Сопілкове мистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століть у фестивальному русі: між традицією та новаторством

Сопілка – традиційний український народний духовий інструмент, що пройшов шлях від обрядового й побутового вжитку до професійної сцени.У другій половині ХХ – на початку ХХІ століть в Україні спостерігається відродження та розвиток сопілкового мистецтва, особливо в контексті фестивального руху, де відбувається взаємодія між збереженням народної традиції та впровадженням інновацій. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу до автентичної музичної спадщини та одночасним пошуком нових форм її сценічного втілення. Сопілкове мистецтво України цього періоду характеризується глибоким поєднанням традицій і сучасності: сопілка інтегрується у різні музичні жанри – від фольклору до популярної музики.