Безсполучникове складне речення в образному контурі української народної загадки

Abstract

У статті досліджено українську загадку як своєрідний вид народної творчості, який через вербалізовані національно-культурні стереотипи відображає етнічне «Я» українців. У структурі загадки виокремлено дві частини – образну (описову) і відповідь. Акцентовано на тому, що найчисленнішим серед усіх різновидів складних речень в образній частині загадки є тип конструкцій із безсполучниковим зв’язком. Вони представлені всіма структурними різновидами, серед яких найчастотнішими є структури із зіставним значенням.

В статье исследуется украинская народная загадка как своеобразный вид народного творчества, который через вербализированные национально- культурные стереотипы отражает этническое «Я» украинцев. В структуре загадки выделяются две части – образная (описательная) и ответ. Акцентируется внимание на том, что самым многочисленным среди всех разновидностей сложных предложений в образной части загадки является тип конструкций с беспредложной связью. Они представлены всеми структурными разновидностями, среди которых чаще всего обнаруживаются структуры с сопоставительным значением.

The article studies the Ukrainian riddle as a unique type of folk art that by means of verbalized national and cultural stereotypes reflects the ethnic singularity of the Ukrainians, their world perception and its rendering in the form words, word combinations and set phrases. The Ukrainian folk riddle is an element of the cultural code of the Ukrainian speaking personality and a source of oxpression of language peculiarities of the Ukrainian literary speech. The Ukrainian folk riddle is a linguocultural mini text that is considered to be an important language unit for studying the relations between the language and the culture, the language and the poetic way of thinking of people. The texts of the Ukrainian riddles have always been the subject of researches in such field as folklore studies, linguistics, linguostylistics, stylistics, cultural studies and rhetoric. The peculiarity of the riddle as a singular folklore genre is concentrated on a certain subject, in particular, on the selection of the riddle object, denotation to which the mini text is dedicated. Moreover, its peculiar feature is based on laconism, compression of the expressed thought, content paradoxicality and clear syntactical form of the text.