Research, science, technology, and innovation parks: reviewing both mining and research tendencies

Abstract

Purpose. Between 2007 and 2008, a study was undertaken for the Debswana Diamond Company Botswana (Pty) Ltd., a leading diamond mining company in Botswana. The purpose of the study was to establish if Debswana could benefit from participating in a newly established RSTI (research, science, technology, and innovation) park, the Botswana Innovation Hub. Consequently, literature was perused and benchmarking visits undertaken to a RSTI park and three mining councils in South Africa. The decade old study returned a “do-not-participate” finding for the diamond giant. This paper reports these findings and reviews the current situation to see what has changed since 2007. Methods. A two-pronged approach was used to investigate the extent to which mining companies were participating in RSTI parks. Firstly, a typology of thirty-three (33) keywords was developed and used to do a bibliographic search for articles on the subject matter in scholarly databases such as Web of Science, Scopus, Google Scholar, Mendeley, etc. This was done at the beginning of the study in 2007 and in the current review 10 years later. On the second prong, visits were undertaken to a RSTI park, the Tshwane Innovation Hub, and three (03) mining research councils (i.e. Anglo Research Lab, MINTEK, and DebTech) in South Africa in 2007 and 2008. Findings. A key notable finding, amongst others, was particularly the fact that these heavy equipment, labour intensive industries did not seem to have any interest in RSTI parks. Moreover, no evidence exist that the world situation has changed since 2017. Originality. The study seems to be first of its kind to have investigated the participation of mining industries in RSTI parks. It thus serves as reference for future investigations of the situation. Practical implications. The paper shares notes distilled from the captains of the South African mining industry and juxtaposes this experience against the RSTI park philosophy. Furthermore, it seeks to ascertain what has changed ever since as vital lessons to other mining consortia elsewhere.

Мета. Визначення доцільності та ефективності участі гірничодобувної компанії Debswana Diamond Company Botswana у створеному парку досліджень, науки, техніки та інновацій (ДНТІ) – Центрі інновацій Ботсвани. У даній статті представлений звіт про результати вивчення питання та огляд поточної ситуації з метою ознайомлення зі змінами після 2007 року. Методика. Для дослідження того факту, наскільки широко гірничодобувні компанії можуть брати участь у розвитку парків ДНТІ, був застосований двосторонній методичний підхід. По-перше, була розроблена типологія з 33 ключових слів; дана типологія була використана для бібліографічного пошуку статей з предмету досліджень у таких наукометричних базах даних як Web of Science, Scopus, Google Scholar, Mendeley і т.п. Робота була виконана на початку дослідження у 2007 році; в рамках даного огляду (10 років потому) вона була продовжена. По-друге, у 2007 і 2008 роках були нанесені візити в парк ДНТІ (Інноваційний центр Цване) і три гірничорудні науково-дослідні ради Південно-Африканської Республіки (Anglo Research Lab, MINTEK і DebTech). Результати. За період 2007 – 2008 років було проведено дослідження для компанії Debswana Diamond Company Botswana (Pty) Ltd., провідної компанії з видобутку алмазів у Ботсвані, щодо визначення найбільш ідеальної форми практики досліджень і розробок, яка буде прийнята у тому випадку, якщо її участь в Інноваційному центрі Ботсвани буде виправдано і в подальшому реалізовано. Ключовим результатом виконаних досліджень є те, що трудоємні галузі промисловості в загальній тенденції не виявляють жодного інтересу до парків ДНТІ. Більш того, в світовому масштабі через 10 років (з 2017 року) у даній ситуації також не відзначається ніяких змін. Наукова новизна. Дане дослідження є першим у своєму роді, що звертає пильну увагу на участь гірничодобувних компаній у заснуванні парків ДНТІ. Таким чином, дане дослідження є основою для подальшого вивчення ситуації в більш широких масштабах. Практична значимість. У даній статті викладаються ідеї, отримані від флагманів гірничодобувної промисловості Південно-Африканської Республіки, у поєднанні з філософією існування парків ДНТІ, а також зміни, що відбулися в системі цих взаємовідносин за останні 10 років. Результати досліджень та досвід створення й функціонування наукових парків корисні для усунення бар’єрів їх розвитку, а також для ознайомлення світовим гірничодобувним концернам.

Цель. Определение целесообразности и эффективности участия горнодобывающей компании Debswana Diamond Company Botswana в созданном парке исследований, науки, техники и инноваций (ИНТИ) – Центре инноваций Ботсваны. В данной статье представлен отчет о результатах изучения вопроса и обзор текущей ситуации с целью ознакомления с изменениями после 2007 года. Методика. Для исследования того факта, насколько широко горные компании могут участвовать в развитии парков ИНТИ, был применен двусторонний методический подход. Во-первых, была разработана типология из 33 ключевых слов; данная типология была использована для библиографического поиска статей по предмету исследования в таких наукометрических базах данных как Web of Science, Scopus, Google Scholar, Mendeley и т.д. Работа была выполнена в начале исследования в 2007 году; в рамках данного обзора (10 лет спустя) она была продолжена. Во-вторых, в 2007 и 2008 году были нанесены визиты в парк ИНТИ (Инновационный центр Цване) и в три горнорудных научно-исследовательских совета Южно-Африканской Республики (Anglo Research Lab, MINTEK и DebTech). Результаты. За период 2007 – 2008 годов было проведено исследование для компании Debswana Diamond Company Botswana (Pty) Ltd., ведущей компании по добыче алмазов в Ботсване, по наиболее идеальной форме практики исследований и разработок, которая будет принята в том случае, если их участие в Инновационном центре Ботсваны будет оправдано и в дальнейшем реализовано. Ключевым результатом выполненных исследований является то, что трудоемкие отрасли промышленности в общей тенденции не проявляют никакого интереса к паркам ИНТИ. Более того, в мировом масштабе спустя 10 лет (с 2017 года) в данной ситуации также не отмечается никаких изменений. Научная новизна. Данное исследование является первым в своем виде, обращающим пристальное внимание на участие горнодобывающих компаний в основании парков ИНТИ. Таким образом, данное исследование является основой для дальнейшего изучения ситуации в более широких масштабах. Практическая значимость. В данной статье излагаются идеи, полученные от флагманов горнодобывающей промышленности Южно-Африканской Республики, в сочетании с философией существования парков ИНТИ, а также произошедшие изменения в системе этих взаимоотношений за последние 10 лет. Результаты исследований и опыт создания и функционирования научных парков полезны для устранения барьеров их развития, а также для ознакомления ведущим мировым горнодобывающим концернам.