Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/166369
Назва: | Відходи вугледобувних підприємств як сировина критичних мінеральних ресурсів |
Інші назви: | WASTE OF COAL MINING ENTERPRISES AS A RAW MATERIAL OF CRITICAL MINERAL RESOURCES |
Автори: | Фірсова, В. Е. |
Ключові слова: | ВІДХОДИ, ВУГІЛЛЛЯ, НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ |
Дата публікації: | 22-лис-2023 |
Видавництво: | |
Бібліографічний опис: | Фірсова В. Е. Відходи вугледобувних підприємств як сировина критичних мінеральних ресурсів / Фірсова В.Е., Павличенко А. В. // Молодь: наука та інновації : матеріали ХІ Міжнародної науково-технічної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, Дніпро, 22–24 листопада 2023 року. – Дніпро : НТУ ДП, 2023. – Т. 2. – С. 402-404. |
Серія/номер: | ХІ;2 |
Короткий огляд (реферат): | Вугілля є вітчизняним енергоносієм для переважної більшості теплових електростанцій України, інших енергетичних об'єктів та на експорт. При видобутку та переробці видобутого вугілля виникає велика кількість відходів, що містять, крім порожньої породи, значну кількість вуглецю. При цьому, в породних відвалах містяться Zn, Cu, Pb, Cd, Ni та інші елементи, що токсично впливають на всі живі організми, здійснюють негативний вплив на центральну нервову систему людини, порушують роботу нирок, печінки, змінюють формулу крові, викликають онкологічні захворювання тощо. Ступінь небезпеки залежить від валового вмісту токсичних компонентів та знаходження їх в гранично допустимих для ґрунтів й геохімічного фону нормах. |
Опис: | Відвали, що представлені відходами, складають вуглевмісні розкривні (при відкритому видобутку вугілля) та шахтні породи, тобто техногенні родовища вугледобувної промисловості, що утворюються при видобутку корисних копалин. За більш як 200 років промислового видобутку кам'яного вугілля й його переробки в Україні накопичено величезні обсяги відходів: кількість териконів та відвалів вугільних шахт наближається до 1300, вони займають площу близько 6500 га родючих й придатних для забудови земель, а маса відходів, що припадає на кожного жителя нашої держави, досягає 4000 тонн. Шкідливий вплив териконів на навколишнє середовище пов'язаний з самозайманням, з виділенням в атмосферу забруднюючих газів та пилу. В середньому з одного палаючого відвалу за добу виділяється близько 10 тонн оксиду вуглецю, 1,5 тонни сірчистого ангідриду та значна кількість домішок інших газів. Таким чином, важливим завданням національного масштабу є зниження шкоди, яку завдає навколишньому середовищу гірнича промисловість, шляхом зменшення впливу териконів на екологічну ситуацію в регіоні, країні. До нещодавно найбільш поширеним методом зменшення негативного впливу териконів на навколишнє середовище вважалася їх рекультивація. Однак з економічної точки зору він не приносить ніякої вигоди, а, навпаки, є енергетично та фінансово досить витратним. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/166369 |
Розташовується у зібраннях: | Секція 11 – Перспективи освоєння критичної мінеральної cировини в Україні та Європейському Союзі |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Збірник_Молодь_2023_том_2. Фіосова В.Е. С. - 402-404.pdf | ВІДХОДИ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК СИРОВИНА КРИТИЧНИХ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ | 409,65 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.