З перших днів повномасштабної війни громадське суспільство виявило спроможність бути дієвим партнером держави у протидії агресії. «З перших днів повномасштабного російського вторгнення наша країна стала країною активістів і волонтерів. Сьогодні кожен робить свій внесок у спільну перемогу. Поки воїни виборюють кожен сантиметр української землі, волонтери збирають кошти для тих, хто постраждав унаслідок війни, вивозять людей з окупації, допомагають тваринам, відновлюють зруйноване житло, активісти проводять закордонну дипломатію, лобіюють санкції проти росії, документують воєнні злочини. Волонтерство і громадська активність стали можливістю для тих, хто прагне допомогти країні, але не воює»

Управління туризмом як складною та багатогранною галуззю привертає увагу дослідників з різних наукових сфер. Наукові дослідження щодо проблематики управління галуззю туризму зазвичай розглядаються з урахуванням різних аспектів, а саме: - економічний аспект: дослідження стосуються впливу туризму на економіку країни або регіону, ефективності інвестицій у туристичну інфраструктуру, впливу туристичних подій та заходів на місцеве підприємництво та зайнятість; - соціокультурний аспект: дослідження спрямовані на вивчення впливу туризму на соціокультурні аспекти суспільства, включаючи збереження культурної спадщини, взаємодію між туристами та місцевими жителями, формування туристичної ідентичності та вплив на місцеву культуру та традиції; - природоохоронний аспект: дослідження зосереджуються на питаннях впливу туризму на довкілля та природу, включаючи ризики екологічного забруднення, збереження біорізноманіття, розвиток екотуризму та сталого туризму; - технологічний аспект: дослідження в цьому напрямку вивчають вплив інформаційних технологій та цифрових інновацій на туристичну галузь, включаючи використання веб-платформ для бронювання, розробку мобільних додатків для туристів та впровадження інтерактивних технологій у туристичних атракціонах; - управління ризиками та кризами: ці дослідження спрямовані на розуміння та управління ризиками, пов'язаними зі здоров'ям та безпекою туристів, природними катастрофами, політичною нестабільністю та іншими кризовими ситуаціями.

Імідж є складним явищем, так як, його формування залежить від багатьох прямих та другорядних чинників, у наслідку, при формуванні іміджу його концепт повинен враховувати значну кількість складових елементів, особливо у рамках публічної сфери де важливим виступає і формалізований, і не формальний рівні.

Сьогодні українська держава активно розбудовує національний простір організації та надання реабілітаційної допомоги. Ця розбудова реалізується як національна відповідь на суспільний запит, який набув надзвичайної актуалізації з початком повномасштабного розгортання збройної агресії рф проти України. Першою реакцією профільного міністерства, а саме Міністерства охорони здоров’я України, було унормування суспільних відносин стосовно засад медичної реабілітації шляхом ініціювання розробки законопроєкту та внесення його на розгляд та затвердження Верховною Радою України. Тож уперше в історії незалежної України у 2020 році було прийнято закон спеціальної дії у сфері реабілітаційної допомоги – Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» [1]. До цього часу розвиток управління наданням реабілітаційної допомоги базувався на законі України загальногалузевої дії – Основи законодавства України про охорону здоров’я. І тут слід зазначити, що кількість населення, яка перехворіла на COVID-19 обчислювалась кількома мільйонами (5,5 млн.ос. за весь час пандемії). А тяжкий перебіг цієї хвороби потребував проведення довготривалих заходів медико-соціальної реабілітації і проблематика розвитку системи реабілітації дедалі з часом поставала як масштабна суспільна проблема. Згодом, вже виклик повномасштабного розгортання війни у 2022 року тільки підсилив необхідність скерування державної уваги на необхідність розбудови системи реабілітаційної допомоги за зразками кращих практик країн Європейського Союзу.

Важливою галуззю національної економіки є житлово-комунальне господарство, яке має забезпечувати комфортне та безпечне проживання громадян. Проблеми щодо якості управління цією галуззю виникали практично у всіх розвинутих державах і потребували вирішення

Діджиталізація в органах публічної влади відкриває нові можливості для ефективного управління та сприяє більшої прозорості, доступності послуг та актуалізації даних. Також завдяки використанню цифрових технологій відмічається підвищення довіри до органів влади серед споживачів публічних послуг. Таким чином отримуючи від держави очікувані результати, споживачі публічних послуг реалізують свої законні інтереси, частково досягаючи поставлених цілей за допомогою держави.

Незаконна агресивна війна Росії проти України зруйнувала мир у євроатлантичному регіоні та призвела до жертв, як військових, так і цивільних, у масштабах, небачених з часів Другої світової війни. У НАТО місія Комітету начальників військово-медичних служб полягає у збереженні і відновленні здоров’я і боєздатності збройних сил країн Альянсу і країн Альянсу вдома і в місцях дислокації.

Повномасштабне вторгнення держави-агресора в Україну стало каталізатором потужної консолідації українського суспільства, ініціалізації громадянської ідентичності багатьох українців, що веде початок від ототожнення себе кожним громадянином з українським народом. Відчуття такої належності через мову, традиції, цінності безпосередньо позначається на житті кожної людини. Сукупність усіх індивідів, які пройшли таке самовизначення, є необхідним фундаментом для формування потужного громадянського суспільства, сильної нації та міцної держави.

Публічна політика – відносно молоде поняття публічного управління, що виникло в середині XX століття як необхідність поєднання політичної теорії з публічною практикою сучасних національних держав. Сьогодні публічна політика є узагальнюючим поняттям, яке охоплює багато вимірів політичного. При цьому теоретичні межі проблем публічної політики визначаються, з одного боку, міждисциплінарною рефлексивною парадигмою аналізу формування відкритого демократичного суспільства; з іншого боку, необхідно осмислити зміст, організаційні та технологічні перетворення політичної та адміністративної систем сучасних держав. Така множинність вимірів концепції публічної політики вимагає від дослідників не лише характеристики кожного виміру, а й встановлення взаємозв’язків та перетинів, які складають систему координат публічної політики.

Органи місцевого самоврядування надають широкий спектр послуг населенню, включаючи безпеку, поводження з відходами, інфраструктуру та соціальні послуги. Вони також стикаються з широким спектром ризиків, які можуть суттєво вплинути на надання цих послуг, безпеку та добробут громадян, а також фінансову стабільність органу місцевого самоврядування. Деякі з цих ризиків є внутрішніми, що впливають на операційну діяльність і фінанси, інші – зовнішніми, такими як війна, пандемія, стихійні лиха або загрози кібербезпеці.