions for the
development of management tools to support cooperation of territorial communities
in the context of decentralisation, as well as the development of methodological and
technological support for relevant processes and their continuous improvement.
Based on the results of the study of the methodological foundations of
cooperation of territorial communities in the context of ensuring resilience and
sustainable development, it is determined that inter-municipal cooperation is one of
the most common phenomena in modern democracies, and in the European Union
one of the main tasks of regional policy is to ensure sustainable development of
territories and communities, as well as to reduce disparities in the level of socio-
economic development of urban and adjacent rural communities. It is emphasised
that one of the leading mechanisms for implementing this extremely complex task
is inter-municipal cooperation, which contributes to progress in achieving the
Sustainable Development Goals at the level of a territory or community, as well as
to ensuring the provision of quality public services in the context of overcoming
global challenges and threats, as well as the constant growth of the needs of the
population and local businesses.
A detailed study of the current challenges and trends in the development of
cooperation of territorial communities in Ukraine has made it possible to state that
the pace of development of community cooperation in Ukraine is rather slow, the
level of development of cooperation of territorial communities in Ukraine cannot be 9
considered sufficient, and the potential for implementing management tools to
support cooperation of territorial communities is not fully used. Thus, the relevance
of the thesis is due to the contradiction between the urgent development of
managerial tools to support cooperation of territorial communities in the current
stage of decentralisation reform, the legal regime of martial law and during the post-
war recovery of Ukraine and the lack of conceptual and methodological support for
these processes.
A comprehensive analysis of the current state of scientific research on the
problem of inter-municipal cooperation development based on the study of a
significant scientific contribution of foreign and domestic scholars, as well as
guidelines of international organisations, allowed the author to formulate the
author's (refined) definition of the concept of « tools to support cooperation of
territorial communities » as a set of management tools, the application of which in
the field of cooperation of territorial communities will help ensure success in the
dimensions of trust building, the ability to choose a rational form of cooperation,
create new value for the participating communities and the territory, satisfy the
participants of cooperation, obtain positive effects and consequences that will
contribute to progress in achieving the Sustainable Development Goals.
The internationally recognised principles of sustainable community
development were formalised by identifying the principles that have the greatest
impact on the processes of inter-municipal cooperation ( « Healing » ; « No vision, no
development » ; « Culture » ; « The hurt of one is the hurt of all; the honour of one is
the honour of all » ; « Unity » ; « Participation » ; « Sustainability » ; « Be the change you
want to see » ) and establishing interconnections with the UN Sustainable
Development Goals 2030; identifying the principles that were actualised during the
Russian-Ukrainian war and clarifying the definition of the principle, the
implementation of which should be reproduced in the post-war period through the
harmonisation of environmental, social, economic, political and cultural needs.
The article systematises a set of innovative tools for the sphere of inter-
municipal cooperation, the application of which will contribute to ensuring the 10
efficiency, effectiveness and quality of local self-government in the context of
achieving the Sustainable Development Goals, with the allocation of three groups:
specific tools (strategic management technologies; project, programme, portfolio
management technologies; cluster interaction technologies; marketing technologies;
benchmarking; business process reengineering; logistics technologies); model-
approach tools (ISO models for management systems; models of organisational
excellence; models of organisational maturity; models of lean management;
balanced scorecard model; community-driven local development; integrated
territorial investment); networking tools (e-governance and e-democracy; social
mobilisation technologies; e-engagement, digital technologies for co-development,
co-delivery and co-monitoring of public services; networked local development
support systems; smart community management; communities of practice;
crowdsourcing technologies).
It is determined that the main effects of territorial communities’ cooperation
in the scope of administrative services providing, which will be received by key
stakeholders, include: ensuring the continuity of service provision on their own
territory; expanding the register of services; achieving more ambitious goals; saving
resources. The formats of cooperation between territorial communities in the field
of administrative services, relevant examples and possible results/effects for key
stakeholders are compared. Based on the results of substantiating the possibility of
applying the existing forms of cooperation of territorial communities in the scope of
administrative services providing in Ukraine, it is concluded that the second form of
cooperation of territorial communities – the implementation of joint projects – is the
most acceptable and allows partner communities to implement a significant number
of configurations of joint activities in the field of administrative services. It is
determined that the improvement of inter-municipal cooperation processes should
also be accompanied by the implementation of modern quality-based management
models.
The methodological approach to the implementation of the principles of
intermunicipal cooperation has been improved by substantiating a process model of 11
support for the cooperation of territorial communities in Ukraine based on the basic
recommendations of the international standard ISO 37101, which combines a
complex of continuous improvement of the results of achieving the development
goals of the strategic level with the process (tactical) level of management, based on
the principles of sustainable community development in the context of building
intermunicipal cooperation, and allows to choose a rational form of intermunicipal
cooperation. The application of the proposed process model will help to expand the
resource base of territorial communities and increase the focus of cooperation actors
and key stakeholders on ensuring progress in achieving the Sustainable
Development Goals at the local and subregional levels in the context of
decentralisation in the wartime and post-war period.
The content and methodological requirements for the application in Ukraine
of the European Union's leading approach to the implementation of the regional
development strategy based on smart specialisation ( « Connectivity and Clusters » )
have been further developed, the use of which will expand the range of subjects of
inter-municipal cooperation through the application of a cluster approach to the
organisation of partnerships in the system of territorial development, which will
allow to combine the efforts of local governments with other stakeholders For this
purpose, it is proposed to use an adaptation mechanism based on the consideration
of a targeted system of adaptation actions as a development project by distinguishing
it in dimensions: « Groups of basic actions » and « Phases of the project life cycle » , -
subjects, methods and tools of activity, depending on the set of support tools used.
Recommendations for local governments on responding to challenges in one
of the priority areas of inter-municipal cooperation under martial law and post-war
recovery in Ukraine, namely in the healthcare sector, have been developed. The
initial provisions on the adaptation of innovative tools for cooperation between
territorial communities under martial law and post-war reconstruction in Ukraine in
the healthcare sector were further developed by identifying a set of challenges
(restoring access to healthcare services and meeting new needs; capital investment
for sustainable development; maintaining and improving the efficiency of healthcare 12
financing; protecting institutions and basic principles of reform) and priorities
(clustering and creating « communities of cooperation » where representatives of the
public, private and civil society sectors actively cooperate to achieve common goals
and results, solve common problems and use collective opportunities in an
atmosphere of trust, respect, empathy and openness). Based on the recommendations
of The US Food and Drug Administration, the study modelled a « community of
cooperation » with the incorporation of territorial communities participating in inter-
municipal cooperation.
The author substantiates proposals for the forms of improving the competence
of local government officials, deputies of local councils and representatives of other
stakeholders interested in the development of inter-municipal cooperation as a basis
for the development of relevant training programmes.
For the first time, a set of scientific provisions, approaches and models is
substantiated, the systematic application of which ensures the implementation of
processes to support cooperation of territorial communities in the context of
decentralisation, based on the introduction of relevant principles through the
implementation of a set of innovative tools and processes for the field of cooperation
of territorial communities as a basis for continuous improvement and implemented
by public administration bodies through the institutionalisation of the necessary
changes in the forms, methods, and procedures of activity, ensuring progress in
achieving the Sustainable Development Goals in the wartime and post-war period.