Козацьке минуле сучасного мегаполісу

Abstract

(Рецензія на кн.: Камеко В.Ф., Бінкевича В.В. Городок запорозьких козаків. Новий Кодак: Краєзнавчі нариси про пам’ятки Надпорожжя. – Дніпропетровськ: Пороги, 2007. – 171 с.) Не так давно фонд краєзнавчої літератури Придніпров’я поповнився цікавим виданням краєзнавців-аматорів В.Ф.Камеко та В.В.Бінкевича „Городок старинный Запорожский Самарь с перевозом”. Неординарність ефекту появи цієї книги в тому, що вона привернула увагу громадськості до важливої пам’ятки козацької доби, відомої пересічному мешканцю Дніпропетровська під назвою „Новобогородицька фортеця”. Вона стимулювала наукові розвідки кваліфікованих і авторитетних вчених-археологів Дніпропетровського національного університету на чолі з професором І.Ф.Ковальовою. Нині маємо перед собою збірку краєзнавчих нарисів тих же авторів. Вона включає в себе нариси про козацькі містечка Новий Кодак та Самарь, а також про Томаківську Січ і селітряний майдан біля с. Соколового. Головна увага краєзнавців приділена містечку Новий Кодак – одному з перших і найзначніших козацьких поселень в межах Запорозьких вольностей. Новий Кодак пройшов у своєму розвитку кілька історичних віх – як поселення біля перевозу через Дніпро, як розвинене козацьке містечко, що було центром найбільш заселеної Кодацької паланки, як адміністративний центр губернського міста Катеринослава до спорудження в ньому достатньої кількості будівель громадського і партикулярного призначення. Насамкінець, це містечко ввійшло до складу сучасного індустріального міста Дніпропетровська, зберігши свою назву в побутовому спілкуванні жителів міста та закріпивши її у назві мосту через Дніпро (Кайдацький). Використовуючи картографічний матеріал, опубліковані історичні джерела та літературу загалом з історії козацтва та, ближче історії Нового Кодака, В.Ф.Камеко і В.В.Бінкевич намагаються якомога детальніше простежити розвиток містечка, починаючи від першої згадки про нього у 1645 р. З історичними етапами зміни статусу містечка автори пов’язують і зони розширення його території, яких автори нараховують чотири: 1) 1645-1711 рр., коли існувало укріплене торгівельне містечко поблизу Кам’янської переправи через Дніпро; 2) 1734-1775 рр., коли тут була досить потужна фортеця, як і належало паланковому центру; 3) 1780-1791 рр., коли Новий Кодак фактично виконував роль губернського центру, одним із форштадтів якого йому належало стати після будівництва Катеринослава; 4) 1885-1913 рр., коли Новий Кодак перетворився у робітниче селище у зв’язку з виникненням поруч з ним Олександрівського металургійного заводу Брянського товариства (нині – завод ім. Г.І.Петровського).