Сучасні виробничі умови характеризуються високим ступенем індустріалізації і урбанізації, внаслідок чого відбувається постійний контакт з різноманітними техногенними чинниками (пил, дим, туман або газ та пара), вміст яких у повітрі робочої зони перевищує гранично допустимі концентрації. Захворювання органів дихання асоційовані з інгаляційним мінеральним пилом, в першу чергу пневмоконіози, які є невиліковними, незворотними та становлять суттєву частку серед професійних захворювань. Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці». роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Якщо ж сучасний рівень розвитку науки і техніки не дозволяє це зробити, то для захисту повинні використовуватися засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД). Їх вибір регламентовано ДСТУ EN 529:2006 та складається з декількох етапів: ідентифікації шкідливих речовин у повітрі робочої, оцінки ризиків, обґрунтування вибору ЗІЗОД відповідно до його захисних характеристик, навчання працівників та забезпечення відповідного обслуговування.

Проблематика професійних ризиків у аграрному секторі України є надзвичайно актуальною через високі показники виробничого травматизму та професійної захворюваності. Сучасне сільськогосподарське виробництво характеризується постійним ускладненням технологічних процесів, широким впровадженням високотехнологічного обладнання, інтенсивним використанням хімічних препаратів і мінеральних добрив, що створює додаткові передумови для виникнення аварійних та небезпечних ситуацій. Значний вплив на рівень ризиків мають також сезонний характер робіт та високі фізичні навантаження на працівників. Відтак, сучасні підходи до управління професійними ризиками повинні передбачати як традиційні методи контролю, так і новітні інноваційні рішення, спрямовані на профілактику ризиків, їх своєчасне виявлення і оперативне усунення.

Безпека праці є одним з пріоритетних завдань будь-якого підприємства. Однак, незважаючи на впровадження сучасних технологій та засобів захисту, травматизм на виробництві залишається актуальною проблемою. Одна з причин цього є недостатня увага до психологічного стану працівників, зокрема до їхньої стресостійкості. Війна в Україні суттєво вплинула на всі аспекти життя, включаючи умови праці та ментальне здоров’я працівників. Українські підприємства опинилися в умовах постійного стресу, невизначеності та небезпеки, що призвело до зниження стресостійкості та погіршення загального психологічного стану працівників.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) є дуже важливими у різних галузях виробництва. Їхнє застосування особливо актуальне при виконанні робіт в шкідливих та небезпечних умовах праці, наприклад при роботі на гірничих підприємствах. Такі ЗІЗ як протипилові респіратори, саморятівники та спецодяг, відіграють ключову роль у запобіганні травмам та захворюванням серед гірників. Правильний вибір ЗІЗ залежить від багатьох факторів, серед яких найважливішими є комплексна оцінка ризиків та ефективність засобів у різних умовах праці. Це дозволяє вибрати оптимальні засоби захисту для конкретних умов праці, тим самим забезпечуючи максимальну безпеку працівників та зниження ризику травм та захворювань. При виборі ЗІЗ ключовими критеріями є ідентифікація та аналіз ризиків, відповідність нормативним вимогам, специфіка робочого місця, ергономіка та індивідуальні потреби, ефективність та технічні характеристики тощо.

Гірничодобувні підприємства являють собою надзвичайно складну технологічно- виробничу систему з підвищеним рівнем потенційних небезпек (небезпеки вибухів та газодинамічних явищ, обвалень, затоплень, пожеж та ін.) та шкідливими умовами праці, які характерні для більшості робочих місць (висока концентрація пилу в повітрі робочої зони, висока вологість, відсутність природного освітлення тощо). В таких умовах непередбачувані зміни умов видобутку копалин, недотримання вимог нормативних регламентів безпеки або некоректні небезпечні дії персоналу можуть призвести до тяжких наслідків. Необхідно відзначити, що професійна діяльність переважної більшості працівників основного виробничого циклу гірничих підприємств класифікується як важка фізична праця в шкідливих умовах. На формування умов праці, показники травматизму та професійної захворюваності мають суттєвий вплив як внутрішні так і зовнішні фактори. Внутрішні фактори визначаються технологією видобутку корисних копалин, характеристиками та станом наявного виробничого обладнання, станом гірничих виробок, вентиляції, транспортних мереж, організації робіт та цілою низкою інших факторів. Внутрішні фактори є значною мірою передбачуваними і керованими.

Штучний інтелект (ШІ) відкриває безліч можливостей для покращення безпеки праці та здоров'я працівників, але водночас несе певні небезпеки та створює додаткові ризики. У найближчому майбутньому очікується поява спеціалізованої моделі штучного інтелекту в сфері безпеки праці і здоров’я працівників, що зумовлює необхідність готувати майбутніх фахівців з безпеки праці, які будуть здатні безпечно та ефективно використовувати такі технології. Беручи до уваги основні загрози при користуванні ШІ, виникає необхідність у формуванні компетенції фахівців з безпеки праці, які б могли трансформувати потенційні ризики у нові можливості.

Існує загальне правило дистанційної роботи, яке відображене у статті 14 Закону України «Про охорону праці», що говорить про можливість виконання роботи за трудовим договором за умови самостійної відповідальності щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному робочому місці. Важливо, що у Кодексі законів про працю щодо дистанційної або віддаленої роботи, саме у статті 60-2 прописано про дозвіл виконувати свої обов'язки працівником поза робочими приміщеннями за умови використання технологій для комунікації, що дозволяє чітко отримувати завдання та звітувати про їх виконання. Але про охорону праці нажаль, майже не згадується. Отже, фактично обов’язки роботодавця із забезпечення охорони праці працівниками, які працюють одноосібно (усамітнено) чи дистанційно, обмежуються проведенням інструктажів та передачею обладнання в належному стані.

Аналіз безпеки робіт (JSA) – це процедура для забезпечення безпеки покрокового виконання конкретного виробничого завдання. JSA доцільно використовувати для здійснення особливо небезпечних робіт, які потребують спеціальних дозволів; робіт, які складаються з декількох різних виробничих операцій, що характеризуються відмінними небезпеками; робіт, які знаходяться у стані модернізації/оновлення (переобладнання), що може вплинути як на безпеку так і на ефективність виконання завдання.

Важливою задачею, яка ставиться перед роботодавцями Міжнародною організацією праці в сфері охорони здоров’я та безпеки працівників, є створення гідних умов праці на кожному підприємстві, в організації чи установі. Важливим елементом для цього є впровадження сучасних інформаційних систем моніторингу умов праці, основною складовою яких є системи автоматичного безперервного контролю умов праці, викидів шкідливих речовин в довкілля та безпечності виробничого середовища які повинні в подальшому інтегруватися з системами екологічного моніторингу.

На сьогодні проблема безпеки на робочих місцях для суспільства є не менш актуальною, ніж в минулому. Особливо в умовах війни. Зміни відображаються на порядку оформлення українців на роботу, на графіку роботи й відпочинку, на заробітній платі, а також під час повітряних тривог доводиться переміщатися з робочого місця на більш безпечне, що не може не позначатися на якості роботи. До всього іншого будь-яка трудова діяльність здатна зашкодити здоров’ю її працівникам та нести в собі загрозу навіть їхнім життям.