Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/1613
Назва: | До питання українсько-турецьких культурних відносин: Українське гутне скло в турецькому археологічному комплексі XVII ст. |
Автори: | Харитонова, О. В. |
Ключові слова: | українсько-турецькі культурні відносини;Українське гутне скло;історія України XVII ст. |
Дата публікації: | 2009 |
Бібліографічний опис: | Харитонова О. В. До питання українсько-турецьких культурних відносин: Українське гутне скло в турецькому археологічному комплексі XVII ст. / О. В. Харитонова // Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.-Дніпропетровськ:НГУ,2009.-Вип. 6.– С. 218 – 221. |
Короткий огляд (реферат): | Серед багатьох археологічних пам’яток Таманського півострова особливе місце займає городище Гермонаса – Тмутаракань, що розташоване в централь-ній частині станиці Тамань на високому береговому плато. Головна особливість пам'ятки – потужність культурного шару, що досягає 12 м. На території горо-дища в різний час проживали вихідці із стародавньої Елади, Понтійського царс-тва, Римської імперії, Візантії, Великої Болгарії, Хазарського каганату, Київсь-кої Русі, Половецького ханства, Золотої Орди, Генуезької республіки, Османсь-кої Порти, Російської імперії. В різні періоди місто називалося Гермонаса – Та-матарха – Симкеру – Тмутаракань – Матарха – Матлука – Матрега – Тамань. Від XVI ст. містом володіла Османська імперія. Турки збудували у східній час-тині Таманського городища фортецю Хункала. Фортеця функціонувала до при-єднання Криму і Тамані до Росії у 1783 р. [7, с. 8]. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/1613 |
Розташовується у зібраннях: | ІКПНМС, 2009 рік |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
34.pdf | 203,38 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.