Гірництво 125 УДК 622.271 https://doi.org/10.33271/crpnmu/60.125 © В.І. Симоненко1, О.В. Черняєв1, Л.С. Гриценко1, О.В. Черняєва1, В.В. Синькевич1 1 Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна ЩОДО ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОЇ РОЗРОБКИ НЕРУДНИХ РОДОВИЩ ТВЕРДИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КОНВЕЄРНОГО ТРАНСПОРТУ © V. Symonenko1, O. Cherniaiev1, L. Hrytsenko1, O. Cherniaievа1, V. Synkevych1 1 Dnipro University of Technology, Dnipro, Ukraine THE ECOLOGICALLY SAFE DEVELOPMENT OF SOLID NON-METALLIC DEPOSITS WITH TRANSPORTING BY CONVEYOR Мета. Встановлення доцільності застосування технологічних схем екологозберігаючої ро- зробки родовищ твердих нерудних корисних копалин комплексами обладнання з конвеєрною доставкою гірничої маси та готової продукції. Методика досліджень. На основі аналізу, раніше отриманих результатів наукових дослі- джень та технічних рішень, визначені доцільні технологічні схеми екологобезпечної розробки родовищ твердих нерудних корисних копалин із транспортуванням гірничої маси та готової продукції конвеєрним транспортом при повній та частковій внутрішньокар’єрній переробці гірничої маси сучасним устаткуванням. Результати. Екологозберігаючу розробку нерудних родовищ доцільно проваджувати: комплексами внутрішньокар’єрного пересувного дробильно-сортувального обладнання з кон- веєрною доставкою попередньо подрібненої гірничої маси до поверхневого дробильно-сорту- вального устаткування, при глибині введення конвеєрів від 60 до 82 м; комплексами мобіль- ного дробильно-сортувального обладнання, на яких повну переробку порід здійснюють в ви- робленому просторі кар’єра з транспортуванням готової продукції на поверхню конвеєрним транспортом, при глибині введення конвеєрів від 85 до 130 м. Наукова новизна. На основі порівняння різних технологічних схем розробки нерудних родовищ визначені раціональні екологозберігаючі технологічні схеми видобутку мінеральної сировини та її переробки в готову продукцію та встановлена область їх застосування. Практична значимість полягає в обґрунтованих технологічних параметрах застосування комплексів обладнання з видобутку й переробки нерудної мінеральної сировини при вивезенні її з кар’єрів конвеєрним транспортом. Застосування запропонованих схем технології розробки нерудних родовищ з внутрішньокар’єрною переробкою сировини дозволить зменшити валові викиди шкідливих речовин та локалізує їх у виробленому просторі кар’єра. Ключові слова: технологічна схема розробки, пересувні дробильні вузли, мобільні дроби- льно-сортувальні установки, конвеєрні стави і підйомники, перевантажування гірничої маси і продукції. Вступ. Розробка нерудних родовищ твердих корисних копалин (доломітів, діоритів, амфіболітів, гнейсів і ін.) в Україні здійснюється виключно відкритим способом. Подібних родовищ в нашій державі зареєстровано понад 7 тис. Геогра- фія їх розташування займає усі регіони, які приурочені до Українського кристалі- чного щита, а також Донбас, Крим, регіон Карпат. При порівняно незначній площі https://doi.org/10.33271/crpnmu/60.125 Mining Science 126 кар’єрних полів (більшість з них досягає 70-100 га [1]) кількість працюючих гір- ничодобувних підприємств нерудної галузі в Україні сягала близько 250. Отже за- гальний вплив зазначених виробництв в масштабах країни на довкілля досить зна- чний. Дослідженнями [1] доведено, що основними чинниками впливу на навколи- шнє середовище на цих виробництвах є викиди пилу і газоподібних речовин – продуктів переробленого дизельного палива й бензину. Останні викиди здійсню- ють механізми гірничотранспортного обладнання, які оснащені дизельними при- водами і двигунами внутрішнього згорання. Тому в останні 2-3 десятиліття в зарубіжній та вітчизняній практиці гірничо- добувного виробництва набуло широкого розповсюдження, серед інших еколого- ощадних технологічних заходів, зниження пилогазових викидів в кар’єрах шля- хом перевозок більшості об’ємів видобутої гірничої породи конвеєрним транспо- ртом [2-11]. При відповідному оснащенні конвеєрних трактів загороджувальними конструкціями, устаткуванням для зрошування і обезпилення гірничих порід на конвеєрній стрічці цей вид транспорту є як екологобезпечний, так і ресурсозбері- гаючим. Для кар’єрів твердих нерудних корисних копалин застосування конвеєр- ного транспорту є ще недостатньо вивчене і обґрунтоване, особливо для родовищ по видобутку корисних копалин для виробництва будівельних матеріалів. В зв’язку з вищезазначеним запропоновані в статті дослідження є актуаль- ними і важливими для науково-практичного підходу по впровадженню передових сучасних технологій видобутку й переробки нерудної мінеральної сировини. Основна частина. Технологія відкритої розробки нерудних родовищ доло- мітів та флюсових вапняків ще з 70-х років минулого століття показує нам прик- лади застосування на кар’єрах конвеєрного транспорту. На кар’єрах Донбасу та Балаклавського рудоуправління успішно експлуатувались комплекси облад- нання, в складі яких основними механізмами для доставки гірничої маси з кар’єра на дробильно-збагачувальні фабрики (ДЗФ) були стрічкові конвеєри. Ос- новною технологічною схемою на зазначених кар’єрах була циклічно-поточна. Традиційно, по аналогії з циклічно-поточними технологіями (ЦПТ) залізорудних та вугільних кар’єрів, також на флюсодоломітових кар’єрах породи відванта- женні з вибоїв мехлопатами автосамоскидами доставлялись до дробильно-пере- вантажувальних пунктів (ДПП) [2-11]. Після подрібнення гірничої маси на ДПП до транспортабельних розмірів, порода транспортувалась стрічковими конве- єрами до ДЗФ для кінцевої переробки. ДПП розташовували в кар’єрі, як правило на верхніх уступах неробочого (або тимчасово неробочого) борту [12]. Середні відстані перевозок порід автотранспортом досягали 2-2,8 км. Відповідно з цим мали місце все ж таки значні обсяги викиду газоподібних речовин та пилу, що підіймався з шляхового покриття кар’єрних доріг колесами автосамоскидів. З початку 21 століття широке впровадження на зарубіжних нерудних кар’єрах знаходять пересувні і мобільні комплекси дробильно-сортувального устаткування (ПДСУ, МДСУ). Їх застосування дозволяє весь цикл переробки здійснювати в кар’єрі на робочій площадці чи безпосередньо біля вибою уступа [1, 2, 13]. Отже пилогазові викиди від переробного комплексу можна локалізу- вати в кар’єрному просторі. Гірництво 127 Відстані доставки гірничої маси від вибоїв до приймального бункера МДСУ, ПДСУ в таких технологічних схемах зменшуються до 0,5 км. Проблем- ним з точки зору екобезпеки залишається перевезення готової продукції від пло- щадки розташування МДСУ, ПДСУ на поверхню до майданчика відвантаження даної продукції. На більшості нерудних кар’єрів для цього застосовують автот- ранспортні засоби, які все ж таки забруднюють атмосферу газоподібними вики- дами й пилом та чинять відповідний шумовий вплив на навколишнє середовище. За результатами досліджень [1, 14] були виявлені умови розробки нерудних гірничодобувних підприємств без спричинення суттєвого негативного впливу на довкілля (житлові, громадські забудови, атмосфера) при зменшених розмірах са- нітарно-захисних зон до 400-500 м. Це нерудні кар’єри, які застосовують техноло- гічні схеми розробки родовищ з переробкою корисної копалини у виробленому просторі та доставкою готової продукції магістральним конвеєрним транспортом: схема а – з мобільним сортувальним вузлом (МДВ) на робочій площадці в кар’єрі, конвеєрами пересувними та підіймальним і поверхневим конвеєрами, сортуваль- ним вузлом ДСЗ на борту (рис. 1); схема б – з МДСУ (ПДСУ), який розташований поблизу виїзної крутої траншеї (напівтраншеї), підіймальним та поверхневим кон- веєрами і поверхневим складом готової продукції (ПСГП) (рис. 2). Рис. 1. Технологічна схема комплексу кар’єрного обладнання при розробці твердих нерудних корисних копалин з переміщенням їх конвеєрним транспортом: 1, 2 – бульдозер Б-170; 3 – екскаватор Zaxis 330 LC3; 4, 5, 6 – автосамоскид; 7, 8 – буровий верстат Atlas Copco L6; 9, 10 – колісний навантажувач; 11 – склад родючого ґрунту; 12, 13 – приконтурний відвал піску та глин; 14 – майданчик проведення вибухових робіт; 15, 16 – приймальний бункер та дробарка СДА-1; 17, 18 – приймальний бункер та дробарка (СДА-2); 19-25 пересувні конвеєри (ПКП); 26 – підіймальний конвеєр; 27, 28, 31-34, 38, 40-55– система конвеєрів на ДСЗ; 29 – грохот TRIO 7203; 30 – дробарка Barmac В9100SE; 35-37 – склади продукції на ДСЗ; 39 – грохот TRIO 6203; 56 – навантажувальний пункт в залізничні вагони. Mining Science 128 Рис. 2. Технологічна схема комплексу кар’єрного обладнання при розробці нерудних родовищ з переробкою твердих порід на МДСУ (ПДСУ) та конвеєрною доставкою продукції на завантаження поїздів: 1, 2 – приконтурний відвал розкривних порід і тимчасове ТР СКК; 3 – внутрішні напівтраншеї- з'їзди; 4 – конвеєрний підйомник; 5 – майданчик прийому готової продукції ПСК; 6,7 – навантажувальний бункер і залізничний потяг; 8 – мобільна дробильно-сортувальна установка (МДСУ); 9 – напрямок переміщення порід розкриву і відходів у вироблений простір; 10 – напрямок переміщення готової продукції від МДСУ до майданчика ПСК; 11 – напрямок доставки корисної копалини від вибоїв до МДСУ В зазначених технологічних схемах розробки нерудних родовищ передба- чалось перевезення гірничої маси від вибоїв до МДВ та МДСУ (ПДСУ) викону- вати фронтальним колісними навантажувачами. При цьому з верхніх добувних уступів на нижні породи можуть доставлятися лише до укосу і відсипатися вниз (по породоскату), а з його нижньої площадки аналогічно переміщуватись до на- ступного нижнього уступу. Таким чином гірнича маса доставляється до прийма- льного бункера МДВ та МДСУ (ПДСУ) без переміщення транспортного засобу (колісного навантажувача) по нахиленому з’їзду нижчерозташованого уступа. Виймання ж порід у вибоях здійснюється цими ж колісними навантажувачами. Отже навантажувачі виконують функції внутрішньокар’єрного виймально-тран- спортувального обладнання. Такі рішення забезпечують нормативні викиди в се- літебній зоні забруднюючих речовин, що є в переліку санітарних Правил [15]. Перевищення ГДК на межі СЗЗ й житлової зони за всіма градієнтами відсутнє Гірництво 129 згідно з результатами досліджень [1, 14, 16]. Рівень звукового тиску (шуму) та- кож не перевищує граничнодопустиму межу – 75 дБ. В технологічній схемі а остаточна переробка гірничих порід в готову продукцію здійснюється на борту, де розташовані основні механізми ДСФ [17]. З площадки ДСФ здійснюється та- кож відвантаження сортової (фракційної) продукції в транспортні засоби спожи- вачів. В схемі б готова продукція акумулюється по сортах (фракціях) на борту (по- верхні кар’єра) (на ПСГП) звідки й відвантажується замовникам. Однак, дослідженнями [18] була встановлена доцільність застосування дещо удосконаленої технологічної схеми б. В ній готову продукцію рекоменду- ється акумулювати на внутрішньокар’єрному перевантажувально-складському комплексі (ВПСК), який споруджують на неробочому борті перед конвеєрним підйомником. При цьому МДСУ (ПДСУ) розташовують в кар’єрі на робочій пло- щадці нижнього добувного горизонту (концентраційний горизонт). Заванта- ження транспортних засобів споживачів (залізничні потяги, великовагові авто- машини) здійснюють на борту за допомогою конвеєрного завантажувача (ста- кера) по-фракційно. Доставка готової продукції від МДСУ (ПДСУ) до ПСГП ви- конується автосамоскидами, а при відстанях до 0,6-0,7 км – фронтальними колі- сними навантажувачами. Цими ж дослідженнями визначені умови застосування вищенаведених тех- нологічних схем розробки на типових нерудних кар’єрах [19]. Схему а доцільно застосовувати при глибині введення конвеєрних підйомників від 60 м (кар’єри типу 4) до 82 м (кар’єри типу 1) (табл. 1). На більших глибинах розробки родо- вищ реалізують технологічну схему б. При цьому з поглибленням кар’єрів кон- веєрний підіймач необхідно нарощувати поступово на довжину пересувного кон- веєрного передавача (ПКП) через 20-22 м (кар’єри 1 і 2-го типів) та 12-15 м (кар’єри 3, 4-го типів) [19]. А ПДВ та МДСУ (ПДСУ) необхідно пересувати на концентраційному горизонті (КГ) вслід посуванню фронту робочого борта та вздовж фронту добувного уступу КГ на відстань половини довжини даного фро- нту. Спершу ПДВ чи МДСУ (ПДСУ) розміщують в торцевій частині КГ, потім – в його центральній частині. Важливим питанням роботи конвеєризованих нерудних кар’єрів є еколого- безпечні та ресурсозберігаючі складські комплекси обладнання, які повинні за- безпечувати надійну акумуляцію, зберігання та відвантаження готової продукції в транспортні засоби споживачів – на магістральний транспорт (залізничні по- тяги, великовантажні автомобілі, річкові засоби транспортування). Mining Science 130 Таблиця 1 Параметри розробки родовищ твердих нерудних корисних копалин з транспортуванням їх конвеєрами № п/п Найменування параметрів Параметри для типових кар’єрів 1 2 3 4 1 Продуктивність, тис. м3/рік: - корисна копалина 1350 750 550 130 - породи розкриву 350 400 100 50 2 Розміри кар’єрного поля, м: - довжина 1387 767 740 460 - ширина 800 546 435 250 - глибина 160 209 155 130 3 Глибина вводу конвеєрного пі- діймача, м: - схема а 80-82 68-70 65-75 60-62 - схема б 85-130 70-170 47-135 42-90 4 Відстань доставки гірничої маси навантажувачами, м: - до МДВ 260-300 180-190 150-170 90-105 - до МДСУ, ПДСУ 170-200 100-120 100-120 100-120 5 Відстань доставки готової проду- кції від МДСУ (ПДСУ) до ВПСК схема б, м 450-1020 565-900 560-830 250-540 6 Відстань посування МДСУ (ПДСУ) на КГ схема б, м 390 260 208 116 При реалізації технологічної схеми з доставкою корисної копалини на ПДВ, первинним подрібненням їх та переміщенням до поверхневого ДСЗ (ДСУ) (для остаточної переробки) конвеєрними системами в складі ПКП, конвеєрного під- йомника і поверхневими лініями, накопичення готової продукції відбувається на поверхневому складі (ПСК) (рис. 1). Такий склад, згідно з результатами дослі- джень [1, 16, 17, 20] на кар’єрах 1-го типу доцільно компонувати підштабелевою конвеєрною галереєю з розташуванням його під укосом верхніх уступів борту (рис. 3), або на поверхні з площадкою обладнаною насипною естакадою. Шта- бель цього складу розділяють на секції, в яких акумулюються різні фракції про- дукції. Аналогічно нерудні кар’єри 2 і 3-го типів оснащуються такими ж штабе- левими складами, доцільним є також застосування ПСК з активно-рухомим дни- щем [20]. Гірництво 131 Рис. 3. Схема перевантажувально-складського комплексу штабельного типу з конвеєрною галереєю: а – завантаження продукції в штабель з конвеєра; б – завантаження продукції в штабель автосамоскидом (фронтальним навантажувачем): 1 – підштабелева галерея; 2 – випускні отвори з віброподавачами; 3 – кріплення галереї; 4 – залізнична колія на поверхні, або на площадці верхніх уступів; 5 – завантажувальний конвеєр; 6 – естакадний конвеєр; 7 – скидальний пристрій; 8 – подавальний конвеєр; 9 – автосамоскид Кар’єри малої площі 4-го типу відвантаження фракцій готової продукції здій- снюють із ПСК штабелевого типу в підштабелевій галереї якого розміщуються випускні отвори з секторними затворами чи підвісними віброподавачами та зава- нтажувальний стрічковий конвеєр. В технологічній схемі розробки з МДСУ (ПДСУ) на концентраційному гори- зонті (рис. 2) готову продукцію акумулюють під неробочим бортом кар’єра біля конвеєрного підіймача на ВПСК. Цей штабелевий склад завантажують автосамо- скидами, або фронтальними колісними навантажувачами (рис. 3, а). Підштабелева галерея подавальним конвеєром з’єднана з підіймальним конвеєром, яким проду- кція по-фракційно подається до пункту відвантаження в транспортні засоби спо- живачів. Для розташування ВПСК під бортом необхідно консервувати площадку шириною до 40 м (завантаження автосамоскидами) та 25 м (завантаження коліс- ними навантажувачами). Секції штабеля будуються в виїмці масиву і розділя- ються між собою вертикальними поперечними стінками. Висновки. 1. Екологобезпечну розробку родовищ твердих нерудних корисних копалин проводжують комплексами виймально-транспортувально-перевантажувального обладнання в складі яких є наступні механізми: - технологічна схема а одноковшеві колісні навантажувачі з ковшами 2,5- 6 м3, автосамоскиди (при відстанях перевезень понад 700 м) вантажопідйомністю до 40 т, пересувні дробильні вузли (ПДВ), пересувні конвеєрні перевантажувачі Mining Science 132 (ПКП) або пересувні конвеєрні стави, конвеєрний підіймач (підйомник конвеєр- ний), поверхневий ДСЗ (ДСУ) з конвеєрами і дробильно-сортувальними механіз- мами, перевантажувально-складський комплекс для завантаження магістрального транспорту; - технологічна схема б – одноковшеві колісні навантажувачі (Ек = 2,5-6 м3), автосамоскиди (q = 20-40 м), підйомний конвеєр, мобільний (пересувний) дроби- льно-сортувальний комплекс (МДСУ, ПДСУ), внутрішньокар’єрний переванта- жувально-складський комплекс (ВПСК), пункт відвантаження продукції в магіст- ральний транспорт споживачів. 2. Схема а доцільна для застосування при глибині введення конвеєрних під- йомників від 60 м до 82 м: кар’єри 1-го типу – 80-82 м; 2-го – 68-70 м; 3-го – 65-75 м; 4-го – 60-62 м. 3. Схема б з МДСУ (ПДСУ) застосовується на глибинах введення конвеєр- ного підіймача на кар’єрах: 85-130 м (1-го типу); 70-105 м (2-го типу); 47-135 м (3- го тип); 42-90 м (4-го тип). 4. Нарощування конвеєрного підіймача за глибиною раціонально здійсню- вати через 20-22 м (кар’єри 1, 2-го типу), 12, 15 м (кар’єри 3, 4-го типу). 5. ПДВ та МДСУ (ПДСУ) на концентраційному горизонті потрібно пересу- вати вслід за посуванням робочого борту уздовж фронту робіт на уступі – на від- стань половини довжини цього фронту робіт. 6. Перевантажувально-складський комплекс (ПСК) на поверхні кар’єру в схемі а доцільно компонувати з підштабелевою конвеєрною галереєю та розміщу- вати під укосом верхніх уступів чи під насипною естакадою, також на поверхні кар’єру – ПСК з активно-рухомим днищем штабеля (кар’єри 2, 3-го типу) та ПСК з підштабелевим конвеєром (кар’єри 4-го типу). 7. ПСК в схемі б обладнується під укосом бокового неробочого борту, на го- ризонті, до якого введено конвеєрний підіймач. Штабель ПСК обладнується віб- ровипуском готової продукції на підштабелевий конвеєр, з’єднаним з підіймачем. Перелік посилань 1. Симоненко, В.І. (2011). Розробити технологічні основи еколого- й енергозберігаючого ви- робництва при видобутку твердої нерудної сировини в межах санітарно-захисних зон. Звіт НДР. Державний ВНЗ «НГУ». №ДР 011U000532, 315 с. 2. Симоненко, В.И., & Гриценко, Л.С. (2011). Экологически безопасные и энергосберегаю- щие технологии разработки твердых нерудных полезных ископаемых. Экология и промышленность, (3), 46-53. 3. Симоненко, В.И., & Гриценко Л.С. (2014). Оцінка технологій відпрацювання нерудних кар’єрів з підтриманням безпеки в зменшеній санітарно-захисній зоні. Металлургическая и горнорудная промышленность, (1). 80-85. 4. Kuzmenko, S., Kaluzhnyi, Ye., Moldabayev, S., Shustov, O., Adamchuk, A., & Toktarov, A. (2019). Optimization of position of the cyclical-and-continuous method complexes when cleaning-up the deep iron ore quarries. Mining of Mineral Deposits, 13(3), 104-112. doi:10.33271/mining13.03.104. 5. Шустов, А.А., Молдабаев, С.К., & Адамчук, А.А. (2019). Определение объемов работ и сроков сдачи в эксплуатацию элементов комплексов циклично-поточной технологии. Збірник науко- вих праць НГУ. Дніпро: Національний ТУ «Дніпровська політехніка», (58), 144-153. doi:10.33271/crpnmu/58.144. https://doi.org/10.33271/mining13.03.104 Гірництво 133 6. Анисимов, О.А. (2015). Технология строительства и разработки глубоких карьеров. Мо- нография. Днепропетровск: Национальный горный университет 7. Moldabayev, S., Sultanbekova, Z., Adamchuk, A., & Sarybayev, N. (2019). Method Of Optimizing Cyclic And Continuous Technology Complexes Location During Finalization Of Mining Deep Ore Open Pit Mines. 19th SGEM International Multidisciplinary Scientific GeoConference EXPO Proceedings19th, Science and Technologies in Geology, Exploration And Mining, (19), 407-414. doi:10.5593/sgem2019/1.3/s03.052. 8. Симоненко, В.І., Анісімов, О.О., Руденко, Б.В., & Стріха В.А. (2014). Щодо оцінки пило- утворення при переробці сировини і відвантаженню продукції нерудних кар’єрів. Вісник національного університету водного господарства та природокористування: зб. наук. праць. Рівне, (65), 458-466. Retrieved from: http://ep3.nuwm.edu.ua/1422/. 9. Анисимов, О.А. (2018). Технологические решения размещения основных транспортных коммуникаций при формировании рабочей зоны карьеров крутонаклонными слоями. Збі- рник наукових праць Національного гірничого університету, 54, 28-38. 10. Симоненко, В.И., & Черняев, А.В. (2017). Оптимизация применения технологических схем транспортирования горной массы при разработке гранитных месторождений. Збір- ник наукових праць Національного гірничого університету, (52), 109-114. Retrieved from: http://znp.nmu.org.ua/pdf/2017/52/15.pdf. 11. Адамчук, А.А. & Шустов, О.О. (2018) Системний підхід до вибору нових засобів транспо- рту для роботи на глибоких кар’єрах. Збірник наукових праць Національного гірничого уні- верситету, (54), 8-18. 12. Симоненко, В.И. (1999). Выбор технологической схемы перемещения полезных иско- паемых конвейерными системами из нерудных карьеров на ДОФ. Збагачення корисних копалин: Наук.-техн. зб., 5(46), 59-63. 13. Гриценко, Л.С. (2008). Исследование организации горных работ при применении мобиль- ных дробильно-сортировочных комплексов на нерудных карьерах. Збірник наукових праць Національного гірничого університету. , (30), 77-82. 14. Симоненко, В.І., Анісімов, О.О., & Гриценко, Л.С. (2017). Дослідження впливу гірничо- добувних підприємств на навколишнє середовище при розробці нерудних родовищ. Збір- ник наукових праць Національного гірничого університету, (52), 114-123. 15. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів: ДСП 173-96. Київ: Мінохоронздоров’я України: Введено 19.06.96.. 16. Симоненко, В.І., Анісімов, О.О., & Гриценко, Л.С. (2012). Створення безпечних умов при розробці нерудних родовищ із зменшеною санітарно-захисною зоною. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (39), 180-187. 17. Воловик, В.П., Коган, И.Л., Карпенко, А.В., Симоненко, В.И., Анисимов, О.А., & Грице- нко, Л.С.. (2012). Совершенствование добычи и переработки горных пород на щебеноч- ных карьерах. Мат. межн. конф. «Форум гірників – 2012». 97-104. 18. Симоненко, В.І, Черняєв, О.В., Гриценко, Л.С., & Черняєва, О.В. (2018). Технологічні па- раметри розробки нерудних кар’єрів з вивезенням сировини конвеєрним транспортом при внутрішньому відвалоутворенні. Збірник наукових праць Національного гірничого універ- ситету, (55), 78-87. 19. Симоненко, В.И., Черняев, А.В., & Мостыка, А.В. (2007). Систематизация гранитных и каменных карьеров для исследования ресурсосберегающей технологии их разработки. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (27), 47-51. 20. Симоненко, В.І, Черняєв, О.В., Гриценко, Л.С., & Коротков, П.Р. (2017). Перевантаження готової продукції нерудних кар’єрів в магістральний транспорт споживачів. Збірник нау- кових праць Національного гірничого університету, (51), 55-63. http://ep3.nuwm.edu.ua/1422/ http://znp.nmu.org.ua/pdf/2017/52/15.pdf http://znp.nmu.org.ua/pdf/2017/52/15.pdf http://znp.nmu.org.ua/pdf/2017/52/15.pdf Mining Science 134 АННОТАЦИЯ Цель исследования – установление целесообразности применения технологических схем экологосберегающей разработки месторождений твердых нерудных полезных ископаемых комплексами оборудования с конвейерной доставкой горной массы и готовой продукции. Методика. На основе анализа, ранее полученных результатов научных исследований и техни- ческих решений, установлены целесообразные технологические схемы экологобезопасной разработки месторождений твердых нерудных полезных ископаемых с транспортировкой гор- ной массы и готовой продукции конвейерным транспортом при полной и частичной внутри- карьерной переработке горной массы современным оборудованием. Результаты. Экологосберегающую разработку нерудных месторождений целесообразно внедрять: комплексами внутрикарьерного передвижного дробильно-сортировочного оборудо- вания с конвейерной доставкой предварительно измельченной горной массы к поверхност- ному дробильно-сортировочному оборудованию, при глубине введения конвейеров от 60 до 85 м; комплексами мобильного дробильно-сортировочного оборудования, на которых полная переработка пород осуществляют в выработанном пространстве карьера с транспортировкой готовой продукции на поверхность конвейерным транспортом, при глубине введения конвей- еров от 85 до 130 м. Научная новизна. На основе сравнения различных технологических схем разработки неруд- ных месторождений определены рациональные экологосбегегающие технологические схемы добычи минерального сырья и его переработки на готовую продукцию, установлена область их применения. Практическое значение заключается в обосновании технологических параметров примене- ния комплексов оборудования по добыче и переработке нерудного минерального сырья при вывозе ее из карьеров конвейерным транспортом. Применение предложенных технологиче- ских схем разработки нерудных месторождений с внутрикарьерной переработкой сырья поз- волит уменьшить валовые выбросы вредных веществ и локализует их в выработанном про- странстве карьера. Ключевые слова: технологическая схема разработки, передвижные дробильные узлы, мо- бильные дробильно-сортировочные установки, конвейерные ставы и подъемники, перегрузка горной массы и продукции. ABSTRACT Purpose. Definition the advisability of applying environmental-friendly technological schemes for developing solid non-metallic mineral deposits by equipment complexes with conveyor delivery of rock mass and finished products. The methods. Based on the analysis of previously obtained results of scientific research and technical solutions, efficient technological schemes of environmentally safe development of solid non-metallic mineral deposits with transportation of rock mass and finished products by conveyor transport with full and partial mining of rock mass by modern equipment are determined. Findings. The environmentally safe development of mineral deposits is advisability of applying by: with complexes of mobile crushing and screening equipment inside quarry with conveyor delivery of pre-crushed rock mass to surface crushing and screening equipment, with conveyor depths from 60 to 82 m; with complexes of mobile crushing and screening equipment, on which complete processing of the rocks is carried out inside the quarry with transportation of finished products to the surface by conveyor transport, with a conveyor depth of 85 to 130 m. Гірництво 135 The originality. Based on a comparison of various technological schemes for the development of non-metallic deposits, rational environmental-saving technological schemes for the extraction of min- eral raw materials and their processing into finished products are determined and their application area is established. Practical implication lies in the justified technological parameters of the use of complexes of equip- ment for the extraction and processing of non-metallic mineral raw materials when exporting it from quarries by conveyor transport. The application of the proposed technology schemes for the develop- ment of non-metallic deposits with inside quarry processing of raw materials will reduce gross emis- sions of harmful substances and localize them in the worked out space of the quarry. Keywords: technological scheme of development, mobile crushing units, mobile crushing and screen- ing equipments, conveyors, overloading of rock mass and products.