Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/200
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКузьменко, Олена Олександрівна
dc.date.accessioned2013-05-17T10:03:44Z
dc.date.available2013-05-17T10:03:44Z
dc.date.issued2013
dc.identifier.citationКузьменко О.О. Склад, якість та основні напрями використання вугілля Старобільського вугленосного району: автореф. дис. ...канд. геол. наук : 04.00.06/ М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Державний ВНЗ "НГУ".- Д., 2013.- 19 с.- +CDru_RU
dc.identifier.otherУДК 553.94
dc.identifier.urihttp://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/200
dc.descriptionДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.16 – геологія твердих горючих копалин. – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Дніпропетровськ, 2013.ru_RU
dc.descriptionДиссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.16 – геология твердых горючих ископаемых. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет», Днепропетровск, 2013.
dc.descriptionDissertation for the scientific degree of candidate of geological sciences on speciality 04.00.16 – Geology of solid fuels. – State Higher Educational Institution "National Mining University", Dnepropetrovsk, 2013.
dc.description.abstractУ дисертації вирішено актуальне наукове завдання обґрунтування напрямів використання вугілля Старобільського вугленосного району на базі комплексної оцінки складу та якості вугілля. Для забезпечення всебічного комплексного вивчення і системного узагальнення показників складу та якості вугілля та підвищення рівня достовірності визначення напрямів його використання створено репрезентативну базу даних. Визначено типовий кількісно-петрографічний склад вугілля пластів продуктивних світ Старобільського вугленосного району. Виявлено генетичні особливості петрографічного складу вугілля та встановлено відмінності вугілля району в порівнянні з одновіковим вугіллям Старого Донбасу. Згідно зі всіма діючими класифікаціями, як вітчизняними, так і закордонними, вугілля пластів h8, k2н, l7 та m3 знаходиться на незначній, майже однаковій стадії вуглефікації та відноситься до кам’яного марки Д. Основними напрямами використання вугілля визначені енергетика та отримання синтетичного рідкого палива шляхом гідрогенізації. Встановлено, що для спалювання найбільш придатним є вугілля пласта m3 та частково пласта k2н. За ступенем придатності для гідрогенізації вугілля пластів, що вивчалися, за значеннями окремих показників належить до різних груп та в цілому є придатним для гідрогенізації.ru_RU
dc.description.abstractДиссертация посвящена оценке петрографических и химико-технологических свойств угля Старобельского угленосного района с позиции определения рациональных направлений его использования. На основании комплексной методической базы решена актуальная научно-практическая задача по повышению уровня обоснованности направлений эффективного использования угля в промышленности, повышения энергетической безопасности страны. Впервые определен типовой петрографический состав промышленных угольных пластов продуктивных свит угля Старобельского угленосного района и проведена петрографическая типизация пластов. Впервые выявлены стратиграфические закономерности его изменения. Установлено, что в стратиграфическом разрезе от пластов нижних свит к пластам верхних свит количество мацеральной группы инертинита увеличивается, а групп витринита и липтинита уменьшается. Впервые на уровне мацералов определены петрографические особенности углей. Установлено, что в группе витринита преобладает комковатый пористый коллинит. Телинитовые разности витрена встречаются относительно редко и представлены, как правило, фрагментами с различной степенью сохранности клеточного строения. Особенностью группы инертинита служит преобладание содержания семифюзинита над содержанием фюзинита, а группы липтинита – значительное количество кутинизированного вещества и присутствие альгинитового и резинитового вещества. Установлено, что формирование торфяников в северной части Донецкого прогиба, по сравнению с другими его частями, происходило более медленно, в течение длительного времени в солоноватой морской области при различных уровнях обводненности торфяников и геохимической среды придало углю характерных специфических и неповторимых петрографических и химико-технологических свойств и особенностей их изменения. Выявлено, что к особенностям свойств углей относятся повышенная рабочая влажность, зольность, содержание серы и солей щелочных металлов. Применение автоматизированной системы поддержки принятия решений позволило уточнить изменение показателей состава и качества углей, выявить площадные закономерности их изменения и уточнить направления их рационального использования. Обнаружены генетические особенности петрографического состава угля и установлены различия угля изучаемого района по сравнению с одновозрастным углем Старого Донбасса. В соответствии со всеми действующими классификациями, как отечественными, так и зарубежными, уголь пластов h8, k2н, l7 та m3 находится на незначительной, почти одинаковой стадии углефикации и относится к каменному. С учетом петрогенетических и химико-технологических особенностей угля основными направлениями его использования определены энергетика и получение синтетического жидкого топлива путем гидрогенизации. По значениям теплоты сгорания уголь пригоден для использования в энергетике, однако, значительное содержание серы и щелочных металлов не позволяют рекомендовать уголь к использованию в энергетике без предварительного обогащения. Установлено, что в целом уголь Старобельского угленосного района, по сравнению с углем Донецкого бассейна аналогичной марки, характеризуется большей степенью пригодности к гидрогенизации и относится ко второй группе. Для определения наиболее перспективных площадей для гидрогенизации выделены зоны распространения углей различных групп. Своеобразность поведения углей в технологических процессах объясняется «провинциальными» особенностями его состава и качества, которые были сформированы в процессе накопления торфа и на начальной стадии диагенеза.ru_RU
dc.description.abstractTopical scientific task to substantiation the directions of using coal of Starobel’sk coal area on the basis of a complex estimation of coal composition and quality is answered in the dissertation. The representative database is created for maintenance of all-round complex studying and system generalisation of indicators of coal composition and quality and increase of definition reliability level of using directions. The typical quantitatively-petrographic composition of coal beds of productive formation of Starobel’sk coal area is defined. Genetic features of petrographic composition of coal are revealed and differences of coal of the area in comparison with one-age coal of Old Donbass are established. According to all existing classifications of both domestic and foreign coal beds h8, k2н, l7, m3 are the small almost the same stage of coalification and refers to the hard coal mark D. The energy and produce synthetic liquid fuels through hydrogenation identified as the main directions of coal using. Most suitable for burning is coal bed m3 and partly bed k2н. Coal of all beds on values of separate indicators belongs to different groups on suitability degree for hydrogenation and as a whole is suitable for it.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherВидавництво НГУru_RU
dc.relation.ispartofseriesАвтореферат;A15601
dc.subjectвугілляru_RU
dc.subjectпетрографічний складru_RU
dc.subjectхіміко-технологічні показники якостіru_RU
dc.subjectхімічний склад золиru_RU
dc.subjectвідновленістьru_RU
dc.subjectмарочний складru_RU
dc.subjectнапрями використанняru_RU
dc.subjectгідрогенізаціяru_RU
dc.subjectугольru_RU
dc.subjectпетрографический составru_RU
dc.subjectхимико-технологические показатели качестваru_RU
dc.subjectхимический состав золыru_RU
dc.subjectвосстановленностьru_RU
dc.subjectмарочный составru_RU
dc.subjectнаправления использованияru_RU
dc.subjectгидрогенизацияru_RU
dc.titleСклад, якість та основні напрями використання вугілля Старобільського вугленосного районуru_RU
dc.title.alternativeСостав, качество и основные направления использования угля Старобельского угленосного районаru_RU
dc.title.alternativeComposition, quality and main directions of using coal of Starobel’sk coal arearu_RU
dc.typeThesisru_RU
Розташовується у зібраннях:04.00.16 – Геологія твердих горючих копалин

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
А15601.pdf181,5 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.