1 Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» Факультет будівництва Кафедра будівництва, геотехніки і геомеханіки ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА кваліфікаційної роботи ступеню ____бакалавра_____ (бакалавра, магістра) студента Зіви Володимира Володимировича________________________________ (ПІБ) академічної групи 184-18ск-1 ФБ _________________________________________ (шифр) спеціальності 184 Гірництво_____________________________________________ (код і назва спеціальності) спеціалізації __________________________________________________________ за освітньо-професійною програмою «Будівельні геотехнології та геомеханіка»_______ (офіційна назва) на тему Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (назва за наказом ректора) Керівники Прізвище, ініціали Оцінка за шкалою Підпис рейтинговою інституційною кваліфікаційної роботи Вигодін М.О. розділів: Технологічний Вигодін М.О. 83 добре Охорона праці Радчук Д.І. 83 добре Економічний Вигодін М.О. 83 добре Рецензент Баранов В.А. 80 добре Нормоконтролер Кулівар В.В. Дніпро 2021 2 ЗАТВЕРДЖЕНО: завідувач кафедри будівництва, геотехніки і геомеханіки (повна назва) ____________________ д.т.н. Гапєєв С.М. (підпис) (прізвище, ініціали) «____»_____________2021 року ЗАВДАННЯ на кваліфікаційну роботу ступеню _____бакалавра_____ (бакалавра, магістра) студенту Зіві Володимиру Володимировичу академічної групи 184-18ск-1 ФБ (прізвище та ініціали) (шифр) спеціальності 184 Гірництво__________________________________________ спеціалізації __________________________________________________________ за освітньо-професійною програмою «Будівельні геотехнології та геомеханіка»________ на тему Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» затверджену наказом ректора НТУ «Дніпровська політехніка» від 30.04.2021 р. № 243-с Розділ Зміст Термін виконання Технологічний Характеристика метрополітену. Розробка технології та комплексної механізації спорудження перегінного тунелю 04.05.21- 23.05.21 Охорона праці Аналіз потенційних шкідливих та небезпечних факторів 24.05.21- 07.06.21 Економічний Економічна оцінка кваліфікаційної роботи 08.06.21- 20.06.21 Завдання видано __________________ Вигодін М.О. (підпис керівника) (прізвище, ініціали) Дата видачі 04.05.2021р. Дата подання до екзаменаційної комісії 25.06.2021р. Прийнято до виконання ________________ Зіва В.В. (підпис студента) (прізвище, ініціали) 3 РЕФЕРАТ Пояснювальна записка: 55 с., 2 рис., 7 табл., 18 джерел. ПЕРЕГІНННИЙ ТУНЕЛЬ, ОБРОБЛЕННЯ, ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ, БУРОВИБУХОВІ РОБОТИ, ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ Об'єкт робти: проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» Дніпровського метрополітена. Мета роботи: вирішення транспортної проблеми міста Дніпро, пов’язаної з регулюванням пасажиропотоків шляхом спорудження перегінних тунелів і станцій метро. Реалізація мети здійснюється такими послідовними етапами : - вивчення геолгічних і сітуаційних умов розміщення майбутнього об’єкта; - вибір технологічної схеми виконання робіт по спорудженню об’єкта; - опис технологічних процесів; - ролзробка заходів з охорони праці та техніки безпеки; - розрахунок кошторисної вартості будівництва і економічного ефекту; Проходка перегінних тунелів виконуєтся буропідривним способом з використанням комплексної технології і механізації прохідницьких процесів. Обробка тунелів виконується відкритим способом в котловані з використанням тимчасового кріплення з металевих палью. Постійним кріпленнням тунелів на дільниці спорудження їх відкритим способом є залізобетоні секції. Станція метро «Південний вокзал» наземна, острівна, платформенного типу. Будівництво станції виконується відкритим способом з забеспеченням сучасної технології та комплекної механізації всіх будівельно-монтажних робіт технологічного регламенту будівництва. В кваліфікаційній роботі передбачені, обгрунтовані заходи скорочення терміну будівництва проєктуємих об’єктів, за рахунок яких визначений економічний ефект. 4 ABSTRACT Explanatory note: 55 pp., 2 fig., 7 tables, 18 sources. DISTINCTION TUNNEL, PROCESSING, GEOLOGICAL CONDITIONS, DRILLING AND EXPLOSION WORKS, ECONOMIC EFFECT Object of work: the project of construction of a distillation tunnel from the station "Historical Museum" to the station "South Station" of the Dnieper metro. Purpose: to solve the transport problem of the city of Dnipro, related to the regulation of passenger traffic through the construction of distillation tunnels and metro stations. The implementation of the goal is carried out in the following successive stages: - study of geological and situational conditions of the future object; - the choice of the technological scheme of performance of works on construction of object; - description of technological processes; - role development of labor protection and safety measures; - calculation of the estimated cost of construction and economic effect; Drilling of distillation tunnels is performed by drilling and blasting method with the use of complex technology and mechanization of tunneling processes. Processing of tunnels is carried out in an open way in a pit with use of temporary fastening from metal piles. Reinforced concrete sections are a permanent attachment of tunnels on the construction site in an open way. Subway station " South Station " ground, island, platform type. The construction of the station is performed in an open way with the provision of modern technology and comprehensive mechanization of all construction and installation works of the technological regulations of construction. The qualification work provides for well-founded measures to reduce the construction period of the projected facilities, due to which the economic effect is determined. 5 ЗМІСТ ВСТУП .................................................................................................................. 7 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ БУДІВНИЦТВА МЕТРОПОЛІТЕНУ................. 8 1.1 Траса метрополітену ................................................................................... 8 1.2 Геологічні умови споруджуваного об'єкта ................................................ 9 1.3 Конструкція споруджуємого об'єкта ........................................................ 11 Висновки по першому розділу ....................................................................... 12 2. ПРОЄКТ СПОРУДЖЕННЯ ОБРАННОГО ОБ’ЄКТА ................................. 13 2.1 Вибір і обгрунтування схеми і способу споруди ..................................... 13 2.2 Технологія виконання робіт...................................................................... 13 2.2.1 Підготовчий період ............................................................................. 13 2.2.2 Технологія спорудження перегінного тунелю ................................... 14 2.2.3 Технологія спорудження тунелю (відкритим способом) .................. 16 2.2.4 Забивання паль ....................................................................................... 18 2.2.5 Розробка грунту спорудження котловану .......................................... 18 2.2.6 Спорудження тунелю .......................................................................... 19 2.2.7 Споруди станції ................................................................................... 19 2.3 Гідроізоляція .............................................................................................. 22 2.4 Водозниження............................................................................................ 23 2.5 Зворотне засипання котловану ................................................................. 24 2.6 Заключний період ...................................................................................... 24 2.7 Контроль якості ......................................................................................... 25 2.8 Монтажні роботи ....................................................................................... 27 2.9 Прийняття робіт ........................................................................................ 28 2.10 Розрахунок параметрів паспорта буропідривних робіт ........................ 28 Висновки по другому розділу......................................................................... 37 3 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА ......................................... 38 3.1 Аналіз потенційних небезпек .................................................................. 38 3.2 Інженерні методи забезпечення і безпеки ведення робіт на об'єкті, що проектується .................................................................................................... 40 6 3.3 Організація безпечного ведення робіт на об'єкті..................................... 41 3.3.1 Заходи безпеки при виконанні робіт буропідривним способом ....... 42 3.3.2 Безпека при виконанні бетонних робіт .............................................. 43 3.3.3 Пожежна безпека ................................................................................. 43 3.3.4 Заходи плану ліквідації аварії неконтрольованого вибуху під час підготовки до буропідривних робіт. ........................................................... 44 3.4 Розрахунок вентилятора ........................................................................... 45 3.4.1 Розрахунок витрати повітря, необхідний для провітрювання .......... 45 3.4.2 Вибір засобів провітрювання .............................................................. 46 Висновки по третьому розділу ....................................................................... 47 4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ...................................................... 48 4.1 Основні проектно-кошторисні параметри проекту ................................. 48 4.2 Зведений графік організації будівництва комплексу .............................. 50 4.3 Розрахунок можливого економічного ефекту ......................................... 51 4.4 Підсумкові параметри ............................................................................... 52 Висновки по четвертому розділу ................................................................... 52 ВИСНОВОК ....................................................................................................... 53 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ...................................................................................... 54 Додатки ............................................................................................................... 55 7 ВСТУП Будівництво метрополітену є важливим етапом розвитку ліній громадського транспорту. Особливо ефективним засобом пересування є метро в великих містах мегаполісах. Метрополітен дозволяє зменшити дію шкідливих викидів автомобільного транспорту, а також оптимізувати використання міських автодоріг, використовуючи для пересування підземний простір. У місті Дніпро на даний момент існує серйозна транспортна проблема. Наземний транспорт не може впоратися з пасажиропотоком, на вулицях міста з'являються величезні пробки і затори. Людям, які проживають у віддалених від центру районах, що б дістатися в цент міста, необхідно витратити величезну кількість часу, не кажучи про те, на яку небезпеку вони наражаються, переміщаючись по міських дорогах в в період пандемії. Виходом з цієї ситуації є будівництво підземної мережі метрополітену, який є більш небеспечним за рахунок бідьш ефективного провітрювання. У даній роботі представлений проект будівництва стації і перегінного тунелю, лінії метро КП «Дніпровського метрополітену» від ст. «Історичний Музей» до станції «Південний вокзал» з детальною розробкою станції «Південний вокзал». Вибір даної теми обумовлений не тільки будівництвом перспективної гілки метро, але і розвитком будівництва лінії метрополітену в м Дніпро в цілому. 8 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ БУДІВНИЦТВА МЕТРОПОЛІТЕНУ 1.1 Траса метрополітену На сьогоднішній день в місті існує шість станцій метрополітену, які входять в першу чергу першого пускового комплексу, це станції Покровська, проспект Свободи, Заводська, Металургів, Метробудівників і Вокзальна. Цю чергу необхідно продовжувати до станції Парус, так як цей район міста густонаселен і поверхневий транспорт не справляється з потоком пасажирів. Другу чергу першого пускового комплексу пропонується споруджувати через такі станції: «Театральна», «Центральна», «Музейна», «Лоцманська», «площа Перемоги», «проспект Героїв» і «Перемога 6». Таким спорудженням лінії першого пускового комплексу ми охоплюємо найбільш проблемні транспортні ділянки нашого міста, так як лінія проходить через ж / д вокзал, весь проспект Д.Яворницького, набережну і через весь житловий масив Перемога. Перша черга другого пускового комплексу буде, споруджуватися від станції «Центральна» до станції «Підгороднє». Таким чином, будуть з'єднані лівий і правий береги міста Дніпро. Дана лінія метро актуальна тим, що на перетині пр. Мануйлівського та пр. Слобожанського в години пік скупчується величезна кількість людей прагнуть виїхати на правий берег і назад. Центральний міст не здатний пропустити таку кількість автомобілів. Станції метро дозволять частково розвантажити цей район. Друга черга другого пускового комплексу буде, споруджуватися також від станції «Центральна» до станції «Аеропорт». Ця лінія також захоплює один з основних проспектів міста, проспект Гагаріна, а так само Запорізьке шосе і житловий масив Тополя 1, 2, 3. За допомогою другого пускового комплексу люди впевнено, з меншим ризиком можуть пересуватися без пересадок майже по всьому місту. Треба враховувати і той факт, що згодом буде 9 реконструйований аеропорт, що дуже важливо для нашого міста , і пасажиропотік в цьому напрямку суттєво збільшиться. Перша черга третього пускового комплексу буде, споруджуватися від станції «Вокзальна» до станції мікрорайон «Мирний». Таким чином, ця гілка допоможе частково розвантажити потік пасажирів в районі 12 кварталу і проспекту Богдана Хмельницького. Друга черга третього пускового комплексу буде, так само як і друга черга другого пускового комплексу з'єднувати правий і лівий берег. Початок її від станції «Вокзальна» до станції «Лівобережна». Проходить вона так само через завантажену поверхневим транспортом вулицю Калинівську і не менше, заселений масив Клочко. І перша черга четвертого пускового комплексу буде, споруджуватися від існуючої станції «Металургів» до станції «Лівобережна». Ця лінія буде проводитися відкритим способом, як швидкісний трамвай, і таким чином робити кільце в районі ТРК «Ашан». В результаті, перспектива розвитку Дніпропвського метрополітена включає: чотири пускові комплекси і сорок станцій метро, шість з яких існують. Перша гілка матиме назву Парус- Придніпровська, друга Аерофлотсько - Новомосковська, третя Південно Донецька і четверта Лівобережна. Всі комплекси розміщені так, що густонаселені райони, дороги на яких постійно пробки, будуть частково розвантажені і пересування по місту буде більш організовано, безпечніше, зручніше, а головне дешевше. 1.2 Геологічні умови споруджуваного об'єкта У геоструктурном відношенні територія Дніпропетровського регіону припадає на частину Українського кристалічного щита (переважно правий берег р. Дніпро) переходить в Дніпровсько-Донецьку западину (лівий берег р.Дніпро). В геологічній будові району беруть участь кристалічні породи 10 докембрію, осадова товщина кайнозоя (палеозой і неоген) і відкладення четвертинної системи. Породи докембрію представлені, гранітами (скельними породами), біотитовими гнейсами, гранито-гнейсами і мігматити. Нерівна поверхня кристалічного масиву місцями, покрита корою вивітрювання, представленою дресвою потужністю до декількох метрів і первинними каолінами. Відкладення кайнозоя на території мають широке поширення. Представлені потужною палеогеновою і неогеновою системами, що залягають на розмитій поверхні докембрійських утворень. Четвертичная система в межах терас р. Дніпро представлена середнім і верхнім відділами, До середнього відділу відноситься нижня частина алювіальних пісків, що залягають на відкладеннях харківської свити. До верхнього відділу віднесені алювіальні піски другої та першої надзаплавних терас р. Дніпро, і суглинки другої надзаплавної тераси. Геологічні умови на ділянці проектованого вертикального стовбура і обхідній виробки характеризуються наявністю декількох типів порід середнього ступеня водонасичення. В основному це супеси, суглинки, вапняки та граніти. Абсолютна відмітка поверхні 82 м. Потужність пластів насипних ґрунтів Н1, супесей і суглинків Н2, граніту Н3 рівні відповідно 2, 15, і 43 м. Підземні води агресивні для бетонів різних марок. За ступенем агресивного впливу на арматуру залізобетонних конструкцій при вільному доступі кисню і інтервалі температур від 0ᵒС до 50ᵒ і швидкості руху до 1 м/с за сумарною концентрації сульфатів і хлоридів підземні води среднеагресівні. Середня глибина промерзання грунтів 55см максимальна 123 см. На ділянці присутні слаботрещіноваті і сильно тріщинуваті породи Питомі водо-припливи можуть зміняться від 1,5 до 12м3 / год зі збільшенням до 16м3 в залежності від глибини. Коефіцієнт фільтрації порід 0,1-0,6 м / добу. 11 Таблиця 1.1 - Коефіцієнт фільтрації порід Характеристики Од. вим. 1 2 3 Щільність, p г/см3 1,73 1,82 2,68 Коофициент пористості - 0,86 0,7 - Модуль деформації, Е МПа 6.75 6,55 - Кут внутрішнього тертя, ϕ Град. 26 20 - Питоме зчеплення, с кПа 10,5 42 - Коофициент пористості, ƒ - 0,45 2,0-2,5 9,5-10,5 Коофициент пружньої відсічі, k Н/см3 16 19,5 1900 1-насипний ґрунт 2 лосовий суглинок, супісок 3-граніт 1.3 Конструкція споруджуємого об'єкта Наземна Острівна одноплатформена станція Одноплатформена станція - це станція з однією острівною платформою, яка обслуговує два шляхи однієї лінії. З обліку пасажиропотоку, ширина перону 8 м, довжина перону 104 м, до якого підходять перехідні мости, що ведуть до пропускного пункту. Станція складається з центральних железобетонних колон, які встановлюються на фундаментні блоки. По верху прокладаються прогони зі звичайного або попередньо напруженого залізобетону, що стикуються над колонами. Покриття навісу собірается з ребристих плит. Платформи станцій настеляються з ребристих плит по залізобетонним балкам, які укладаються з одного боку на консолі колон, з іншого на залізобетонні стійки з опорними башмаками. Грунт майданчиків земляного полотна замінюється піщаним підсипанням. З боків влаштовуються дорожні канави з лотків збірного залізобетону. Станція огороджуються огорожею. 12 Підземна частина споруджуємого об'єкта - це два паралельно розташованих перегінних тунелю, які мають довжину 749м.Тоннель має круглий перетин, діаметр у світлі 6м і перетином 28,26м2, в тунелях розташовуються залізничні колії та комунікації електропостачання. Висновки по першому розділу У розділі наведено черги пускового комплексу метрополітену. Дана характеристика траси метрополітену та Геологічні умови споруджуваного об'єкта. 13 2. ПРОЄКТ СПОРУДЖЕННЯ ОБРАННОГО ОБ’ЄКТА 2.1 Вибір і обгрунтування схеми і способу споруди Спорудження станції буде вестися котлованним способом, в зв'язку з великими габаритами об'єкту 20 × 104 м. Розтин порід буде проводиться на всю довжину котловану. Котлован буде виконаний пологими стінами для зручності переміщення техніки. Частина тунелю буде споруджуватися буропідривним способом, в зв'язку з місцевими геологічними умовами. Оброблення тунелю буде виконана з чавунних тюбінгів, так як застосування залізобетонних не доцільно за місцевих умов - підземні води агресивні до бетону. Ще частина тунелю вестиметься відкритим способом так- як тунель виходить на поверхню, даний спосіб доцільний виходячи з геологічних умов і глибини закладення тунелю. 2.2 Технологія виконання робіт Роботи по будівництву об'єктів виконуються в три етапи - підготовчий період; - основний період виконання робіт; - заключний період; 2.2.1 Підготовчий період Будівництво в умовах щільної міської забудови пов'язане з великими труднощами, а саме з організацією руху транспорту та пішоходів під час виконання робіт, знесенням надземних і перекладанням підземних споруд, розташованих в зоні будівництва. Під час будівництва частину автомобільної дороги буде перекрито. 14 Проведення земляних робіт узгоджують з поліцією міста. Роботи по будівництву починаються з освоєння будівельного майданчика: - розчищення території, в даних умовах буде використовуватися бульдозер на гусеничному ходу CAT- D6R - загородження зони будівництва, здійснюється, на підставі розрахункової площі, за допомогою профільних листів марки С20, що виготовляються з холоднокатаної оцинкованої сталі товщиною від 0,4 мм до 0,7 мм; - прокладиваются необхідні комунікації (електроживлення необхідної потужності, телефонні лінії, водопостачання, стиснене повітря); - Влаштовуються службові і побутові приміщення для робітників і виконавців робіт; - Облаштовуються установки освітлення в нічний час, виконуються огородження території червоними сигнальними ліхтарями; - Виконуються маркшейдерські роботи, тобто розмітка проектні споруди на майданчику; 2.2.2 Технологія спорудження перегінного тунелю В даному проекті споруджують перегінний тунель, діаметром 6 м. Проходку тунелю ведуть буропідривних способом. Для буріння шпурів використовують бурову установку «TAMROK». Після чого відбувається заряджання шпурів, заряджання виконує майстер-підривник, далі майстер-підривник проводить монтаж електропідривної мережі. В допомогу підривнику можуть призначатися помічники. Вони повинні бути проінструктовані і під безпосереднім керівництвом і контролем підривника можуть виконувати роботи, не пов'язані зі зверненням із засобами ініціювання і патронами - бойовиками. Перед початком заряджання на кордонах небезпечної зони повинні бути виставлені 15 пости, що забезпечують її охорону, а люди, не зайняті заряджанням виводеться в безпечне місце особою технічного нагляду або за його дорученням бригадиром. Після підриву і провітрювання, вибій призводять у безпечний стан. Потім проводять завантаження породи, породопогрузочной машиною 1ППН-5 Обробку тунелю монтують за допомогою тюбінгоукладчіка ТТС- 5,5/11,0 з чавунних тюбінгів. Тюбінги подають в забій на спеціальних візках. Монтаж оброблення виконують в наступному порядку. Спочатку укладають, вивіряють і скріплюють по маркшейдерським позначкам лоткові тюбінги і встановлюють висувну ланку тюбінгового шляху. Потім продовжують монтаж оброблення симетрично в обидва боки. Кільце з чавунних тюбінгів бригада в складі 8-9 осіб збирає за 2,5-3 години. Еліптичність кілець тунелю має бути не більш 30 мм. Слідом за монтажем оброблення здійснюють первинне нагнітання розчину за неї. Розчин нагнітають за кожне останнє зібране кільце оброблення, попередньо законопативши кільцевий зазор з боку забою між зовнішньою поверхнею кільця і контуром вироблення (пікотаж). Цементно - піщаний розчин складу 1:3; 1:6 подають за допомогою розчинонасосу по бетонопроводу діаметром 150 мм. Первинне нагнітання розчину виконує окрема ланка 3-х чоловіків: двоє готують розчин на поверхні, а третій переставляє сопло трубопроводу, виконує пікотаж, подає сигнали. Роботи з гідроізоляції ведуться зверху вниз з поступовим укладанням рейкових шляхів. На ізольовану ділянці довжиною 6-8м очищають лоток тунелю, зачеканювають шви між тюбінгами. Після закінчення гідроізоляційних робіт приступають до монтажу протипожежного става, става стисненого повітря, освітлення тунелю, що подає повітря става. 16 2.2.3 Технологія спорудження тунелю (відкритим способом) Земляні роботи Земляні роботи по розробці котловану включають в себе виїмку ґрунту, його транспортування і укладання, а так само попереднє влаштування тимчасового кріплення вертикальних стін траншеї. Глибина котловану дорівнює глибині закладення тунелю, і в місці виходу тунелю на поверхню глибина котловану буде зменшуватися. Найглибша відмітка котловану дорівнює 15 м. З огляду на геометричні розміри котловану, а також, беручи до уваги той факт, що котлован повинен мати вертикальні стінки з наявністю тимчасового кріплення, для її розробки будемо використовувати екскаватор «Марки ЕО- 10011». Розробка грунту буде вестися з навантаженням грунту в автосамоскиди Ford. Для кріплення вертикальних стін котлованів, які розробляються в грунтах природної вологості, застосовуємо металеві палі. В якості паль використовуються сталеві балки двотаврового перетину з № 30. Металеві палі занурюють уздовж. Простір між палями кріпитися за допомогою дерев'яних дощок товщиною 5-7 см ,. Для додання стійкості палі розпирають одним або двома рядами розстрілів в залежності від глибини котловану і інтенсивності бічного тиску. Для рівномірного розподілу зусиль в місцях обпирання розстрілів до паль прикріплюють поздовжні пояси з швелерів № 24. Там де глибина котловану більше 10 м встановлюємо два ряди розстрілів, що складаються з швелерів №30, з накладками з листів, через 0,8- 1,2 м. На одному кінці розстріл має висувні частини довжиною 1,7 м з двох швелерів, які служать для розкріплення його на палі за допомогою металевих клинів і вкладишів. 17 Тиск ґрунту, сприймається проміжними палями і передається на підкоси, закріплені по кінцях розстрілів. Відстань між розстрілами в поздовжньому напрямку становить зазвичай 3,6-4,5 м, але може бути збільшено до 10 м за умови посилення поздовжніх поясів. Рисунок 2.1 - Тимчасове кріплення котлованів Дана конструкція дуже матеріаломістка. При глибині котловану 6-7 м на 100 м його довжини при ширині 8-10 м на кріплення витрачається 250-300 т металу і 60-70 м3 обрізних дощок. Причому, як показує досвід, значний відсоток цього металу і майже 100% дощок не витягуються після завершення будівництва. Побудова котлованів із застосуванням тимчасового кріплення включає наступні технологічні операції підготовчі роботи (I), забивання паль (II), розробку грунту (III), планування дна котловану (IV), пристрій бетонної підготовки (V), гідроізоляцію лотка (VI), монтаж оброблення (VII), гідроізоляцію стін і перекриття (VIII), зворотну засипку конструкції і планування (IX), витяг паль (X). Залежно від послідовності виконання перерахованих вище операцій, розрізняють паралельну і послідовну схеми виконання робіт. У першому 18 випадку одночасно виконують всі технологічні операції на різних ділянках. Така схема організації робіт можлива, через довжину нашого об'єкта 115м. 2.2.4 Забивання паль В якості базової машини застосовують копрові установку змонтовані на базі екскаватора ЕО-3323А. Відстань від місця забивання паль до розташування діючих комунікацій (газопровід, водопровід, каналізація і т.д.) становить не менше 3 м, а в зимовий період не менше 5 м. Крок установки паль дорівнює 1,5 м. 2.2.5 Розробка грунту спорудження котловану Ширину котловану приймаємо на 2,5м більше ширини споруджуємої споруди на випадок відхилення паль при їх забиванні (зануренні) і для проходу людей (1,25 м з кожного боку). Розробку грунту проводять на всю глибину котловану до проектної позначки за допомогою екскаваторів, які встановлюють на поверхні землі. При цьому виїмка ґрунту ведеться від середини котловану до бортів із залишенням у паль шириною не менше 1 м. Край грунту зрізають і переміщують в зону дії екскаватора за допомогою бульдозерів, що знаходяться на дні котловану. Розроблений грунт вантажать в автосамоскиди, і частину його вивозять у відвал, а частину використовують для зворотної засипки котловану. В процесі розробки грунту при незначному припливі підземних вод виконують відкритий водовідлив насосами, встановленими на поверхні землі або в котловані. Одночасно з розробкою грунту ретельно зміцнюють стіни котловану дошками, що заводяться за полки паль. Дощате кріплення повинне бути щільно розклинине між грунтом і палями і не мати щілин. 19 Після розробки котловану на певну глибину по обидва його боки між палями встановлюють поздовжні горизонтальні зв'язки у вигляді поясів з двотаврових балок, які розпирають поперечними розстрілами. Монтаж балок- поясів і розстрілів здійснюють стріловидними колісними кранами, встановленими на брівці котловану. 2.2.6 Спорудження тунелю При підготовці дна котловану і всій висоті захисних стінок наносять в два шари гідроізоляційний матеріал головним чином на резинобитумній основі (брізол, ізол). Після закінчення ізоляційних робіт в лотку для запобігання пошкодження ізоляції укладаються захисний шар з цементного розчину товщиною 2-3 см і приступають до монтажу оброблення. При зведенні суцільносекційного оброблення послідовність робіт наступна: пристрій підготовки, монтаж секцій за допомогою кранів та гідроізоляція стиків. Готову конструкцію засипають ґрунтом. За стіни насипають піщаний грунт шарами 20-30 см з поливанням водою і ущільненням. Засипка за стіни підземної споруди повинна проводитися одночасно з двох сторін, щоб уникнути одностороннього бічного тиску грунту. На перекриття грунт насипають шарами по 50-60 см, ущільнюючи його пошарово. Після засипки грунту за стіни підземної споруди демонтують розстріли, пояси обв'язки і витягають палі. В останню чергу виконують оздоблювальні та монтажні роботи в підземній споруді, здійснюють відбудовні роботи на поверхні і ліквідують будівельний майданчик. 2.2.7 Споруди станції Станції наземних ліній метрополітену зазвичай розміщуються в місцях перетину ліній метрополітену з іншими транспортними лініями. 20 Основними елементами таких станцій є пасажирські платформи, криті навіси. Об'ємно-планувальні рішення станцій наземних ліній залежать від розташування платформ. За цією ознакою станції наземних ліній підрозділяються на одноплатформенних з острівними платформами, двухплатформенні з бічними платформами. Досвід експлуатації показує перевагу одноплатформених станцій з острівними платформамі. Такі станції мають більш просте рішення з’єднання з поверхностью, що дозволяє пасажирам в межах однієї платформи змінити направленіе проїзду без переходу на іншу платформу. Недолік станцій такого розташування в наявності зустрічних потоків пасажирів в межах однієї острівної платформи, особливо в години «пік» на станціях з великим пасажирообігом. Рисунок 2.2 - Наземна острівна одноплатформенна станція 1 - центральна залізобетонна колона; 2 - фундаментний блок; 3 - прогін; 4 - ребриста плита покриття; 5 - плита підстави; 6 - балки підстави; 7 - стійки залізобетонні; 8 опорний башмак; 9 - піщана підсипка; 10 - дренажна канава; 11 - огороджуючий паркан. Одноплатформені острівні станції складаються з центральних залізо- бетонних колон 1 (рис.), Які встановлюються на фундаментні блоки (2). По верху прокладаються прогони (3) з попередньо напруженого залізобетону, що стикуються над колонами. Покриття навісу збирається з ребристих плит (4). Платформи станцій настеляються з ребристих плит (5) по залізобетонним балках (6), які укладаються з одного боку на консолі колон, з іншого на 21 залізобетонні стійки (7) з опорними башмакамі (8). Грунт майданчики земляного полотнд замінюється піщаної підсипанням (9). з боків влаштовуються дорожні канави (10) з лотків збірного залізобетону. Станції огороджуються огорожею (11). Відомості обладнання Таблиця 2.1 - Для спорудження тунелю (відкритим способом) № Найменування Кількість 1 Бульдозер на гусеничному ходу D6R-CAT 2 2 Екскаватор грейферний марки ЭО-10011 1 3 Автосамосвал Ford 4 4 Автомобільний кран КС-55729В 1 5 Копрова установка змонтована на базі екскаватора ЭО- 3323А 1 6 Автобетонозмішувач 2 7 Автобетононасос БН-80-20 4 Таблиця 2.2 - Споруди тунелю (БПР) № Найменування Кількість 1 Бурова машина « TAMROK» 1 2 Тюбінгоукладчик ТТС- 5,5/11,0 1 3 Породонавантажувальна машина 1ППН- 5 1 4 Вагонетка ВГ-1,6 8 5 Перфоратор ПП- 54 2 6 Растворонасос РН-300 1 7 Тюбінговозка 6 8 Лебідка монтажна ЛМ-3,2 2 9 Електровоз К-10 2 10 Карбувальний молоток ИП- 4119 2 22 2.3 Гідроізоляція Гідроізоляція повинна бути: - водонепроникною по всій поверхні, що ізолюється; - водо-, біо- і хімічно стійкою; - тепломорозостійкою і еластичною в часі і інтервалі розрахункових температур; - експлуатаційно надійною при тривалих впливах води, баласту, деформацій бетону і навантажень, і впливів; - зберігати суцільність при утворенні на поверхні, що ізолюється тріщин з розкриттям, що допускаються нормами проектування; - не містити компонентів, які надають корозійний вплив на бетон і метал. Гідроізоляцію влаштовують по гладкій, що виключає можливість її проколу, поверхні передбаченого проектом профілю. Виконану гідроізоляцію захищають від механічних і інших пошкоджень конструктивними і технологічними заходами. Гідроізоляційні матеріали слід зберігати в заводській упаковці без пошкодження маркування і транспортувати з дотриманням вимог, передбачених відповідними ДСТУ. При будівництві відкритим способом гідроізоляцію будемо використовувати типу - ізольна рулонна. Характеристика гідроізоляції: • Індекс гідроізоляції - ІР; • Кліматична зона – І,ІІ; • Конструкція гідроізоляції (без підготовчого і захисного шару), (в дужках вказана товщина шару): мастика ізольна МРН-Х (2 мм); ізол рулонний (2 мм); мастика ізольна МРН-Х (1 мм); ізол рулонний (2 мм). Використання гідроізоляції цього типу передбачає застосування в конструкції рулонного ізола, що зберігався в заводській упаковці в 23 складському приміщенні, що запобігає зволоження поверхні полотна, подалі від опалювальних приладів. Рулонний ізол, що зберігався взимку при мінусовій температурі, повинен бути до початку робіт витриманий в приміщенні з температурою плюс 15-20 °С не менше 24 год або в спеціальних обігріваючих шафах з температурою не вище плюс 45 °С. Для усунення протівоадгезіонного посипання, поверхня рулонного ізола попередньо повинна бути оброблена бавовняною ганчіркою, змоченою розчинником (бензином або сольвентном). Для влаштування гідроізоляції слід застосовувати холодну приклеючу мастику ізол, що зберігалася в герметично закритій металевій тарі і доставлену в ній до місця робіт. Мастику, що зберігалася в бочках, слід перед застосуванням збовтати перекочуванням тари. Мастику, що зберігалася у флягах і бідонах, після зняття кришки необхідно перемішати примусово обертовою лопатою з приводом від пневмодрилі. 2.4 Водозниження Водозниження застосовують для тимчасового (на період будівництва) зниження гідростатичних напорів (рівнів) підземних вод з метою створення більш сприятливих і безпечних умов ведення гірничо-будівельних робіт. Завдання водозниження - створення і підтримання на період будівництва вироблення необхідної зони осушених порід, що дозволяє вести гірничопрохідницькі роботи у відносно сприятливих умовах. Водозниження виконується не тільки для зміни фізичних властивостей породи, а й істотно для впливу на їх стан і поведінку в навколишньому просторі. Зниження рівня грунтових вод виконується для ущільнення і збільшення міцності породи і внаслідок цього до збільшення тиску породи на підземні споруди і деформації поверхні. У більшості випадків, при відносно невеликих зниженнях рівня 24 води, поверхню просідає рівномірно і не робить істотного впливу на роботу споруд. При великих пониженнях рівня підземних вод осадка поверхні може бути досить значною. В даному проекті передбачається ежекторні голкофільтрові установки. Ежекторні голкофільтрові установки (ЕІ) використовують для вакуумування грунтів і зниження рівня підземних вод до 20 м при коефіцієнті фільтрації 0,01 - 10 м/сут і при близькому заляганні водоупору від підошви виробки. Воду в ежекторних голкофільтрах піднімають за допомогою водоструминних насосів (ежекторів). В основу роботи цих насосів покладено принцип безпосередньої передачі енергії одного потоку іншому, реалізація якого відбувається в голкофільтрах. 2.5 Зворотне засипання котловану Зворотне засипання здійснюється в дві стадії. На першій стадії пісок подається в траншею екскаваторами, а в другу стадію здійснюється остаточна засипка котловану бульдозерами. Готову конструкцію засипають ґрунтом. За стіни відсипав піщаний грунт шарами 20-30 см, поливають водою і ущільнюють. Засипку за стіни підземної споруди слід здійснювати одночасно з двох сторін, щоб уникнути одностороннього бічного тиску грунту. На перекриття грунт відсипав шарами по 50-60 см, ущільнюючи його пошарово. 2.6 Заключний період До заключного етапу відносяться роботи: - облагороджування території; - оздоблювальні внутрішні роботи. 25 2.7 Контроль якості Земляні роботи Процеси зведення земляних споруд піддають систематичному контролю, який в загальному випадку включає: стан виїмок і насипів в просторі (планове і висотне); геометричні розміри земляних споруд; властивості ґрунтів, що залягають в основі споруд; властивості грунтів, які використовують для зведення насипних споруд; якість укладання грунту в насипу і зворотній засипки (характеристики покладених і ущільнених ґрунтів). Систематичний контроль якості здійснюється лінійними інженерно технічними працівниками. Для цього організовують повсякденний операційний контроль, який здійснюють виробники робіт і майстри з залученням представників геодезичної служби та будівельної (ґрунтовий) лабораторії. При контролі положення в просторі і розмірів споруд перевіряють: планове розташування земляних споруд і їх розміри; позначки бровок і дна виїмок; позначки верху насипів з урахуванням запасу на осідання; позначки спланованих поверхонь; ухили укосів виїмок і насипів. Даний контроль здійснюють за допомогою геодезичних приладів (гоніометрів, теодолітів і нівелірів), а також простих інструментів і пріспособ- рулеток, метрів, будівельних рівнів, схилів, шаблонів, укісниками, рейок довжиною 2 і Зм з обмірними клинами для встановлення величини просвітів під ними, наборів визирок і вешек. Отримані вимірами дані не повинні перевищувати допустимих нормативними документами відхилень геометричних розмірів. Оцінку властивостей ґрунтів у підставі багатоповерхових споруд, кар'єрах (резервах), насипах і зворотних засипках проводять для встановлення відповідності їх раніше прийнятим при проектуванні споруд. Для цього визначають основні характеристики-щільність і вологість, які є критеріями якості. Крім того, для споруд 1 ... 2 класів капітальності перевіряють (при 26 необхідності) гранулометричний склад, коефіцієнт зсуву, фільтраційні властивості. Оцінку основних властивостей проводять, як правило, на пробах, взятих з масивів ґрунтів природного залягання або укладених і ущільнених. Геотехнічний контроль на будівельному майданчику здійснюють контрольні пости і польові лабораторії. Контрольні пости ведуть контроль на будівництві з добовим обсягом робіт менш 3500м3 переробки грунту, а польові лабораторії-з добовим обсягом понад 3500м3. Працівники контрольного поста (польовий лабораторії) на будівництві земляних споруд виконують такі обов'язки: стежать за відповідністю грунту проекту, товщиною шару, що укладається і технологією робіт з укладання і ущільнення грунту, встановленої проектом виробництва робіт, відсутністю в відсипаємому шарі рослинних і неякісних грунтів, числом проходів ( ударів) грунтоущільнюючих машин по одному сліду; перевіряють підготовку поверхні раніше ущільненого шару для відсипання на нього наступного шару і вологість грунту в шарі перед ущільненням; виконують своєчасний і в необхідній кількості відбір проб і зразків грунту з підстави, тіла насипу і кар'єрів; визначають щільність скелета в кожному шарі грунту в процесі його ущільнення, а на ділянці дослідного ущільнення - раціональний режим роботи грунтоущільнюючих котків, оптимальну товщину і необхідну оптимальну вологість ущільнюючого шару грунту. Працівники контрольного поста (лабораторії) доводять до відома технічного персоналу, що виконує роботи по зведенню даної споруди, про отримані результати лабораторних випробувань і контрольних вимірів, а також про факти невідповідності проекту і встановленої технології робіт. У своїй діяльності працівники контрольних постів підкоряються керівнику робіт (начальнику ділянки), а польових лабораторій - головному інженерові будівельної організації. 27 2.8 Монтажні роботи Виготовлені залізобетонні вироби можуть бути відправлені на будівельний об'єкт тільки після прийняття їх відділом технічного контролю (ВТК) підприємства, маркування та складання паспорта на партію або окремі залізобетонні вироби. Перевірку якості і приймання готових виробів ВТК виробляють за робочими кресленнями, суворо дотримуючись вимог (в частині контрольних операцій та обсягу контролю) діючих нормативних документів. При цьому використовуються і результати контролю, проведеного лабораторією підприємства. У разі заміни передбачених проектом матеріалів, наприклад, виду і класу арматури або діаметра стрижнів, така заміна повинна бути обґрунтована, підтверджена розрахунком і узгоджена з проектною організацією, що проводила прив'язку конструкцій до споруджуваного об'єкта. Заміну матеріалів та інші затверджені зміни в робочих кресленнях слід враховувати при прийманні робіт. Приймання виробів проводять партіями, зі складу яких слід виключати вироби, виготовлені з відступами від проекту, з порушенням нормального технологічного процесу або з явними дефектами. Можливість використання таких виробів вирішує проектна організація. При складуванні збірних залізобетонних і бетонних виробів необхідно дотримуватися правил техніки безпеки, а також вимоги, викладені в ДСТУ або робочих кресленнях. При укладанні слід забезпечувати можливість захоплення залізобетонних конструкцій і їх його вільний підйом для навантаження або монтажу. У штабелях кожен елемент залізобетонних конструкцій має спиратися на дерев'яні інвентарні прокладки товщиною не менше 30 мм. Прокладки між елементами по висоті штабеля слід розташовувати одну над іншим по вертикальній лінії в безпосередній близькості від підйомних пристроїв (петлі, отвори і ін.) 28 2.9 Прийняття робіт Державної приймальної комісії подають такі документи: акт приймання місцевої робочої комісії; матеріали проекту; акти на приховані роботи, в яких зазначають конструкцію підстави; акти проміжних приймань; журнал зварювальних робіт і акти випробування зварювальних стиків; виконавчі креслення та інші документи технічного звіту. Комісія при ознайомленні з виробничою та технічною документацією перевіряє відповідність збудованних споруд з затвердженим проектом, вирішує питання про допустимість відступів від проекту, розглядає акти попередніх приймань окремих частин споруд, документи випробувань матеріалів і конструкцій, і дає висновок. При огляді споруди в натурі комісія: 1) здійснює ретельний огляд споруди в цілому, випробування його окремих частин і устаткування в дії; 2) проводить перевірку відповідності виконаних робіт основним виконавчим кресленням; 3) визначає, чи всі передбачені проектом роботи виконані і чи всі дефекти і недоліки, відмічені при попередньому огляді, усунуті; 4) встановлює недоробки і дефекти в спорудженні, невідмічені при попередньому огляді; 5) оцінює якість виконаних робіт. До призначення державної приймальної комісії споруди повинні бути попередньо прийняті робочими комісіями. Робоча комісія в процесі попереднього приймання споруди розглядає технічну і виробничу документацію та оглядає спорудження в натурі. 2.10 Розрахунок параметрів паспорта буропідривних робіт Виходячи з вимог ЄПБ при ВР, міцність порід, обводнення забою Приймаємо незапобіжних ВВ 2кл. амоніт №6 ЖВ і електродетонатори ЕД-КЗ. 29 Таблиця 2.3 – Параметри ВВ Клас ВВ 2 Бризантність ВВ, мм 14 Працездатність, см3 360 Швидкість детонації,км/с 3,6-4,8 Критичний діаметр, мм 10-13 Передача детонації, см 7 Обсяг газів вибуху, дм3/кг 895 Теплота вибуху, кДж/кг 1030 Температура вибуху, 2960 Щільність патронування, г/см3 1,0-1,2 Діаметр патрона, мм 36 Маса патрона, г 300 Гарантійний термін придатності, мес 12 З причини довжини тюбінгу, яка дорівнює одному метру, і діаметру тунелю 6 м, доцільно прийняти глибину заходки (lзах) 1 м. Визначення глибини шпуру:  зах ш l l  мlш 1,1 9,0 1  Для врубових lш приймаємо 1,3 м, для оконтурюючих і відбійних 1,1 м. Розрахунок величини питомої витрати ВР: q=q1×f1×ν×l=1×1.4×1.2×1.06=1.78 де: q1 - питома витрата ВР, залежить від міцності породи. Для розрахунків беруть q1 = f / 10 f = 10; f1 - коефіцієнт структури породи, з дрібної і середньої трещиноватісттю f1 = 1.4 ν-коефіцієнт затиску породи. 30 При одній оголеній поверхні, що характерно для проходки тунелів, визначається за формулою: ν= 3∗𝑙ш √𝑆ч = 3∗1,1 √28,26 =1.2 l - коефіцієнт, що враховує працездатність ВВ. Визначається за формулою: l= 380 𝑃 = 380 360 =1.06 де: 380-працездатність еталонного ВР, см3; Р- працездатність застосовуваного ВР, см3. Кількість шпурів визначаємо за формулою: N =(1.27∗𝑞∗𝑆пр∗𝜂) (𝑎∗∆∗𝑑2) = 1.27∗1.78∗26.28∗0.9 0.6∗1100∗0.0362 =66 шп. де: а- коефіцієнт заповнення шпурів, a = 0,6 Δ-щільність патронування ВР, кг / м3 d2 = 0.036- діаметр патронів ВР. Для побудови схеми розташування шпурів визначаємо площу забою яка припадає на один шпур: S`= 𝑆 𝑁 = 26.28 66 =0.42 м2 Діаметр кола з площею S` буде усередненого відстаню між гирлами шпурів, тобто: d= √ 4∗S` 𝜋 =√ 4∗26.28 3.14 =0.73м Число кіл розташування шпурів дорівнюватиме: Nокр= 𝐷 2∗𝑑 = 6 2∗0.73 =4.1 Приймаємо Nокр = 4 кіл. Співвідношення між числом кіл і їх діаметрами приймаємо наступне: Dокр = (0,25-0,5-0,75-0,95) Dокр1 = 1,375 м; Dокр2 = 2,75; Dокр3 = 4,125 м; Dокр4 = 5,225 м; 31 Число шпурів в кожного кола: Ni= 𝜋∗Dокр 𝑑 N1 = 6 шп; N2 = 13 шп; N3 = 19 шп; N4 = 26 шп; Таблиця 2.4 – Параметри шпурів Окружності 1 2 3 4 Довжина кола, м 4,31 8,63 12,9 16,4 Відст. між шпурами, м 0,68 0,65 0,67 0,68 З урахуванням фактичного розташування приймаємо: -шпури 1-6 врубові; -шпури 7-38 відбійні; -шпури 39-62 контурні; Вруб приймаємо клиновий. Обсяг обуреної породи (в масиві) Vзах=Sвч*lшп=28,26*1,1=31,08м. Кількість ВР на заходку: Qзах=q* Vзах=1.78*31.08=55.32кг. Середня кількість ВР на один шпур дорівнюватиме: Qср= Qзах 𝑁 = 55.32 62 = 0.89кг. Розрахункова кількість на один шпур: mn n= Qср mn = 0.89 0.3 = 2.9 = 3шт Врубові шпури заряджаються зарядами на 10-20% більше середнього значення, контурних на 10-15% менше: Qвр.=0,89*1,2=1,02 кг,.принимаем Qвр. =1.2 кг (4 патрона) Qок=0,89*0,85=0,73 принимаем Qок=0,6 кг(2 патрона) Остаточна (фактична) витрата ВВ на заходку: 32 Qзах факт=Nвр*Qвр+Nот*Qот+Nок*Qок,кг Де: Nвр NОТ Nок- кількість врубових, відбійних, контурних шпурів; Qвр, Qот Qок- заряд відповідно врубового, відбійного і контурних шпурів; Qзах факт=6*1,2+32*0,9+26*0,6=51,6 В якості набійки приймаємо гідронабійки. Визначення довжини набійки: lнаб=lшп-lзар=lшп-ln*mn,м. lнаб.вр=1,3-0,25*4=0,3м lнаб.отб=1,1-0,25*3=0,35 м lнаб.ок=1,1-0,25-2=0,6 м. Визначаємо довжину патрона: ln= 4∗𝑚𝑛 𝑑𝑛 2 ∗∆𝑛∗𝜋 = 0.25 м Визначення засобів ініціювання: Nед=Nшт=66 шт Вибір схеми з'єднання електродетонаторів, тип проводів, контрольно вимірювальних приладів і джерел струму Таблиця 2.5 - Дані про шпурах і зарядах № ш п у р ів к о л а К іл ь к іс ть ш п у р ів в к о л і Г л и б и н а ш п у р ів В ід ст ан ь м іж ш п у р ам и З ар я д о д н о го ш п у р у Кут нахилу шпуру, град В ел и ч и н а н аб ій к и , м Т и п - Э Д В ел и ч и н а у п о в іл ь н ен н я, м с К г о р и зо н та л и К в ер ти к ал и 1-6 6 1,3 0,68 1,2 80 10 0,3 ЭД-КЗ 0 7-19 13 1,1 0,65 0,9 90 0 0,35 ЭД-КЗ-15 15 20-38 19 1,1 0,67 0,9 90 0 0,35 ЭД-КЗ-15 15 39-66 26 1,1 0,68 0,6 85 5 0,6 ЭД-КЗ-30 30 33 Приймаємо послідовне з'єднання електродетонаторов. Тип вихідних проводів ВП (опір 1м - 0,1 Ом, довжина 20 м), тип магістральних проводів ВМВ (опір 1м - 0,025 Ом, довжина 100 м). Приймаємо конденсаторну підривну машину ПІВ-100 м (напруга на конденсаторні - накопичувачи - 600 В, максимальний опір - 320 Ом) Кількісний склад робітників на зміну визначається на підставі сумарної трудомісткості робіт, виконаних протягом зміни. Для цього за даними РЕКН встановлюємо трудомісткість на відповідні операції на 1 м проходки. Q = 81,16 люд.-год = 10,145 люд. - см. Приймаємо 9 прохідників. Приймаємо коефіцієнт перевиконання норми kп = 1,15 Тривалість циклу: 𝑇ц = 𝑄 𝑛 ∙ 𝐾𝑛 = 10,145 9 ∙ 1,15 = 1,0,2 зміни = 8 год. Явочний склад добової комплексної бригади: 𝑛я.с. = 𝑛р.с. ∙ 𝑛 = 3 ∙ 9 = 27 люд, де: nр.с. - кількість робочих змін на добу. Обліковий склад добової комплексної бригади: 𝑛с.с. = 𝐾сп ∙ 𝑛я.с. = 1,35 ∙ 27 = 36,45 люд, де: Kс.п. - коефіцієнт облікового складу. Приймаємо Кс.п. = 1,35. Комплексна норма виробки: 𝐾н.в. = 𝑙зах 𝑄 = 1 10,145 = 0,098 м люд. −см.⁄ 34 Таблиця 2.6 - Трудомісткість на відповідні операції Процеси Вимі р. Обсяг Норма Трудомісткост ь (люд.-год) Трудомісткост ь (люд.-год) Буріння шпурів 1м 80,4 0,12 9,64 1,2 Навантаження породи навантажувальними машинами м3 42,39 0,15 6,35 0,79 Монтаж чавунного оброблення т 7,9 12 27,65 3,45 Укладання тимчасового рейкового шляху м 1 0,54 0,54 0,06 Нарощування вентиляції м 1 0,72 0,72 0,09 Нарощування ППС м 1 0,25 0,25 0,03 Нарощування стисненого повітря м 1 0,25 0,25 0,03 Карбування швів м 28,84 0,81 23,36 2,92 Тампонаж закр. простр. м3 2,89 4,3 12,4 1,55 Продуктивність праці прохідника: П = Кн.в. ∙ Кп = 0,098 ∙ 1,15 = 0,113 м вихід.⁄ Визначаємо змінне посування вибою: 𝑙см. = 𝑛чел. ∙ 𝑘п ∑ 𝑞 = 9 ∙ 1,15 10,145 = 1,02 м/см. Визначаємо добове посування вибою: 35 𝑉сут = 𝑙см ∙ 3 = 1,02 ∙ 3 = 3,06 м добу.⁄ Визначаємо місячне просування забою: 𝑉мес = 𝑉сут ∙ 26 = 3,06 ∙ 26 = 79,56 м міс.⁄ Визначаємо термін будівництва тунелю T=L 𝐿тон 𝑉мес = 749 79,56 =9.4міс Визначаємо коефіцієнт, що враховує ненормовані роботи. 𝛼 = Тц − 𝑡п.с. − 𝑡зар − 𝑡п.р. − 𝑡рез Тц = 8 − 0,25 − 0,68 − 0,33 − 0,33 8 = 0,8 де: tп.с. - час прийому, здачі зміни. Приймаємо 0,25 годину (15 хв.); tзар - тривалість заряджання шпурів, год .; 𝑡зар = 𝑡шп ∙ 𝑁 60 ∙ 𝑛зар = 2,5 ∙ 66 60 ∙ 4 = 0,68 год = 48 мін., де: tшп = 2 - 4 хв. - час заряджання шпуру; N - кількість шпурів; nзар - кількість заряджаючих; tп.р. - час провітрювання після вибуху, tп.р. = 0,33 годину; tрез - регламентований перерву 0,33 годину. Визначаємо тривалість нормованих процесів: 𝑡𝑖 = 𝑄𝑖 ∙ 𝑇см ∙ 𝛼 𝑛𝑖 ∙ 𝑘п , год., де: Qi - трудомісткість i-ого процесу на цикл, люд.-год; Тзм - тривалість зміни; ni - кількість прохідників, зайнятих на виконання i-ого процесу. 36 1) Буріння шпурів: 𝑡бур.шпур. = 1,2 ∙ 8 ∙ 0,8 5 ∙ 1,15 = 1,38ч = 1 год. 20 хв. 2) Навантаження породи навантажувальними машинами: 𝑡погр.пор. = 0,79 ∙ 8 ∙ 0,8 4 ∙ 1,15 = 1,13 ч = 1 год. 10 хв., 3) Монтаж чавунної оброблення: 𝑡монт.обр. = 3,45 ∙ 8 ∙ 0,8 4 ∙ 1,15 = 4,89ч = 4 год. 50 хв., 4) Укладання тимчасового рейкового шляху: 𝑡укл.шл. = 0,06 ∙ 8 ∙ 0,8 4 ∙ 1,15 = 0,1 год. = 10 хв., 5) Нарощування вентиляції: 𝑡вентил. = 0,09 ∙ 8 ∙ 0,8 2 ∙ 1,15 = 0,25 год. = 15 хв., 6) Нарощування ППС: 𝑡вентил. = 0,03 ∙ 8 ∙ 0,8 2 ∙ 1,15 = 0,09 год. = 5 хв., 7) Нарощування стисненого повітря: 𝑡вентил. = 0,03 ∙ 8 ∙ 0,8 2 ∙ 1,15 = 0,09 год. = 5 хв., 8) Карбування швів: 37 𝑡чеканка швов = 2,92 ∙ 8 ∙ 0,8 5 ∙ 1,15 = 4,2ч = 4 год. 20 хв., 9) Тампонаж закріпного простору: 𝑡тамп. = 1,55 ∙ 8 ∙ 0,8 4 ∙ 1,15 = 2,23 ч = 2 год. 20 хв. Висновки по другому розділу У розділі наведено технологію спорудження обранного об’єкта, яка вміщую у себе: вибір і обгрунтування схеми і способу споруди, технологію виконання робіт, технологію спорудження перегінного тунелю, технологію спорудження тунелю (відкритим способом) та інші операції. 38 3. ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА 3.1 Аналіз потенційних небезпек Проект розроблений на будівництво перегінного тунелю від станції Історичний музей до станції Південний вокзал, і будівництво станції Південний вокзал, спорудження тунелю частина робіт ведуть буропідривним способом частина відкритим, роботи зі спорудження станції ведуть відкритим способом Геологічні умови на ділянці проектованих об'єктів характеризується наявністю декількох типів порід середнього ступеня водонасичення. В основному це - супіски, суглинки, граніти. Підземні води агресивні для бетонів будь-якої марки по водонепроникності. За ступенем агресивного впливу на арматуру залізобетонних конструкцій вода слабоагресивна. За ступенем агресивного впливу на металеві конструкції при вільному доступі кисню в інтервалі температур від 0 до 50 і швидкості руху повітря до 1м/с за сумарною концентрацією сульфатів і хлоридів підземні води среднеагресівні. Середня глибина промерзання грунтів 55 см, максимальна -123 см. На ділянці присутні слаботрещиноваті і сільнотрещиноваті породи. Питомі водо припливом можуть змінюватися від 1,5 до 12 м3/год в залежності від глибини. Коефіцієнт фільтрації порід 0,1-0,2 м/добу. Для виконання основних робіт зі спорудження використовується наступна техніка: - Бульдозер на гусеничному ходу D6R-CAT; - Екскаватор грейферний марки ЕО-10011; - Автосамосвал Ford; - Автомобільний кран КС-55729В; - Копрова установка змонтована на базі екскаватора ЕО-3323А; 39 - Мішалка; - Автобетононасос БН-80-20; - Бурова машина «TAMROK»; - Тюбінгоукладчік ТТС- 5,5 / 11,0; - породонавантажувальна машина 1ППН- 5; - Вагонетка ВГ-1,6; - Перфоратор ПП-54; - Розчинонагнітач РН-300; - Тюбінговозка; - Лебідка монтажна ЛМ-3,2; - Електровоз К-10; - карбувальні молотки ІП- 4119. У процесі ведення підземних робіт зі спорудження тунелю в атмосферу виділяються такі гази: окис вуглецю, вуглекислий газ, сірчистий газ, сірководень. Ведення буропідривних і навантажувальних робіт тягне за собою виникнення великої кількості пилу. Пил що виникає при бурінні підриванні може завдати шкоди здоров'ю працівників, існує небезпека захворювання на пневмоконіоз. Можливий механічний травматизм під час проведення відкритих робіт при спорудженні тунелю або станції які споруджуються котлованним методом. У денний час на майданчику буде сконцентрована велика кількість важкої будівельної техніки і механізмів. Шкідливі фактори на виробництві це: - підвищений рівень шуму, вібрації; підвищена запиленість та загазованість робочої зони; підвищена температура поверхні обладнання, матеріалів; -відсутність або нестача природного світла; -дія агресивних речовин. 40 3.2 Інженерні методи забезпечення і безпеки ведення робіт на об'єкті, що проектується Мірою боротьби з окисами вуглецю, вуглекислим газ, сірчистим газ, сірководнем, що утворюються в результаті ведення буропідривних робіт служить вентиляція, інтенсивне провітрювання робочих тупиків. Проектом передбачається штучна вентиляція тунелю. Тонель після вибухових робіт огороджується і позначається сигналом з написом «Вхід заборонений, забій провітрюється». Схема провітрювання нагнетательная. Вентиляційна установка безперервної дії встановлена на поверхні. Вентиляційна установка обладнана реверсивним пристроєм. У процесі збирання породи в забої виконуються заходи з придушення пилу. Заходи включають в себе зрошення запиленої зони і використання бурового обладнання з промиванням. Для створення умов безпечної праці при обслуговуванні електрообладнання необхідно дотримуватися запобіжних заходів і правил безпеки при експлуатації електрообладнання. При цьому застосовуються електричні машини, трансформатори і апарати захисту у виконанні IP54, які забезпечують безпеку робіт в сирих і обводнених виробках. Все електрообладнання заземлюється. На період будівництва для живлення використовуються броньовані кабелі не поширючи горіння в свинцевій оболонці. Для живлення пересувних машин використовується шланговий кабель. В освітлювальних мережах використовується напруга не вище 220В. Для освітлення вибою, а також на прохідницьких машинах і механізмах, на підмостки укладальника тунельного оброблення напруга освітлювальних мереж становить 42В. У ручних переносних світильниках використовується напруга 12В. 41 З метою зменшення шуму в гірських виробках слід проводити своєчасний і якісний ремонт обладнання. Перевірка технічного стану комплексу обладнання проводиться щотижня механіком дільниці. Проектом передбачені вільні проходи для людей і зазори між транспортними засобами та обробкою, а також між зустрічними шляхами. Згідно з вимогами охорони праці, для захисту органів дихання гірників при підземних аваріях, пов'язаних з утворенням непридатною для дихання атмосфери, використовуються ізолюючі саморятівники ШСС-1У. Для відводу шкідливих газів з тупиків виробки і забезпечення свіжим повітрям працюючих в забої використовується вентилятор місцевого провітрювання. 3.3 Організація безпечного ведення робіт на об'єкті Робочі особи технічного нагляду до початку робіт знайомляться з проектом і паспортом кріплення під розписку. З паспортом буропідривних робіт до початку робіт під розписку ознайомлюються гірські майстри, прохідникі, гірники, які безпосередньо працюють в даному вибої. До виконання вибухових робіт та робіт, пов'язаних з виготовленням і підготовкою ВР, зберіганням і перевезенням ВМ на підприємствах, допускаються тільки особи, призначені відповідними наказами. Призначається особа, відповідальна за забезпечення пожежної безпеки підземних виробок. Робочі, які працюють в запиленій зоні використовують респіратори і захисні окуляри. Здоровпункти для надання медичної допомоги знаходяться на поверхні і в приствольному дворі. Всі працівники, зайняті на будівництві використовують спецодяг, який складається з гумових чобіт, рукавичок, роби, каски. 42 3.3.1 Заходи безпеки при виконанні робіт буропідривним способом До виконання підривних робіт допускаються особи, які склали іспити кваліфікаційній комісії і отримали «Єдину книжку підривника». Підривник підпорядковується керівництву вибухових робіт і зобов'язаний виконувати всі його розпорядження. Підривнику без розпорядження керівника забороняється виконувати не доручену йому роботу, залучати до роботи інших осіб, змінювати технологію робіт і встановлений внутрішній розпорядок. Для ведення вибухових робіт в підземних виробках згідно з проектом використовується Амоніт №6ЖВ. Всі електродетонатори перед монтажем електропідривної мережі повинні бути перевірені на відповідність їх опору зазначених на етикетках пакувальної тари. Ця перевірка повинна здійснюється на стійках з бортиками в приміщеннях. Патрони-бойовики повинні виготовлятися тільки на місці вибухових робіт в кількості, необхідній для підриву зарядів в даному прийомі. Перед початком монтажу електропідривної мережі всі електроустановки, кабелі проводи в радіусі небезпечної зони повинні бути знеструмлені. Дозволяється при монтажі електропідривної мережі використовувати для освітлення напругу не більше 36 Вольт. Монтаж електропідривної мережі проводять тільки після закінчення зарядки і набійки всіх шпурових зарядів, які підлягають підриву і видалення всіх людей, не зайнятих роботами по монтажу мережі. Перед з'єднанням провідники повинні бути зачищені до металевого блиску, а сростки ізольовані. Електропідривну мережу слід монтувати тільки від заряду до джерела струму. Вхід з укриття підривника і підхід до місця вибуху дозволяється тільки після повного провітрювання, від'єднання магістральних проводів від джерела 43 струму і замикання їх накоротко, але не раніше, чим через 5 хвилин після підривання. Допуск робочих до місця вибуху дозволяється особами технічного нагляду після того, як ними разом з підривником буде встановлено, що робота в місці вибуху безпечна. 3.3.2 Безпека при виконанні бетонних робіт У зоні робіт з бетонування оброблення передбачається вільний проїзд транспорту і прохід для людей. Проходи і проїзди перекриваються суцільним настилом. Перед зоною робіт слід вивісити освітлений транспарант: «НЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА». До початку подачі бетонної суміші пневмобетоноукладчіком необхідно: -провести іспит бетоноводу після кожного його монтажу водою під тиском, в 1,5 рази перевищує робочий; -встановити гаситель швидкості у вихідного отвору бетоновода; -закрити на замок запобіжну решітку над бункером бетононасоса; -забезпечити двосторонній зв'язок машиніста бетононасоса і місцем укладання бетону. 3.3.3 Пожежна безпека Протипожежний захист здійснюється відповідно до вимог інструкцій щодо протипожежного захисту гірничих виробок при будівництві метрополітенів, тунелів. При цьому необхідно: - встановити порядок проведення вогневих робіт, порядок прибирання, виклику утилізації горючих будівельних відходів; - на території будівництва встановити звукові сигнали для подачі сигналу тривоги, біля яких вивісити напис «пожежний сигнал»; 44 - встановити протипожежний щит з інвентарем для гасіння пожежі в складі: порошковий ЩП-50 і вуглекислотні 20 вогнегасники, ящики з піском і бочки з водою. Всі робітники і інженерно-технічні працівники повинні знати про способи оповіщення і гасіння пожежі, виклик підрозділу ДВГРС. 3.3.4 Заходи плану ліквідації аварії неконтрольованого вибуху під час підготовки до буропідривних робіт. 1) Викликати взвод ДВГСО і пожежну частину, швидку допомогу, повідомити про подію диспетчеру. Забезпечити прибуття на об'єкт відділень і техніки відповідно до диспозицією виїздів загону на аварії. 2) Забезпечити роботу вентилятора головного провітрювання в нормальному режимі. 3) Сповістити про аварію шляхом багаторазового відключення освітлення (не менше 5-ти разів) з повторенням через 10-20сек. 4) Відключити електроенергію в забої. 5) Вивести всіх людей із забою. 6) Виставити пости безпеки на поверхні і організувати облік людей, що вийшли на поверхню. 7) Направити найбільш досвідчених працівників включилися в саморятувальниками, для надання першої допомоги постраждалим і організації якнайшвидшої евакуації їх до прибуття рятувальників і пожежних частин. 8) Направити відділення ДВГСО для виведення людей і надання першої допомоги потерпілим. 45 3.4 Розрахунок вентилятора При виборі схеми провітрювання враховуємо: технологію проходки, яка використовується, обладнання, протяжність виробок і їх перетин. Провітрювання тунелю буде здійснюватися по нагнетательній схемі. Витрата повітря, необхідної для провітрювання призабойного простору розраховуємо по газам, що утворюються при вибухових роботах, числу людей, середньої мінімальної швидкості повітря в виробці і мінімальної швидкості повітря в прізабойному просторі виробки з урахуванням температури. 3.4.1 Розрахунок витрати повітря, необхідний для провітрювання Розрахунок витрати повітря по газам, що утворюється при вибухових роботах: Q_(з.п)=2,25/t∙∛((V_вв∙S2∙l_п2∙k_обв)/(k_(т.тр)2 )) м3⁄хв, де t ≤ 30 хв - час провітрювання, t = 30 хв; Vвв - обсяг шкідливих газів, що утворюється після підривання, л; V_вв = 40 ∙ В_пор = 2212,8 л; Впор - витрата ВР за один період підривання, згідно з паспортом БПР, Впор = 55,32 кг; S - площа перерізу виробки, S = 28,26 м2; lп - довжина тупикової частини виробки, lп = 749 м; kобв - коефіцієнт, що враховує обводнення тупикової виробки, kобв - 0,3; kвит.тр - коефіцієнт витоку для гнучкого трубопроводу, k вит.тр = 1,94 Q_(з.п.)=2,25/30∙∛((2212,8∙798,62∙561001∙0,3)/3,76)=320,7 м3⁄хв=5,34 м3⁄сек.) Розрахунок витрати повітря по числу людей (не менше 6 м3 / хв на людину): 46 Q_(з.п.)=6∙9=54 м3⁄(мин=0,9 м3⁄сек). Витрата повітря по мінімальній швидкості у виробленні: Q_(з.п.)=60∙V_min∙S=60∙0,15∙28,26=254,3 м3⁄мин=4,23 м3⁄сек; де Vmin - мінімально допустима швидкість повітря, згідно ПБ, Vmin = 0,15 м3 / сек. 3.4.2 Вибір засобів провітрювання При проведенні виробок, в якості вентиляційних трубопроводів застосовуються гнучкі труби діаметром 1 м довжиною 10 м. Для вибору вентилятора проведені розрахунки по подачі повітря в призабійний простір і його тиску, який чинить повітря на трубопровід. Шляхом нанесення розрахункового режиму роботи, на графік аеродинамічних характеристик вентиляторів вибираємо вентилятор. Розрахунок продуктивності вентилятора: Qв=К_(ут.тр) Q_(з.п.) м3⁄хв., Qв=1,94∙320,7=622 м3⁄хв. Коефіцієнт витоків повітря Кут.тр. для гнучких труб: К_ (ут.тр.) = 1,94 Qв≥622 м3⁄мин=10,36 м3⁄сек, Тиск вентилятора при гнучких вентиляційних трубопроводах: hв=Qв2∙R_тр=10,362∙5,5=590,31Па Графік аеродинамічних характеристик наведено на аркуші графічної частини. Застосовуємо вентилятор ВЦПД-8 який оптимально підходить для провітрювання призабойного простору. 47 Висновки по третьому розділу Приведено аналіз потенційних небезпек з розробкою заходів ліквідації аварії неконтрольованого вибуху під час підготовки до буропідривних робіт та розрахунками вентиляторів. 48 4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ 4.1 Основні проектно-кошторисні параметри проекту Будівництво будь-якої споруди, в тому числі і метрополітену, ведеться на основі заздалегідь розробленого проекту, який включає в себе комплекс технічної документації, що містить техніко-економічні обґрунтування для зведення споруди; інженерні розрахунки з пояснювальними записками; будівельні та технологічні креслення, креслення розміщення обладнання і облаштувань; кошторису для визначення вартості будівництва та інші матеріали. Розробка проектів ведеться проектними організаціями на основі завдань і відповідно до чинних Будівельних норм і правил ДСТУ (державними будівельними нормами України), технічними умовами та вказівками, інструкціями, керівництвами та іншими діючими нормативними документами. У проектах повинні враховуватися новітні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, що забезпечують найбільш високі техніко- економічні показники при найменших капітальних вкладеннях і експлуатаційних витратах. Проектування метрополітену зазвичай ведеться в дві стадії - спочатку розробляється і затверджується проект лінії, а потім на основі затвердженого проекту розробляється робоча документація. У проекті лінії метрополітену даються рішення всіх основних питань, що стосуються її будівництва і експлуатації: техніко-економічна доцільність і необхідність будівництва; траса лінії, її план і профіль, габарити тунелів; інженерно-геологічні умови будівництва; місця розташування станцій і пересадочних вузлів; конструкції тунельних споруд; конструкція шляху і контактної рейки; застосовувані пристрої електропостачання, зв'язку, автоматики і телемеханіки, вентиляція і сантехніка; організація будівництва; графіки виконання робіт; кошторисна вартість і техніко-економічні показники 49 споруди. У пояснювальній записці до технічного проекту наводяться короткі відомості по всіх частинах проекту з обґрунтуванням прийнятих технічних рішень і основні техніко-економічні показники - протяжність траси, число станцій, частота руху поїздів, кошторисна вартість 1 км лінії та ін. Проект будівництва лінії метрополітену затверджується Кабінетом Міністрів України або за його дорученням Міністерством транспорту, яке є замовником і організацією, що експлуатує всі метрополітени в нашій країні. Затверджений проект лінії метрополітену зі зведеним кошторисом є підставою для фінансування будівництва, замовлення устаткування і механізмів та розробки робочої документації. Робоча документація розробляється проектною організацією на основі затвердженого проекту і видається замовнику для замовлення обладнання. У робочій документації даються уточнення і деталізація всіх розділів проекту, необхідних для здійснення будівельних та монтажних робіт. Будівництво об'єкта забезпечення документацією. У межах кваліфікаційної роботи виконується розрахунок параметрів наступних кошторисних документів: Локальних кошторисів, в яких відображені види робіт і їх обсяги, а також трудомісткість і вартість їх виконання на проходку камери з'їздів, сполучення і збійки; Об'єктного кошторису - кошторису в яких збираються зведені показники з локальних кошторисів. Відомості ресурсів - перелік матеріалів, обладнання та інструментів, які потрібні для виконання робіт при будівництві об'єкта; Договірної ціни - вартості будівництва об'єкта з урахуванням додаткових витрат - податків, витрат, які враховують ведення робіт в складних умовах і т.д. У пояснювальній записці данної кваліфікаційної роботи в якості додатків представлені 4 локальних кошториси: на проходку тунелю буро підривним способом, споруди тунелю відкритим способом і будівництво станції; 50 об'єктний кошторис, відомість ресурсів до неї і договірна ціна (інакше - ціна тендерної пропозиції). Розрахунок параметрів економічного обгрунтування виконано за допомогою програми «Будівельні технології - Кошторис 0510 «Computer Logic Ltd.», версія 7.21. Виходячи з даних пояснювальній записки програмного комплексу, документація складена на підставі: (ДСТУ Д.1.1-1-2013) «Правил визначення вартості будівництва» і (ДБН Д.2.2-99) Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (РЕКН); Для складання наборки робіт використаний, головним чином, збірник ресурсних елементних кошторисних норм Е29 «Тунелі і метрополітени». Деякі норми (навішування трубопроводів вентиляції, стисненого повітря і ППС) прийняті з збірок Е35 і Е16 з віднесенням робіт до группе15 (Тунелі і метрополітени). 4.2 Зведений графік організації будівництва комплексу З огляду на темпи проходки тунелю, які розраховані в розділі 2, швидкість його проходки складе з урахуванням що два тунелі проходять паралельно: Tтон = 9.4 міс; Тривалість проходки тунелю відкритим способом визначається за формулою: i i зв Q T N n t n     (міс) де Qi - кошторисна трудомісткість проведення виробки; N - кількість робочих днів у місяці, днів; n - кількість прохідницьких змін на добу, см .; t - тривалість прохідницької зміни, год.; 51 nЗВ - чисельний склад прохідницької ланки, чол .; 1. Тривалість будівництва тунелю відкритим способом: Т=30215/(26*2*8*10)=3,63 міс; 2. Тривалість будівництва станції: Т=2956/(26*2*8*7)=1,42 міс; Сумарна тривалість будівництва виробок комплексу складе: Т=9,4+3,63+1,42 = 14,45 міс. Сумарна тривалість будівництва виробок з урахуванням підготовчого (10% від Т), і заключного (5% від Т) періодів складе: Т=14,45×1,15=16,6 міс=1,4 року. 4.3 Розрахунок можливого економічного ефекту Економічний ефект досягнутий за рахунок скорочення терміну будівництва даного об'єкта при паралельному веденні робіт зі спорудження тунелів буропідривних способом і будівництва станції. Сумарна тривалість будівництва складе: Т=(9,4+3,63)*1,15= 14,8 міс=1,2 року. Економічний ефект розраховується за формулою:  21 ТТФЕЭ НД  (тис. грн) ЄП = 0,15 - нормативний коефіцієнт ефективності будівництва; Ф = 9650,045 тис. грн. - договірна ціна введених в дію основних виробничих фондів (ціна тендерної пропозиції); Т1, - тривалість будівництва по 1-го варіанту - 1,4 року; Т2 - тривалість будівництва по 2-го варіанту - 1,2 року. Эд=0,15*482364.871 (1,4-1,2)=14470,961 тис.грн. 52 4.4 Підсумкові параметри 1.Договорная ціна будівництва 482.3 млн. грн .; 2.Кошторисна трудомісткість 754.6 тис. чол-год .; 3. Кошторисний прибуток - 5946.5 тис. грн. 4.Тривалість будівництва - 1,2 року; 5.Можливий економічний ефект – 14470,96 тис. грн .; 6.Вартість одного погонного метра робіт: - будівництва станції-189966,0 грн - будівництва тунелю відкритим способом-124993,8 грн - будівництво тунелю буропідривних способом-245050,8 грн Висновки по четвертому розділу Наведено основні проектно-кошторисні параметри проекту та розраховано зведений графік організації будівництва комплексу з приведенням підсумкових параметрів. 53 ВИСНОВОК Мета кваліфікаційної роботи - вибрати і обгрунтувати технологічні схеми, розробити проект спорудженнявиробок метрополітену відкритим і підземним способами з урахуванням вирішення питань з організації праці, комплексної механізації виконання прохідницьких робіт із забезпеченням вимог норм охорони праці, а так само оцінити вартість будівництва. В процесі проектування вирішені питання прогресивної організації праці із застосуванням висопродуктивного гірничопрохідницького обладнання, запропоновані заходи по скороченню тривалості будівництва за рахунок яких отримано економічний ефект. Кваліфікаційна робота виконана відповідно з ТЕО перспективного розвитку Дніпропетровського метрополітену, виконанного на кафедрі «Будівництва, геотехніки і геомеханіки» НТУ ДП. 54 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Хаджіко Р.Н., Бутаков С.А. Гірнича механіка: Підручник для технікумів, - 6-е изд., - М .: Недра, 1982, 407 с. 2. Технологія будівельного виробництва: Підручник для вузів / С.С.Атаев, Н.Н.Данілов, Б.В. Прикіна и др М .: Стройиздат, 1984.-559 с. 3. СНиП 12-03-2001 S «Безпека праці в будівництві. Частина 1" 4. СНиП 12-04-2002 «Безпека праці в будівництві. Частина 2. Будівельне виробництво » 5. Білецький Б.Ф., Булгакова І.Г.Будівельні машини і обладнання: Довідковий посібник для студентів будівельних. спеціальностей вищих навчальних закладів. Вид. Друге, Ростов н / Д: Фенікс, 2005, - 608 с. 6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовській М.О. Основи охорони праці .: Підручник 4 е видіння / За ред .. М.П. Гандзюка, - К .: Каравела, 2008. - 384с. 7. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Основи охорони праці.- К .: Основа, 2000.- 416с. 8. ДСП 3.3.1.095-2002 Державні санітарні правила та норми «підприємства вугільної промісловості»; 9. ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»; 10. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г. Ярмоленко, Є.Г. Романушко, В.І. Терновий; Під ред. М.Г.Ярмоленко.- 2-е изд., - К .: Вісш.шк., 2005.-342с .: іл. 11. Теличенко В.І., Терентьєв О.М., Лапідус А.А. Технологія зведення будівель і споруд. Учеб. для будівельних вузів, М .: Вища школа, 2004, 446 с. 12. Організація будівельного виробництва: Підручник для вузів / Т. Н. Цай, П. Г. Грабовий, В. А. Большаков та ін-М .: Изд-во АСВ, 1999.-432 с.: Ил. 13. Дикман Л.Г. Організація будівельного виробництва / Підручник для будівельних вузів / М .: Видавництво Асоціації будівельних вузів, 2006- 608 с. 55 14. Металеві конструкції: підручник для студентів вищих. навч. закладів / за ред. Ю.І. Кудишин. - М .: Академія, 2007. 15. Москальов Н.С., Пронозін Я.А. Металеві конструкції: підручник. - М .: Изд-во АСВ, 2008. 16. Універсальний довідник будівельника: книга / Стройінформ, 2009.-1104 с. 17. Клименко Ф.Є., Барабаш В.М., Стороженко Л.І. Металеві конструкції / Под.ред. Ф.Е. Клименко: Підручник 2-ге вид., Испр. і доп. - Львів:2002 р. - 312 с .: 320 мул. 18. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» 56 ДОДАТОК А Відомість матеріалів кваліфікаційної роботи № Формат Позначення Найменування Кількість аркушів Примітка 1 2 Документація 3 4 А4 НГІБ.21.02.ПЗ Пояснювальна записка 55 5 6 Демонстраційний матеріал 1 7 8 Графічний матеріал 5 Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 1 - 8_дц_ горных работ строительных работ монтажных работ прочих затрат 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Расчёт №1-1 Прямые затраты 366,511.805 381.498 366,130.307 в том числе Забойные затраты: 381.498 381.498 в том числе -заработная плата 162.758 162.758 -затраты труда, тыс.чел.-ч. 1.906 1.906 -стоимость материальных ресурсов 217.614 217.614 -стоимость эксплуатации строительных машин и механизмов 1.126 1.126 -заработная плата в стоимости эксплуатации строительных машин и механизмов 0.388 0.388 -затраты труда в эксплуатации строительных машин и механизмов, тыс.чел.-ч. 0.020 0.020 Затраты по строительно- монтажным работам: 366,130.307 366,130.307 в том числе -заработная плата 13,658.644 13,658.644 -затраты труда, тыс.чел.-ч. 588.672 588.672 -стоимость материальных ресурсов 350,865.715 350,865.715 -стоимость эксплуатации строительных машин и механизмов 1,605.948 1,605.948 -заработная плата в стоимости эксплуатации строительных машин и механизмов 260.109 260.109 № п/п Обосно вание Наименование затрат Стоимость, тыс.грн. Всего в том числе / наименование объекта / осуществляемое в 2021 году Вид договорной цены: "твердая договорная цена" Составлена в текущих ценах по состоянию на 11.06.2021 ЗАКАЗЧИК: Выгодин М.А. ПОДРЯДЧИК:Зіва В.В. ДОГОВОРНАЯ ЦЕНА № 1 Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» / наименование стройки, очереди, комплекса / Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 2 - 8_дц_ -затраты труда в эксплуатации строительных машин и механизмов, тыс.чел.-ч. 14.581 14.581 2 Расчёт №1-2 Общепроизводственные расходы 15,195.964 94.060 15,101.904 в том числе в забойных затратах 94.060 94.060 в том числе -заработная плата 13.334 13.334 -затраты труда, тыс.чел.-ч. 0.412 0.412 в затратах по строительно- монтажным работам 15,101.904 15,101.904 в том числе -заработная плата 4,534.245 4,534.245 -затраты труда, тыс.чел.-ч. 140.166 140.166 Всего забойных затрат 475.558 475.558 Всего затрат в строительно- монтажных работах 381,232.211 381,232.211 3 Всего затрат 381,707.769 475.558 381,232.211 4 Расчёт №3 Дополнительные затраты при выполнении строительно- монтажных работ в зимний период - 0.6 % 2,289.682 2.289 2,287.393 5 Расчёт №4 Дополнительные затраты при выполнении строительно- монтажных работ в летний период под открытым небом при температуре наружного воздуха более +27 С - 0.27 % 1,029.327 1,029.327 385,026.778 477.847 384,548.931 6 Приложение Б п.49 Содержание службы заказчика (включая затраты на технический надзор) 9,625.669 9,625.669 394,652.447 477.847 384,548.931 9,625.669 7 Расчёт №5 Сметная прибыль (7.76 грн./чел.ч.) 5,946.581 18.484 5,928.097 8 Расчёт №6 Средства на покрытие административных расходов строительно-монтажных организаций (1.79 грн./чел.ч.) 1,371.698 1,371.698 401,970.726 496.331 390,477.028 10,997.367 9 Налог на добавленную стоимость 80,394.145 80,394.145 482,364.871 496.331 390,477.028 91,391.512 ______________________ ______________________ ___________________/Вигодін М.О./ ___________________/Зіва В.В./ Итого Итого Итого договорная цена Всего договорная цена ЗАКАЗЧИК ПОДРЯДЧИК Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 1 - 8_лс_ тыс.грн. тыс.грн. тыс.чел.-ч. тыс.грн. разряд всего Экспл. машин Экспл. машин на ед. всего 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Е5-12-12 Погружение вибропогружателем стальных шпунтовых свай массой 1 м свыше 70 кг на глубину до 15 м 50.8 796.47 197.38 40,461 5,882 10,027 5.61 285 т 115.79 48.05 2,441 2.34 119 Е1-11-1 Разработка грунта в отвал экскаваторами "драглайн" или "обратная лопата" с ковшом вместимостью 2,5 [1,5-3] м3, группа грунтов 1 12.832 1,854.04 1,716.50 23,791 1,765 22,026 7.16 92 1000м3 137.54 588.35 7,550 31.48 404 Е29-192-1 Устройство забирки из досок толщиной 5 см для крепления котлованов 17.7 9,647.52 50.93 170,761 77,642 901 222.78 3,943 100м2 4,386.54 12.15 215 0.59 10 Форма №4 Приложение Д Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» наименование стройки ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА № 3 1. Открытый тоннель наименование работ и затрат Новая объектная смета наименование объекта ОСНОВАНИЕ: Сметная стоимость 14,249.301 в том числе: строительных работ 14,249.301 Сметная трудоёмкость 30.215 Сметная заработная плата 683.279 Средний разряд работ 4.20 Составлена в текущих ценах по состоянию на 11.06.2021 № п/п Шифр и номер позиции норматива Наименование работ и затрат. Единица измерения. Коли чество стоимость ед., грн. Общая стоимость, грн. Затраты труда рабо чих, чел.-ч. не занятых обсл. машин всего заработной зарплатыв т.ч. зарплаты в т.ч. ЗП в т.ч. ЗП обслуж. машины 1 2 3 Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 2 - 8_лс_ Е29-190-1 Установка стальных продольных связей для крепления котлованов 18.432 5,189.11 719.51 95,646 10,350 13,262 24.65 454 т 561.53 21.89 403 1.40 26 Е29-189-2 Установка стальных расстрелов трубчатых для крепления котлованов 1,356.0 8,199.53 164.79 11,118,563 164,374 223,455 5.25 7,119 т 121.22 17.59 23,852 1.15 1,559 Е1-131-3 Уплотнение грунта прицепными кулачковыми катками массой 8 т за первый проход по одному следу при толщине слоя 20 см 1.664 3,861.32 3,861.32 6,425 - 6,425 - - 1000м3 - 866.02 1,441 48.03 80 Е8-4-2 Гидроизоляция стен, фундаментов горизонтальная оклеечная в 1 слой 16.64 2,661.91 136.64 44,294 7,401 2,274 22.59 376 100м2 444.80 39.56 658 2.75 46 Е29-126-4 Укладка краном железобетонной обделки из готовых блоков открытым способом раз-мером 6 х 6 м 5.2896 330,135.69 208.90 1,746,286 54,927 1,105 515.08 2,725 100м3 10,384.01 44.14 233 1.77 9 Е8-4-5 Гидроизоляция стен, фундаментов боковая оклеечная по выравненной поверхности бутовой кладки, кирпичу и бетону в 2 слоя толя 17.7 4,672.79 157.76 82,708 27,012 2,792 73.94 1,309 100м2 1,526.12 45.67 808 3.18 56 Е8-4-3 Гидроизоляция перекрытий горизонтальная оклеечная в 2 слоя 16.644 4,309.67 213.87 71,730 10,408 3,560 31.76 529 100м2 625.35 61.92 1,031 4.31 72 Е1-27-4 Засыпка траншей и котлованов бульдозерами мощностью 79 кВт [108 л.с.] с перемещением грунта до 5 м, группа грунтов 1 1.368 993.25 993.25 1,359 - 1,359 - - 1000м3 - 211.45 289 11.78 16 Е1-132-6 Уплотнение грунта самоходными вибрационными катками массой 2,2 т за первый проход по одному следу при толщине слоя 60 см 1.6644 866.34 866.34 1,442 - 1,442 - - 1000м3 - 190.61 317 10.76 18 Е1-132-12 Уплотнение грунта самоходными вибрационными катками массой 2,2 т за каждый последующий проход по одному следу при толщине слоя 60 см 112.9 55.86 55.86 6,307 - 6,307 - - 1000м3 - 18.06 2,039 1.15 130 Е29-194-2 Снятие стальных трубчатых расстрелов 1,356.0 208.36 142.99 282,536 79,923 193,894 2.70 3,661 т 58.94 33.82 45,860 1.60 2,170 Е29-195-1 Снятие продольных связей 18.432 370.45 182.92 6,828 2,849 3,372 7.58 140 т 154.56 43.27 798 2.04 38 Е5-13-14 Извлечение стальных шпунтовых свай массой 1 м свыше 70 кг, длиной до 15 м из грунта группы 2 50.8 226.09 155.51 11,485 3,439 7,900 3.32 169 т 67.69 44.69 2,270 2.18 111 13,710,622 445,972 500,101 20,802 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Итого прямые затраты по смете: Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 3 - 8_лс_ 90,205 4,864 грн. 13,710,622 грн. 12,764,549 грн. 536,177 грн. 538,679 чел-ч 4,549 грн. 147,102 грн. 14,249,301 грн. 13,710,622 грн. 12,764,549 грн. 536,177 чел-ч 25,666 грн. 538,679 чел-ч 4,549 грн. 147,102 грн. 14,249,301 чел-ч 30,215 грн. 683,279 Прямые затраты общестроительных работ стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах Всего стоимость общестроительных работ Прямые затраты по смете стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата всего трудоёмкость Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах Проверил _________________________________________/Вигодін М.О./ заработная плата в общепроизводственных расходах ВСЕГО по смете Сметная трудоёмкость: Сметная заработная плата: Составил _________________________________________/Зіва В.В./ Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 1 - 8_лс_ тыс.грн. тыс.грн. тыс.чел.-ч. тыс.грн. разряд всего Экспл. машин Экспл. машин на ед. всего 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Е1-24-2 Разработка грунта бульдозерами мощностью 59 кВт [80 л.с.] с перемещением грунта до 10 м, группа грунтов 2 2.28 2,126.84 2,126.84 4,849 - 4,849 - - 1000м3 - 452.78 1,032 25.22 58 Е1-131-3 Уплотнение грунта прицепными кулачковыми катками массой 8 т за первый проход по одному следу при толщине слоя 20 см 2.28 3,861.32 3,861.32 8,804 - 8,804 - - 1000м3 - 866.02 1,975 48.03 110 Е8-4-2 Гидроизоляция стен, фундаментов горизонтальная оклеечная в 1 слой 22.28 2,661.91 136.64 59,307 9,910 3,044 22.59 503 100м2 444.80 39.56 881 2.75 61 Е6-1-16 Устройство фундаментных плит железобетонных плоских (лотковая часть) 0.1033 92,903.21 7,040.03 9,597 496 727 259.55 27 1 2 3 4 Затраты труда рабо чих, чел.-ч. не занятых обсл. машин всего заработной зарплатыв т.ч. зарплаты в т.ч. ЗП в т.ч. ЗП обслуж. машины № п/п Шифр и номер позиции норматива Наименование работ и затрат. Единица измерения. Коли чество стоимость ед., грн. Общая стоимость, грн. 2.956 Сметная заработная плата 60.887 Средний разряд работ 3.60 Составлена в текущих ценах по состоянию на 11.06.2021 Новая объектная смета наименование объекта ОСНОВАНИЕ: Сметная стоимость 372.288 в том числе: строительных работ 372.288 Сметная трудоёмкость Форма №4 Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» наименование стройки ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА №4 2. Станция наименование работ и затрат Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 2 - 8_лс_ 100м3 4,799.08 1,620.96 167 76.99 8 Е7-1-5 Укладка фундаментов под колонны при глубине котлована до 4 м, масса конструкций до 1,5 т 1.14 72,450.29 7,866.90 82,593 3,842 8,968 175.45 200 100шт 3,370.39 2,374.36 2,707 125.35 143 Е7-5-3 Установка колонн прямоугольного сечения в стаканы фундаментов зданий при глубине заделки колонн до 0,7 м, массе колонн до 3 т 0.35 130,012.43 16,928.52 45,504 6,016 5,925 852.60 298 100шт 17,188.42 5,084.30 1,780 267.75 94 Е7-9-4 Укладка в одноэтажных зданиях и сооружениях балок перекрытий [при свободном опирании] массой до 3 т при высоте здания до 25 м 0.35 121,997.67 8,165.27 42,699 2,318 2,858 324.80 114 100шт 6,622.67 2,420.41 847 135.14 47 Е7-3-7 Укладка плит перекрытий площадью более 5 м2 при наибольшей массе монтажных элементов более 5 т 0.7 52,136.11 8,512.54 36,495 4,064 5,959 291.45 204 100шт 5,805.68 2,249.06 1,574 128.39 90 Е7-13-20 Укладка плит покрытий одноэтажных зданий и сооружений длиной свыше 12 м, площадью свыше 40 м2 при высоте зданий до 35 м 0.7 58,296.00 20,918.65 40,807 9,280 14,643 665.55 466 100шт 13,257.76 5,515.40 3,861 313.90 220 330,655 35,926 55,777 1,812 14,824 831 грн. 330,655 грн. 238,952 грн. 50,750 грн. 41,633 чел-ч 313 грн. 10,137 грн. 372,288 грн. 330,655 грн. 238,952 грн. 50,750 чел-ч 2,643 грн. 41,633 чел-ч 313 грн. 10,137 грн. 372,288 чел-ч 2,956 ВСЕГО по смете Сметная трудоёмкость: стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата всего трудоёмкость Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах всего заработная плата Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах Всего стоимость общестроительных работ Прямые затраты по смете 7 8 9 Итого прямые затраты по смете: Прямые затраты общестроительных работ стоимость материалов, изделий и конструкций 5 6 Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 3 - 8_лс_ грн. 60,887 Сметная заработная плата: Составил _________________________________________/Зіва В.В./ Проверил _________________________________________/Вигодін М.О./ Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 1 - 8_лс_ тыс.грн. тыс.грн. тыс.грн. тыс.чел.-ч. тыс.грн. разряд всего Экспл. машин Экспл. машин на ед. всего 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Е29-70-16 Проходка тоннелей диаметром от 5,01 м до 6 м способом сплошного забоя при сборной обделке без передовой штольни в грунтах 10-11 групп 211.66 43,194.96 1,948.82 9,142,645 4,381,540 412,487 861.10 182,260 100м3 20,700.84 257.81 54,568 14.88 3,150 Е29-128-1 Укладка механическим укладчиком сборной обделки из чугунных тюбингов в тоннелях диаметром до 6 м с применением болтов со сферическими шайбами 5,914.0 27,679.41 4.36 163,696,031 720,798 25,785 5.07 29,984 т 121.88 1.23 7,274 0.06 355 в т.ч. зарплаты в т.ч. ЗП в т.ч. ЗП обслуж. машины 1 2 Составлена в текущих ценах по состоянию на 11.06.2021 № п/п Шифр и номер позиции норматива Наименование работ и затрат. Единица измерения. Коли чество стоимость ед., грн. Общая стоимость, грн. Затраты труда рабо чих, чел.-ч. не занятых обсл. машин всего заработной зарплаты 183,305.311 Сметная трудоёмкость 356.293 Сметная заработная плата 8,942.656 Средний разряд работ 4.80 Новая объектная смета наименование объекта ОСНОВАНИЕ: Сметная стоимость 183,543.090 в том числе: горнопроходческих работ 237.779 строительных работ Форма №4 Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» наименование стройки ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА № 2 Левый тоннель наименование работ и затрат Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 2 - 8_лс_ Е29-136-4 Нагнетание раствора за сборную обделку тоннелей, сооружаемых без щита, при притоке воды в забое до 5 м3/час в грунтах 8-11 групп 141.11 12,950.41 266.34 1,827,432 599,998 37,583 200.66 28,315 100м2 4,251.99 39.42 5,563 2.28 322 Е29-146-1 Чеканка свинцовой проволокой швов сборной обделки из чугунных тюбингов, собранной на болтах со сферическими шайбами, в тоннелях диаметром до 6 м в одну проволоку 206.6 6,056.71 202.75 1,251,316 858,793 41,888 199.08 41,130 100м шва 4,156.79 41.07 8,485 2.46 508 Е16-8-5 Прокладка трубопроводов газоснабжения из стальных водогазопроводных неоцинкованных труб диаметром 40 мм 7.49 6,908.84 570.99 51,747 7,424 4,277 46.08 345 100м 991.18 108.90 816 6.96 52 Е16-4-3 Прокладка в траншеях трубопроводов из чугунных канализационных труб диаметром до 150 мм 7.49 10,059.33 402.50 75,344 19,820 3,015 132.84 995 100м 2,646.17 111.37 834 7.47 56 Е35-48-4 Укладка временного пути рельсами типа Р-24 в выработках с углом наклона до 2 град. 0.749 203,401.40 744.17 152,348 74,691 557 1,172.01 878 1км 99,720.65 256.74 192 12.83 10 Е35-54-1 Навеска вентиляционных полихлорвиниловых труб диаметром 0,5м, угол наклона выработки до 13 град. 7.49 5,126.91 0.78 38,401 6,688 6 10.08 75 100м 892.86 0.32 2 0.01 - 176,235,264 6,669,752 525,598 283,982 77,734 4,453 грн. 176,044,515 грн. 168,931,107 грн. 6,665,913 грн. 7,260,796 чел-ч 67,652 грн. 2,188,503 грн. 183,305,311 грн. 190,749 грн. 108,807 грн. 81,573 грн. 47,030 чел-ч 206 грн. 6,667 грн. 237,779 трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах ВСЕГО забойных затрат заработная плата в общепроизводственных расходах Всего стоимость общестроительных работ Прямые забойные затраты стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата Общепроизводственные расходы Итого прямые затраты по смете: Прямые затраты общестроительных работ стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах 3 4 5 6 7 8 Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 3 - 8_лс_ грн. 190,749 грн. 108,807 грн. 81,573 грн. 47,030 чел-ч 206 грн. 6,667 грн. 237,779 грн. 176,235,264 грн. 169,039,914 грн. 6,747,486 чел-ч 288,435 грн. 7,307,826 чел-ч 67,858 грн. 2,195,170 грн. 183,543,090 чел-ч 356,293 грн. 8,942,656 Сметная трудоёмкость: Сметная заработная плата: Составил _________________________________________/Зіва В.В./ Проверил _________________________________________/Вигодін М.О./ всего заработная плата всего трудоёмкость Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах ВСЕГО по смете Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах Всего стоимость горнопроходческих работ Прямые затраты по смете стоимость материалов, изделий и конструкций Прямые затраты горнопроходческих работ стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 1 - 8_лс_ тыс.грн. тыс.грн. тыс.грн. тыс.чел.-ч. тыс.грн. разряд всего Экспл. машин Экспл. машин на ед. всего 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Е29-70-16 Проходка тоннелей диаметром от 5,01 м до 6 м способом сплошного забоя при сборной обделке без передовой штольни в грунтах 10-11 групп 211.66 43,194.96 1,948.82 9,142,645 4,381,540 412,487 861.10 182,260 100м3 20,700.84 257.81 54,568 14.88 3,150 Е29-128-1 Укладка механическим укладчиком сборной обделки из чугунных тюбингов в тоннелях диаметром до 6 м с применением болтов со сферическими шайбами 5,914.0 27,679.41 4.36 163,696,031 720,798 25,785 5.07 29,984 т 121.88 1.23 7,274 0.06 355 Форма №4 Проєкт спорудження перегінного тунелю від станції «Історичний музей» до станції «Південний вокзал» КП «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» наименование стройки ЛОКАЛЬНАЯ СМЕТА № 1 на капитальное строительство наименование работ и затрат правого тоннеля наименование объекта ОСНОВАНИЕ: Сметная стоимость 183,543.090 в том числе: горнопроходческих работ 237.779 строительных работ 183,305.311 Сметная трудоёмкость 356.293 Сметная заработная плата 8,942.656 Средний разряд работ 4.80 Составлена в текущих ценах по состоянию на 11.06.2021 № п/п Шифр и номер позиции норматива Наименование работ и затрат. Единица измерения. Коли чество стоимость ед., грн. Общая стоимость, грн. Затраты труда рабо чих, чел.-ч. не занятых обсл. машин всего заработной зарплатыв т.ч. зарплаты в т.ч. ЗП в т.ч. ЗП обслуж. машины 1 2 Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 2 - 8_лс_ Е29-136-4 Нагнетание раствора за сборную обделку тоннелей, сооружаемых без щита, при притоке воды в забое до 5 м3/час в грунтах 8-11 групп 141.11 12,950.41 266.34 1,827,432 599,998 37,583 200.66 28,315 100м2 4,251.99 39.42 5,563 2.28 322 Е29-146-1 Чеканка свинцовой проволокой швов сборной обделки из чугунных тюбингов, собранной на болтах со сферическими шайбами, в тоннелях диаметром до 6 м в одну проволоку 206.6 6,056.71 202.75 1,251,316 858,793 41,888 199.08 41,130 100м шва 4,156.79 41.07 8,485 2.46 508 Е16-8-5 Прокладка трубопроводов газоснабжения из стальных водогазопроводных неоцинкованных труб диаметром 40 мм 7.49 6,908.84 570.99 51,747 7,424 4,277 46.08 345 100м 991.18 108.90 816 6.96 52 Е16-4-3 Прокладка в траншеях трубопроводов из чугунных канализационных труб диаметром до 150 мм 7.49 10,059.33 402.50 75,344 19,820 3,015 132.84 995 100м 2,646.17 111.37 834 7.47 56 Е35-48-4 Укладка временного пути рельсами типа Р-24 в выработках с углом наклона до 2 град. 0.749 203,401.40 744.17 152,348 74,691 557 1,172.01 878 1км 99,720.65 256.74 192 12.83 10 Е35-54-1 Навеска вентиляционных полихлорвиниловых труб диаметром 0,5м, угол наклона выработки до 13 град. 7.49 5,126.91 0.78 38,401 6,688 6 10.08 75 100м 892.86 0.32 2 0.01 - 176,235,264 6,669,752 525,598 283,982 77,734 4,453 грн. 176,044,515 грн. 168,931,107 грн. 6,665,913 грн. 7,260,796 чел-ч 67,652 грн. 2,188,503 грн. 183,305,311 грн. 190,749 грн. 108,807 грн. 81,573 грн. 47,030 чел-ч 206 грн. 6,667 грн. 237,779 3 4 5 6 7 8 Итого прямые затраты по смете: Прямые затраты общестроительных работ стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах Всего стоимость общестроительных работ Прямые забойные затраты стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах ВСЕГО забойных затрат Строительные Технологии - Смета™ ред. 7.7.10 - 3 - 8_лс_ грн. 190,749 грн. 108,807 грн. 81,573 грн. 47,030 чел-ч 206 грн. 6,667 грн. 237,779 грн. 176,235,264 грн. 169,039,914 грн. 6,747,486 чел-ч 288,435 грн. 7,307,826 чел-ч 67,858 грн. 2,195,170 грн. 183,543,090 чел-ч 356,293 грн. 8,942,656 Прямые затраты горнопроходческих работ стоимость материалов, изделий и конструкций всего заработная плата ВСЕГО по смете Общепроизводственные расходы трудоемкость в общепроизводственных расходах заработная плата в общепроизводственных расходах Всего стоимость горнопроходческих