Розробка моделі оцінки стохастичних складових внутрішнього потенціалу технологічних схем для розробки стратегій відновлення вуглепромислових регіонів

Abstract

Мета. Розробити новий підхід, щодо оцінки стохастичних складових внутрішнього потенціалу технологічних схем вугільних шахт, що дозволить розробити методологію розробки стратегій відновлення вуглепромислових регіонів. Методика. Використано комплексний метод, який передбачає застосування критерії прийняття рішень в умовах невизначеності; моделювання потенціалу технологічної схеми на основі використання двох критеріїв – максимум EVA при заданих можливостях технологічних ресурсів і мінімум витрат на видобуток. Результати. Задача формування потенціалу технологічних схем шахт зводиться до відбору факторів, які б найбільш адекватно відображали головну характеристику мережі гірничих виробок – показник внутрішнього потенціалу, що характеризує протяжність і структуру гірничих виробок, не як функціональну залежність, а як параметр EVA (додана вартість) – слідства взаємодії факторів діяльності вугільної шахти в конкретних гірничо-геологічних і технологічних умовах. Формування внутрішнього потенціалу технологічної мережі шахти описується багатофакторним рівнянням, складові якого продуктивність праці робітника з видобутку; річне посування очисної лінії; коефіцієнт, що характеризує протяжність гірничих виробок і довжину очисної лінії. Крім того, враховано той факт, що максимізація показника «внутрішній технічний потенціал» досягається при мінімізації «співвідношення пропускної здатності технологічних ланок», «обмеженості потужності по фактору» і «щільністю продуктивних потоків», відповідно. Якщо розглядати або порівнювати між собою безліч різних варіантів, то поняття «кращий» в умовах стохастичності неоднозначно і не абсолютно, воно залежить від того, за яким критерієм визначається. Припустимо, що були прийняті два критерії – максимум видобутку при заданих можливостях ресурсного потенціалу і мінімум витрат на видобуток. Очевидно, що найкращий варіант в сенсі першого критерію не обов'язково виявиться кращим і за другим критерієм, наприклад, якщо збільшення обсягу видобутку вимагає додаткових інвестицій або субсидій. Таким чином, поняття «кращого» варіанту є порівняльним або відносним, оскільки встановлюється лише те, що за обраним критерієм цей варіант «краще» всіх, з якими він порівнювався. Але число розглянутих варіантів завжди обмежено, тому не виключено існування одного або декількох варіантів, які краще прийнятого. Наукова новизна. Розроблено модель оцінки стохастичних складових технологічних схем. Для цього було розглянуто дві задачі: 1) мінімізації витрат на видобуток при можливому зниженні потужності шахти в даний розрахунковий період; 2) максимізації рівня видобутку при заданому ресурсному потенціалі. Для кожної із моделей було наведено алгоритм прийняття рішень. Все це в комплексі дозволило розробити рекомендації із розробки методології відновлення вуглепромислових регіонів. Практична значимість. Запропоновано комплексну систему підтримки рішень, що передбачає опис алгоритму прийняття рішень та засоби пошуку оптимальних рішень.