Кафедра гідрогеології та інженерної геології

Мета. Оцінка ємнісних ресурсів виробленої і затопленої ділянки шахтного поля для визначення гідрогеомеханічних ризиків, попередження проявів аварійних водопритоків та обґрунтування інженерних заходів захисту в зоні впливу водного об’єкту. Purpose. To assess the storage capacity of the mined out and flooded section of the mine field for hydrogeomechanical risk determination, prevention of water inflow emergencies and substantiation the engineering protection measures in influence zone of the water body.

Мета. Розробка чисельної планово-просторової гідрогеологічної моделі Новотроїцького родовища на основі аналізу (особливостей?) його сучасного гідродинамічного стану. The purpose of study is to analyze the current hydrodynamic mode of the Novotroitske deposit territory and to develop and verify the spatial groundwater flow model of the deposit.

Метою роботи є прогнозна оцінка гідродинамічного режиму проектованого хвостосховища в умовах Східно-Валявкинського залізорудного родовища для обґрунтування вибору ділянки його будівництва. The aim of the study is to predict the hydrodynamic regime of the proposed tailing dump at the East-Valyavka iron ore deposit to justify the selection of its construction site

Мета: на основі аналізу особливостей забруднення підземних вод металургійних регіонів півдня України обґрунтувати складові екологічної системи живлення річкових басейнів. Purpose. to substantiate the components of the ecological system of river basins based on the analysis of the characteristics of groundwater pollution within the metallurgical regions of southern Ukraine.

Обґрунтування проектів будівництва, особливо гідротехнічних споруд, таких як хвостосховища, вимагає комплексних гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень. Важливим етапом є оцінка стану геологічного середовища та прогнозування його змін під впливом будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд. В сучасних умовах вирішальну роль у прогнозуванні та мінімізації ризиків, пов’язаних з геотехнічною стійкістю та техногенною безпекою об'єктів будівництва, відіграють методи моделювання гідродинамічних процесів. Метою даної роботи є прогнозна оцінка гідродинамічного стану проектованого хвостосховища в умовах Східно-Валявкинського залізорудного родовища для обґрунтування вибору оптимальної ділянки його розташування.

Метою даного дослідження є визначення закономірностей змін гідрологічних і кліматичних параметрів у басейні р. Самара статистичними методами із залученням баз даних багаторічних спостережень протягом останніх десятиліть. Об’єктом дослідження є гідрологічні процеси в басейні р. Самара. Кліматичні зміни, що відбуваються протягом останніх десятиліть, поставили питання про довгострокові перспективи забезпечення водними ресурсами. Згідно останніх досліджень у цьому напрямку стосовно території України , найбільш помітні зміни протягом наступних 25–50 років найбільше торкнуться південно-східних регіонів, насамперед степової зони Лівобережжя Дніпра. Одним із регіонів під ризиком зростання посухи є басейн р. Самара, в якому вже зараз наявні проблеми з водопостачанням та якістю води, у тому числі внаслідок впливу видобутку вугілля у Західному Донбасі та функціонування промисловості.

Забруднення навколишнього середовища стічними водами є однією з ключових екологічних проблем сучасності. Для її вирішення необхідне ефективне управління цим ресурсом, особливо забезпечення належного очищення та утилізації стічних вод. Одним з методів захоронення та зберігання забруднених вод є їх закачування у геологічні структури. Він базується на природних властивостях геологічних формацій і забезпечує довготривале та відносно безпечне, для навколишнього середовища, зберігання вод у глибоких водоносних горизонтах, соляних куполах та придатних для цього шарах порід. При закачці необхідно забезпечити відповідний стан забруднених вод, тому основна мета цієї роботи є аналіз чинних нормативно-правових актів та екологічних вимог щодо стічних вод, які підлягають захороненню.

У межах ґрунтових лісових схилів існують природні передумови для розвитку негативних інженерно-геологічних процесів, проте активізація їх розвитку, концентрація, частота та масштаби визначаються дією факторів техногенного походження. Основним видом техногенного навантаження схилових частин міських агломерацій є щільна багатоповерхова забудова території та, відповідно, інтенсивна експлуатація всіх типів водонесучих комунікацій. Порушення планування забудови, поверхневого водовідведення та неконтрольовані витоки з водонесучих комунікацій призводять до виникнення техногенних аварій.

The analysis is based on a range of available data, including visual inspections of the deformation observed in a hostel building, with photographic documentation of subsidence at the corner section. It also incorporates an inspection of the building's basement, year-long observations of the surrounding area prior to the incident, and confirmation of the absence of suffusion soil loosening under the building or nearby areas before the emergency. Additional data includes evidence of loess slurry accumulation in a ditch excavated on the sidewalk opposite the Dnipro University of Technology's educational building and findings from engineering and geological investigations.