Розробка напрямів утилізації золошлакових відходів на прикладі Чернігівської ТЕЦ

Abstract

Золошлакові відходи теплових електростанції є джерелом негативного впливу практично на всі компоненти навколишнього середовища. При цьому, вони містять значну кількість корисних компонентів і можуть розглядатися як джерело додаткових сировинних ресурсів. На Чернігівській ТЕЦ спалювання вугілля відбувається за температури 1300-1600°С. При згорянні органічної частини вугілля утворюються леткі з'єднання у вигляді диму та пари, а негорюча мінеральна частина палива виділяється у вигляді твердих осередкових залишків, утворюючи пилоподібну масу (золу), а також шматкові шлаки.