Взаємодія людини й природи відіграє важливу роль у розвитку суспільства. Якість навколишнього середовища впливає на здоров’я населення.Тому, підтримка необхідного природного балансу у містах, їх захист, збереження зеленого фонду, раціональне використання рекреаційних ресурсів системи озеленення, є одним з основних завдань у сучасному містобудуванні.

Несанкціоновані звалища є джерелами значного забруднення повітря, поверхневих водойм, підземних вод та ґрунтів. Відвідуючи ліси, ставки та інші зони відпочинку, ми часто спостерігаємо величезні купи сміття, які залишають після себе недбалі відпочивальники. В більшості випадків пластикові упаковки, одноразовий посуд, поліетиленові пляшки, пакети розносяться вітром та засмічують значні території. Слід зазначити, що термін їх розкладання в навколишньому середовищі перевищує сто років. Відходи поліетилену, що потрапляють у довкілля, стають джерелом негативного впливу на живі організми упродовж усього циклу розкладання. А при їх згоранні в атмосферу потрапляє значна кількість небезпечних забруднюючих речовин, що можуть негативно впливати на здоров’я населення.

Техногенне забруднення середовища змінює функціонування рослинних організмів на всіх рівнях їх організації, в тому числі клітинному, тканинному, органному. В умовах антропогенного тиску довкілля спостерігаються зміни у товщині й будові гістологічних елементів вегетативних органів хвойних порід, і в першу чергу, покривних і захисних тканин. Тому дослідження анатомічної структури хвої актуальні для вивчення шляхів і механізмів адаптації голонасінних до промислових емісій та виявлення чутливих показників для фітоіндикації забруднення довкілля і стану хвойних рослин у техногенних зонах. Однак на сьогодні хронічний вплив емісій ТЕС на гістологічну будову хвої вивчений недостатньо. Еколого-анатомічні дослідження сосни Палласова в умовах степової зони України за дії техногенезу практично відсутні.

До еколого-небезпечних об’єктів довкілля відносяться підприємства гірничої, паливно-енергетичної, металургійної та інших галузей промисловості, діяльність яких призвела до надмірного забруднення атмосферного повітря, земель, поверхневих і підземних вод, а також накопиченню значної кількості високотоксичних промислових відходів,що призвело до деградації природи та здоров’я людини. У зв’язку з цим,вельми важливою є розробка та впровадження методології еколого-соціального моніторингу територій, порушених діяльністю підприємств паливно-енергетичного комплексу для обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на зниження техногенного пресингу й поліпшення якості навколишнього природного середовища, здоров’я й генофонду нації

Найважливішою проблемою при переробці будь-яких корисних копалин, а особливо тих, які містять радіонуклідні елементи є їх вплив на навколишнє середовище. На сьогодні в світі існує два промислові типи літієвих руд: ендогенні пов'язані з граніт-пегматитовими комплексами і екзогенні пов'язані з розсолами і їх солями

Особливе занепокоєння викликає вплив забруднюючих речовин на здоров’я дитячого населення, оскільки саме дитячий організм важаться найбільш чутливим до впливу шкідливих факторів, окрім того діти на відміну від дорослих біль прив’язані до території свого мешкання і зазвичай більше часу проводять на відкритому повітрі.Таким чином, виникає необхідність в проведенісистематичних досліджень з оцінки впливу небезпечних факторів, в тому числі забруднення атмосферного повітря на стан здоров’я дитячого населення.

Однією з найбільших проблем сучасноголюдства є екологічний стан довкілля. Глобальна екологічна криза, в умовахякої ми живемо, є наслідком дії багатьох чинників. Ця екологічна проблема дуже актуальна для нашого промислового регіону.

Серед усіх засобів регуляції чистоти повітря навколишнього середовища особливе місце займає біологічний засіб –поглинання та перетворення токсичних речовин і газів рослинами. В цьому плані велике значення для покращення стану атмосфери мають зелені зони, які утворюють навколо промислових підприємств і міст, вздовж автомагістралей.

Найважливішою проблемою при проведенні масових вибухів є їх вплив на навколишнє середовище. При цьому особлива роль належить типу застосовуваних вибухових матеріалів і способам їх проведення.

Існуюча в Україні система поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) характеризується своєю неефективністю, має негативний вплив на оточуюче середовище та здоров’я людей. Більшість діючих полігонів ТПВ та сміттєзвалищ морально та фізично застаріли, та невідповідають сучасним вимогам розміщення відходів та санітарно-екологічним нормам.