Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/1132
Назва: Нові дослідження посаду Богородицької фортеці
Автори: Ковальова, І. Ф.
Шалобудов, В. М.
Векленко, В. О.
Дата публікації: 2005
Бібліографічний опис: Ковальова І. Ф. Нові дослідження посаду Богородицької фортеці / Ковальова І. Ф., Шалобудов В. М., Векленко В. О. // Січеславський альманах : зб. наук. праць з історії укр. козацтва.- Дніпропетровськ: НГУ, 2005.- С. 21-35
Короткий огляд (реферат): “Як вступив Мазепа в Правління Гетьманське, найпершою його справою було провести надійні приготування до походу на Крим. І для того через увесь 1688 рік декілька тисяч Малоросійських лопатників будували місто Самар у гирлі Самари, назване опісля Богородичною кріпостю, де влаштовано великий магазин і наповнено його численним провіантом та всякими запасами”, – пише про заснування Богородицької фортеці автор “Історії Русів” [1]. Вищезгадана історична й археологічна пам’ятка доби пізнього українського середньовіччя постійно привертала увагу дослідників протягом щонайменше останнього сторіччя. Першим визначив місцерозташування даного об’єкту на сучасній місцевості архієпископ Феодосій (Макаревський): “Містечко Стара Самара розташоване нижче Самарського монастиря і сучасного Новомосковська, в 6 верстах від впадіння Самари в Дніпро. Це – відоме і славне запорозьке місто Самара. Російські війська, йдучи до Криму, зупинялися в Самарі як на роздоріжжі й користувалися гостинністю запорожців. Тут в свій час збудовано було першу й головну російську фортецю; тут був відомий так званий Богородицький ретраншамент з пороховим і селітровим заводом, з величезними магазинами, з цілими “кварталами и рядами промышленных и торговых домов и лавок” [2]. Впродовж періоду кінця XIX–XX ст. територія Нижнього Посамар’я стала предметом численних дискусій в тому числі і з приводу місцезнаходження старовинного запорозького містечка Самарі (Самари) [3] і локалізації на берегах дніпровської притоки запорозьких паланкових центрів і російських фортець XVII – XVIII ст. [4]. Картографічні матеріали, джерельні дані та результати історіографічних розвідок настільки протирічиві, що сучасне місто Новомосковськ Дніпропетровської області на підставі різноманітних студій визначають як містечко Новоселиця, Богородицька фортеця, а також Самарчик, Старий Самарчик, м. Самар. І коли поєднуються історіографічні дослідження й ті чи інші комплекси картографічних матеріалів, плутанина кількаразово збільшується. Прикладом того слугує ситуація в м. Новомосковську, про що вже йшлося: в ньому встановлено меморіальний камінь, на якому подано інформацію про існування в цих місцях Новобогородицької фортеці. Крім того, на підставі легендарних даних про будівництво в Самарі чи Новоселиці дерев’яного Троїцького собору, з цим містом ідентифікуються і слобода Новоселиця, і козацьке місто Самарь (Самара), тоді як в справі про будівництво в Самарчику нової великої церкви замість старої (про собор мова не йдеться) зазначені назви – Самарчик, Самар, Старий Самарчик, м. Самар [5].
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/1132
Розташовується у зібраннях:СА, 2005 рік

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kovaleva_Shalobudov_Veklenko.pdf2,4 MBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.