Військово-патріотичне виховання молоді україни у контексті соціальних проблем: історичний аспект

Abstract

Складна соціально-економічна ситуація в Україні наприкінці 1990-х років зумовлювала труднощі у здійсненні військово-патріотичного виховання української молоді, зокрема майбутніх офіцерів. Так, неналежний рівень соціального забезпечення військовослужбовців призводив до незадовільного стану військової дисципліни у Збройних Силах України, де у цей період спостерігалося поширення негативних явищ. З огляду на це виховна робота серед курсантів вищих військових навчальних закладів спрямовувалася на виховання у майбутніх офіцерів почуття любові до України, поваги до її культури, традицій українського війська, сумлінного виконання свого патріотичного та військового обов’язку. Водночас, незважаючи на проведення заходів військово-патріотичного виховання (переоформлення наочної агітації, організацію народознавчих світлиць, проведення бесід, лекцій, тематичних вечорів, конкурсів художньої самодіяльності, впровадження нових ритуалів та символіки, святкування державних та військово-професійних свят), незадовільний стан військової дисципліни фіксувався і вищих військових навчальних закладах, у тому числі за участю курсантів.