Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет «ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Факультет будівництва Кафедра будівництва, геотехніки і геомеханіки ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА кваліфікаційної роботи ступеня бакалавр студента Бондара Миколи Олеговича академічної групи 192-16-1 спеціальності: 192 Будівництво та цивільна інженерія за освітньо-професійною програмою Промислове та цивільне будівництво на тему: «Проєкт будівництва дитячого дошкільного закладу (ясла- садочок) у місті Енергодар» Керівники Прізвище, ініціали Оцінка за шкалою Підпис рейтинговою інституційною кваліфікаційної роботи Іванова Г.П. 98 відмінно розділів: 1 розділ Іванова Г.П. 98 відмінно 2 розділ Іванова Г.П. 98 відмінно 3 розділ Іванова Г.П. 98 відмінно 4 розділ Вигодін М.О. 90 відмінно Рецензент Масунов А.І. 100 відмінно Нормоконтролер Максимова Е.О. 95 відмінно Дніпро 2020 ЗАТВЕРДЖЕНО: завідувач кафедри будівництва, геотехніки і геомеханіки __________ д.т.н. Гапєєв С.М. «_____»___________ 2020 року ЗАВДАННЯ на кваліфікаційну роботу ступеня бакалавр студенту Бондарю Миколі Олеговичу академічної групи 192-16-1 спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія освітньо-професійною програмою Промислове і цивільне будівництво на тему: «Проєкт будівництва дитячого дошкільного закладу (ясла- садочок) у місті Енергодар» затверджену наказом ректора НТУ «Дніпровська політехніка» від № Розділ Зміст Термін виконання Розділ 1 Архітектурно-будівельний 04.05-15.05 Розділ 2 Розрахунково-технологічний 16.05-29.05 Розділ 3 Організаційно-технологічний 30.05-8.06 Розділ 4 Техніко-економічний 09.06-15.06 Завдання видано __________________ ______________ (підпис керівника) (прізвище, ініціали) Дата видачі 04.05.2020 Дата подання до екзаменаційної комісії 19.06.2020 Прийнято до виконання ____________ _____________ (підпис студента) (прізвище, ініціали) 3 РЕФЕРАТ Пояснювальна записка: 86 с., 14 рис., 5 табл., 2 дод, 19 джерел. Графічна частина: 5 аркушів формату А1. ГЕНПЛАН, КОШТОРИС, ПЛАН ПОКРІВЛІ, ПЛИТИ ПОКРИТТЯ ТА ПЕРЕКРИТТЯ, ФАСАД, ФУНДАМЕНТ. Об’єкт розроблення - проєкт дитячого дошкільного закладу (ясла-садочок) у м. Енергодар. Мета роботи – урахування впливів єксплуатаційного середовища в розрахунках конструкцій для забезпечення високого рівня їх надійності при оптимальних витратах на їх виготовлення та зведення. У першому розділі наведена стисла кліматична характеристика району будівництва, відображені об’ємно-планувальні, архітектурні та конструктивні рішення. Виконаний теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції. Складений генеральний план та будгенплан. У другому розділі виконані розрахунки конструкцій, підібрані необхідні перерізи з максимальною раціоналізацією витрат матеріалів та з урахуванням діючого навантаження. Визначені об’єми робіт на будівельному майданчику у третьому розділі. Розроблені технологічні рішення з організації будівельного виробництва. Наведені заходи щодо охорони праці та техніки безпеки, загальні вимоги до організації та контролю робіт на будівельного майданчику. У четвертому розділі виконано відповідні проєктно-кошторисні розрахунки. Загальна вартість будівлі складає 4807156,80 грн. Ціна за 1 м2 – 6787.85 грн. Практичне значення роботи полягає в раціональному виборі архітектурних форм, розробці ефективних об’ємно-планувальних, конструктивних та організаційно-технологічних рішень. За рахунок цього скорочується термін будівництва. 4 ABSTRACT Explanatory note: 86 p., 14 Fig., 5 table. , 2 additional, 19 sources. Graphic part: 5 sheets of A1 format. THE MASTER PLAN, THE BUDGET, THE PLAN OF THE ROOF SLAB AND FLOORS, FACADE, FOUNDATION. The object of development is a project of a preschool institution (nursery-garden) in the city of Enerhodar. The purpose of the work is to take into account the effects of the operating environment in the calculations of structures to ensure a high level of their reliability at the optimal cost of their manufacture and construction. The first section provides a brief climate characteristic of the construction area, reflects the volume-planning, architectural and design solutions. The thermal engineering calculation of the enclosing structure was performed. The master plan and construction plan were drawn up. In the second section, calculations of structures are performed, the necessary sections are selected with maximum rationalization of material costs and taking into account the operating load. The scope of work on the construction site is defined in the third section. Technological solutions for the organization of construction production have been developed. Measures for labor protection and safety, General requirements for the organization and control of work on the construction site are given. In the fourth section, the corresponding design and estimate calculations are made. The total cost of the building is 4807156.80 UAH. Price for 1 m – 6787.85 UAH. The practical significance of the work is the rational choice of architectural forms, the development of effective space-planning, design and organizational and technological solutions. This reduces the construction period. 5 ЗМІСТ Вступ 7 1 Архітектурно – будівельний розділ 8 1.1 Природньо-кліматичні характеристики району будівництва 8 1.2 Характеристика будівлі та її об’ємно-планувальне рішення 8 1.3 Конструктивне рішення 9 1.3.1 Фундаменти 9 1.3.2 Стіни 9 1.3.3 Сходи 10 1.3.4 Перегородки 11 1.3.5 Перекриття 11 1.3.6 Покриття 12 1.3.7 Теплотехнічний розрахунок 12 1.3.8 Покрівля 14 1.3.9 Двері 15 1.3.10 Вікна 15 1.3.11 Підлоги 17 1.4 Зовнішнє оздоблення 19 1.5 Інженерне обладнання 20 1.6 Генеральний план 20 1.6.1 Техніко-економічні показники генерального плану 21 Висновки по розділу 21 2 Розрахунково – конструктивний розділ 23 2.1 Розрахунок багатопустотної панелі перекриття 23 2.1.1 Визначення розрахункових характеристик 23 2.1.2 Збір навантаження на 1 м2 плити перекриття 24 2.1.3 Визначення навантажень та зусиль 26 2.1.4 Визначення кількості пустот 28 2.1.5 Розрахунок на міцність нормальних перерізів 28 2.1.6 Розрахунок на міцність похилих перерізів 31 2.2 Перевірка панелі на монтажні навантаження 33 6 2.3 Обґрунтування вибору фундаменту 34 2.3.1 Геологічні умови будівельного майданчику 35 Висновки по розділу 36 3 Організаційно – технологічний розділ 38 3.1 Технологія будівельного виробництва 38 3.1.1 Визначення об’ємів будівельно-монтажних робіт та необхідної трудомісткості робітників і машин 39 3.1.2 Визначення необхідної тривалості виконання робіт 39 3.1.3 Вибір монтажного крану 40 3.2 Розрахунок складських приміщень 41 3.3 Визначення потреб у тимчасових будівлях і спорудах 42 3.4 Розрахунок водопостачання будівельного майданчика 43 3.5 Розрахунок електропостачання будівельного майданчика 45 3.6 Охорона праці та промислова санітарія 46 3.6.1 Заходи запобігання травматизму 46 3.6.2 Пожежна безпека на будівельному майданчику 48 3.6.3 Електробезпека на будівельному майданчику 49 Висновки по розділу 51 4 Техніко - економічний розділ 52 4.1 Основні положення 52 4.2 Умови скорочення термінів будівництва 52 Висновки по розділу 53 Висновок з кваліфікаційної роботи 54 Перелік посилань 56 Додаток А 58 Додаток Б 69 Рецензія Відгук керівника 7 ВСТУП Об’єктом проєктування в кваліфікаційній роботі є дитячий садок-ясла. Оскільки дана будівля відноситься до другого класу відповідальності (СС2), тому до його будівництва слід підійти дуже відповідально, незважаючи на типовість розрахунків. Вихідними даними до дипломного проєкту є: генплан, геологічні та топографічні умови обраної ділянки. Будівлі дошкільних організацій повинні розміщуватися в зоні житлової забудови, за межами санітарно-захисних зон підприємств, споруд та інших об'єктів, санітарних розривів, гаражів, автостоянок, автомагістралей, об'єктів залізничного транспорту, метрополітену, маршрутів зльоту і посадки повітряного транспорту. Цим вимогам відповідає ділянка, що знаходиться в м. Енергодар. При проєктуванні сучасного дитячого закладу необхідно ставити перед собою такі завдання: створення творчої атмосфери, що сприяє отриманню нових знань шляхом організації внутрішнього простору, формування навколишнього середовища та певних архітектурних рішень; передача чіткого відчуття вектора спеціалізації навчального закладу; розміщення культурно-видовищного і спортивного блоку; створення багатофункціонального навчального корпусу, в якому буде забезпечена можливість трансформації і перевлаштування приміщень під вимоги зміни навчального процесу. Будівництво дитячих дошкільних закладів є нагальною потребою сучасності, тому що саме це може допомогти вирішити проблему нестачі місць у дошкільних закладах, як в окремо взятому районі, так і в місті в цілому. 8 1 АРХІТЕКТУРНО – БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ 1.1 Природньо-кліматичні характеристики району будівництва Ділянка будинку розташована в місті Енергодар і відноситься до другого кліматичного району відповідно ДСТУ [1]. Ґрунти – льосові суглинки другого типу осадження. Рельєф – рівнинний. У період вишукувань, рівень ґрунтових вод зафіксований на глибині 3,2 м. Зима – холодна з помірним сніговим покривом, літо – жарке, осінь – з незначними опадами. Максимальна температура повітря - плюс 24°С, мінімальна – мінус 26°С. Самий холодний місяць – січень, самий теплий – липень, самий дощовий місяць – жовтень. 1.2 Характеристика будівлі та її об’ємно-планувальне рішення Дана будівля має два поверхи і складається з таких приміщень: приймальня, гральна-їдальня, спальня-веранда, буфетна, медична кімната, ізолятор, кабінет завідуючої, туалет та ін.. У проектній будівлі застосовуються конструктивні рішення: - фундаменти – монолітні стрічкові залізобетонні; - стіни, перегородки - з керамічної цегли; - перекриття та покриття – збірні залізобетонні багатопустотні панелі; - водовідвід – внутрішній організований; - підлоги – лінолеум, керамічна плитка, ламінат, бетон. Дана будівля має такі розміри: довжина – 35,4 м і ширина – 12.6 м, висота поверху – 3 м. Головний вхід у будівлю має засклення, також будівля має три входи. 9 1.3 Конструктивне рішення 1.3.1 Фундаменти В запроектованій будівлі прийняті фундаменти монолітні стрічкові залізобетонні. Детальний опис та розрахунок наведено у розрахунково- конструктивному розділі відповідно до ДБН [2]. 1.3.2 Стіни Стіни - це важливий конструктивний елемент будівлі, який є не тільки вертикальною огороджуючою конструкцією, а й несучим елементом на який спираються плити перекриття та покриття. Кладка – це конструкція яка виготовляється з окремого каменю, шви між ними заповнюються розчином. У даній будівлі стіни запроектовано з цегли. Цегляні стіни виконують з силікатної цегли, відповідно до ДСТУ [3]. Товщина зовнішніх стін рівна 510 мм. Така товщина стін відповідає помірному клімату. Розчин використовується марки М50. Для кладки використовують цепну систему перев'язки. При багаторядній перев'язці декілька ложкових рядів перекриваються одним тичковим. Їх кладуть з обов'язковою перев'язкою швів. Шви по кладці виконують з цементу маркою М75. Для зведення стін за проектованої будівлі використовують цепну перев’язку швів (рис. 1.3). Рисунок 1.1 – Цепна система перев’язки швів: 1 - ложковий ряд; 2 - тичковий ряд. 10 1.3.3 Сходи Сходи – конструктивний елемент, який використовується для сполучення між поверхами. Сходові площадки – які розташовані на рівні підлоги поверху називають поверховими, а проміжкові, які розташовані між поверхами – міжповерховими. У запроєктованій будівлі дошкільний дитячій заклад на 100 місць, для міжповерхового сполучення використовують залізобетонні двомаршеві сходи. Ширина сходових маршів приймається більше 1300 мм, ширина поступні складає 300 мм, а висота під ступеньку складає 150 мм, та сходинки мають нахил 1/2. Огородження сходів для дитячого садка зазвичай представляють їх себе перила висотою 1200 - 1400 мм. Заповнення перил для дітей має вигляд вертикально розташованого ригеля з відстанню між прутами не більше 100 мм. Поручні розташовані в три рівня на висотах 500, 700 і 900 мм. Сходові площадки та сходи монтують одночасно з конструкціями сходових кліток і стін. Установлення площадок і сходів здійснюють у такій послідовності: розмічають місця установлення деталей, стропують деталі, підготовляють розчинову постіль, монтують сходові площадки і сходи за допомогою крана, вивіряють, замонолічують стики розчином, установлюють тимчасові огорожі сходів. Рисунок 1.2 - Двох маршеві залізобетонні сходи з великорозмірних елементів 11 1.3.4 Перегородки Перегородками – називають вертикальні не несучі огороджуючи конструкції, котрі поділяють внутрішній простір на окремі кімнати. Перегородки з цегли виконують на складному розчині з перев'язкою швів і оштукатурюють з обох сторін цементним розчином. Такі перегородки є вологостійкими та вогнетривкими. Цегляні перегородки виконують товщиною в ¼ цегли з вертикальним і горизонтальним армуванням проволок ø4…6 мм. Кладку цегляних перегородок в ½ цегли не армують, якщо довжина їх не більше 5 м, а висота не менше 3 м. В заданій будівлі прийняті цегляні перегородки товщиною 120 мм. 1.3.5 Перекриття Плити перекриття - це залізобетонні вироби які застосовуються в будівництві для перекриття нижнього поверху й відповідно служать підлогою для верхнього (Рис. 1.3). В даній будівлі використовується збірні залізобетонні багатопустотні панелі слідуючих типорозмірів: - ПК 63.15 – 8Ат IV T – 4 шт. - ПК 63.12 – 8Ат IV T – 47 шт. - ПК 63.10 – 8Ат IV T – 2 шт. Рисунок 1.3 – Плита перекриття, де Н – 220 мм; В – 1500 мм; L – 6300 мм 1.3.6 Покриття 12 Покриття - це верхній вертикальний конструктивний елемент будівлі який захищає її внутрішній простір від атмосферних впливів. В даній будівлі використовуються збірні залізобетонні плити (Рис. 1.4). Їх вкладають на стіни. Товщина покрить 220 мм. В даному проекті використовують плити слідуючих типорозмірів: - ПК 63.15 – 8Ат IV T – 6 шт. - ПК 63.12 – 8Ат IV T – 47 шт. - ПК 63.10 – 8Ат IV Т – 2 шт. Рисунок 1.4 – Залізобетонна панель покриття Шви між плитами покриття замонолічуються цементним розчином марки не нижче 100. 1.3.7 Теплотехнічний розрахунок Для теплотехнічного розрахунку був використаний програмний онлайн- комплекс (Рис.1.5). Теплотехнічний розрахунок виконано відповідно до посібника О. В. Сергейчука [4]. 13 14 Рисунок 1.5 – Теплотехнічний розрахунок за допомогою програмного комплексу 1.3.8 Покрівля Покрівля – конструктивний елемент будівлі, який слугує для захисту будівлі від впливу навколишнього середовища. Покрівля складається з несучих конструкцій, які крім власної ваги несуть тимчасові навантаження та верхнього водонепроникного шару даху. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати навантаження від снігу та вітру, а інколи і технологічне навантаження. Для запроектованої будівлі дошкільний дитячій заклад на 100 місць передбачаються плоский рулонний дах, який складається з наступних шарів: - 1 шар «Екофлекс» марки ХКП – 4 мм; - 1 шар «Екофлекс» марки ХКП – 3 мм; - підкладочний руберойд марки РПП-350А наклейкою по мастичним полюсам з інтервалом 3 мм.; - стяжка цементно-піщана РР, марки 50, товщиною 20 мм; - теплоізоляція – гравій керамзитовий (відповідно до ДСТУ [5]); γ = 200 - 400кг/м³ за уклоном, товщиною min=120 мм; 15 - пароізоляція – 1 шар руберойду РКМ-350Б по шару гарячої бітумної мастики МБК-Г-65, 2 мм; - залізобетонна плита – 220 мм. 1.3.9 Двері Двері – це конструктивний елемент будинку, який служить для ізоляції прохідних приміщень та для входу в будинок. Їх розташування, кількість та розміри, визначаються з урахуванням кількості людей, які перебувають у даному приміщенні та від типу будинку (Рис. 1.6). У запроектованій будівлі використовуються дерев’яні двері слідуючих типорозмірів: - зовнішні двері ДН-24-10, розміри 2385×984 – 2 шт. - внутрішні двері, однопільні ДГ-21-10, розміри 2071×970 мм – 24 шт. Рисунок 1.6 - Види дверей Зовнішні головні двері кріпляться на 3 петлі, а всі останні - на 2. Замки та дверні ручки встановлюються на висоті 1 м. від рівня підлоги. 1.3.10 Вікна Вікна – це конструктивний елемент будівлі, який забезпечує провітрювання та природне освітлення приміщення. Згідно ДСТУ [6], площа вікон для житлових будинків повинна бути в межах від 1/5 до 1/8 площі підлоги. 16 Висота вікна приймається на 1100-1300 мм менше висоти поверху. Ширину одно створчастих вікон приймають не менше 600 мм. Ширина двох створчастих 900-1100-1300 мм. Конструкція заповнення віконного прорізу складається з віконної коробки, віконного перепльоту та підвіконної дошки. Скло встановлюється у спеціально розташовані в перепльотах чверті, які називаються – фальцями, та закріплюються цвяхами за допомогою планок штапіками. З зовнішньої сторони вікон передбачають спеціальні планки для стоку атмосферної води – сльозник. Коробки у стінах кріплять йоршами у кладку або цвяхами, які забивають в дерев’яні пробки. Зазор між коробкою та стіною, законопачують паклею змоченою глиняним чи гіпсовим розчином. Коробку обов’язково перед встановленням покривають антисептиком та обклеюють толем або руберойдом. У даній будівлі використовуються вікна слідуючих типорозмірів (Рис. 1.7): - ОС18 – 13,5 – 16 шт, розмірами 1760×1320 мм; - ОС18 – 9 – 2 шт, розміром 1760×870 мм; - ОС18 – 7,5 – 4 шт, розміром 1760×720 мм; Рисунок 1.7 - Види вікон 17 1.3.11 Підлоги Підлоги влаштовують по перекриттям або безпосередньо по ґрунту (на першому поверсі без підвальної будівлі). В запроектованій будівлі улаштовані такі підлоги (табл. 1.1): - з лінолеуму; - з керамічної плитки; - з ламінату; - бетонна підлога Таблиця 1.1 - Експлікація підлог Перший поверх Номер приміщення Тип підлоги Схема підлоги або тип за серією Данні елементів підлоги 1 2 3 4 2, 3 Ламінат 1.Грунт 2.Цементно-пісчана стяжка 3.Бітумна мастика 4.Паркет 4, 5, 12, 13, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 23 Керамічна плитка 1.Грунт 2.Теплоізоляція– керамзит 3.Цементно–пісчана стяжка 4.Гідроізоляція–2 шари ізолу 5.Обмазка–бітумна мастика 6.Прослойка та заповнення швів розчином 7.Керамічна плитка 18 Продовження таблиці 1.1 1, 14, 24 Лінолеум 1.Грунт 2.Цементно – пісчана стяжка 3.Пароізоляція 4.Теплоізоляція 5.Лінолеум 25, 27 Бетонна підлога з мармурової крихти 1. Втрамбований грунт 2. Щебнева підготовка. 3. Бетонна підлога з мармурової крихти Другий поверх 8 Ламінат 1.Панель перекриття 2.Цементно-пісчання стяжка 3.Бітумна мастика 4.Паркет 9, 10, 22 Керамічна плитка 1.Залізобетонна багатопустотна плита перекриття 2.Теплоізоляція – керамзит 3.Стяжка цементно – пісчана 4.Гідроізоляція – 2 шари ізолу 5.Обмазка – бітумна мастика 6.Прослойка та заповнення швів розчином 7.Керамічна плитка 6, 7, 11, 16, 28 Лінолеум 1.Панель перекриття 2.Цементно-пісчана стяжка 3.Пароізоляція 4.Теплоізоляція 5.Лінолеум 19 Внутрішнє оздоблення – це завершальний процес, завдяки якому внутрішні приміщення будівлі набувають закінчений вигляд, збільшити її термін експлуатації та підвищити її експлуатаційні властивості. В даній запроектованій будівлі застосовується оштукатурення стін з подальшим фарбуванням, клеєнням шпалер та вкладанням плитки. Штукатурка - обробний шар на поверхнях різних конструкцій будівель і споруд (стін, перегородок, перекриттів, колон), що вирівнює ці поверхні, надає їм певну форму, захищає конструкції від вологи, вивітрювання, вогню, підвищує опір теплопередачі, зменшує повітропроникність і звукопровідність огороджувальних конструкцій . Монолітна штукатурка закриває усі щілини, наявні в конструкції, утворюючи з нею єдине ціле. Її можна застосовувати у вологих і мокрих приміщеннях. Але велика трудомісткість, тривалість висушування, труднощі при виконанні робіт у зимовий час, необхідність у спеціальному обладнанні для приготування і транспортування розчину до місця робіт обмежують її застосування. 1.4 Зовнішнє оздоблення Зовнішнє оздоблення фасадів виконує не лише декоративну функцію, хоча і це має дуже важливе значення. В більшості випадків зовнішнє оздоблення дому має чисто утилітарне призначення, захищає підтримуючу конструкцію будівлі від несприятливих зовнішніх дій, зокрема, від: - підвищеної вологості при атмосферних осіданнях; - перегрівання; - дії ультрафіолетового випромінювання; - проникнення на підтримуючі стіни плісняви, грибка та інших шкідливих факторів. Зовнішні стіни дошкільного дитячого закладу на 100 місць оштукатурені мокрою, вапняно-пісчаною, декоративною штукатуркою, накривний шар якої, 20 має гладку поверхню і пофарбований водоемульсійною фарбою світло-зеленого кольору. Найбільшу вагу конструкції даної будівлі має плита покриття: серія 1.141-1 випуск 63 ПК 63.15 Ат Хт вагою 2950 кг. 1.5 Інженерне обладнання Водопровід – розділяючий: господарського - питної та протипожежний – від міської мережі. Гаряче водопостачання – централізоване від зовнішньої мережі. Каналізація – побутова з випуском в зовнішню мережу. Опалення – центральне водне з штучною циркуляцією, від зовнішнього джерела. Теплоносій – вода 70 - 95℃. Вентиляція – приточно-витяжна з механічним та звичайним побудженням. Електропостачання – від мережі 380/220 В. Слабо точні влаштування зв’язку – радіотрансляція, телефон, телебачення. 1.6 Генеральний план Генеральний план з розміщенням будівель і споруд, під'їзних шляхів, комунікацій, майданчиків, зелених зон виконується найчастіше у масштабі 1:500. Навчальні креслення виконують у вигляді схем генерального плану. Запроектована будівля розташована на рівній місцевості з загальним нахилом на схід, для відводу води. Під будівлею залягають грунти – льосовидні суглинки. Навколо території будівлі розташовані: - листові дерева рядового висадження; - газон та кущі; - пісочниці та альтанки. 21 При проектуванні даної будівлі враховувалась житлова зона й розміщення навколишніх будівель: магазин та адміністративна будівля. Експлікація до генерального плану та умовні позначення зазначенні на аркушах креслень. 1.6.1 Техніко-економічні показники генерального плану Техніко-економічні показники генерального плану складені згідно з ДБН [7]. Показники генерального плану наведено у таблиці 1.2. Таблиця 1.2 - Техніко-економічні показники генерального плану Показники Одиниця виміру Кількість Площа ділянки в межах проекту га 0.82 Площа забудови м2 446 Відсоток забудови % 5.44 Площа озеленення м2 2301.15 Відсоток озеленення % 28.1 Коефіцієнт використання території 67 Проїзд з твердим покриттям м2 1278.34 Висновки по розділу У архітектурно-будівельному розділі наведено природньо-кліматичні характеристики району будівництва, характеристики будівлі та її об’ємно- планувальне рішення. Також виконаний теплотехнічний розрахунок за допомогою програмного онлайн-комплексу. Наведена експлікація підлог для обох поверхів будівлі в табл. 1.1. Зазначено опис генерального плану із розрахованими в ньому техніко-економічними показниками. 22 Після виконання теплотехнічного розрахунку була прийнята стіна із силікатної цегли товщиною 510 мм з утеплюючим шаром із пінополістиролу товщиною 100 мм. Визначений тип сходів та послідовність їх установлення, тип вікон та дверей, перегородок та плит покриття і перекриття. В даній будівлі використовуються залізобетонні багатопустотні панелі, товщиною 220 мм. Також наведене застосоване інженерне обладнання та техніка. 23 2 РОЗРАХУНКОВО – КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ 2.1 Розрахунок багатопустотної панелі перекриття 2.1.1 Визначення розрахункових характеристик Потрібно розрахувати збірну залізобетонну панель перекриття для даної запроектованої будівлі, дошкільного дитячого закладу на 100 місць відповідно до ДСТУ [8]. На панель діє згинаюче навантаження, тому розрахунок ведеться за першою групою граничних станів. При розрахунку розглядаються нормальний і похилий перетини по яким може руйнуватись панель перекриття. Межа вогнестійкості панелі 1 година. При розрахунку треба прийняти: номінальну довжину – 6,3 м, номінальну ширину – 1,5 м, номінальну висоту – 0,22 м. Глибина спирання панелей повинна бути не менше 100 мм. Панель перекриття відноситься до третьої категорії тріщиностійкості, у них допускаються тріщини при експлуатації, при цьому ширина тріщин повинна бути не більше 0,3 мм. Для забезпечення розподілу навантаження на суміжні панелі і поліпшення звукоізоляції перекриттів і покриттів необхідно ретельне заповнення швів важким бетоном класу не нижче В 15. Усі каркаси, що мають повздовжні стрижні різного діаметра, влаштовуються таким чином, щоб великий діаметр знаходився у верхній зоні панелі. Панелі перекриттів армують напруженими стрижнями зі сталі класу А600 з розрахунковим опором sR - 510 МПа. Захисний шар бетону до низу робочої арматури проймається 20 мм. Метод натягу арматури - електротермічний. При натягу температура електронагріву стрижнів повинна чітко контролюватися і не перевищувати 400оС, а також повинні вироблятись контрольні іспити зразків стрижнів після 24 електронагріву. Довжина натягую чого стрижню умовно рівна довжині панелі. Кінці арматури, що напружуються, повинні бути захищені шаром розчину товщиною не менше 5 мм. Верхні сітки, каркаси виготовляються з арматури класу ВР 1. Виготовлення каркасів і сіток повинне вироблятись контактним точковим зварюванням. Монтажні петлі виготовляються зі сталі А 240. Для запроектованої будівлі взята марка бетону В 20, з розрахунковими характеристиками бетону на осьове стиснення bR - 11,5 МПа та осьове розтягнення btR - 0,9 МПа. Відхилення від розмірів панелей не повинні перевищувати по довжині ± 6 мм, по товщині і ширині ± 5 мм, по довжині вкладишів ± 10 мм. 2.1.2 Збір навантаження на 1 м2 плити перекриття Умовно вирізуємо 1×1м плити та збираємо навантаження зверху вниз. Сбір навантаження приведений в таблиці 2.1 Рисунок 2.1 - Багатопустотна панель: 1 - залізобетонна багатопустотна плита перекриття; 2 - теплоізоляція – керамзит; 3 - стяжка цементно – пісчана; 4 - гідроізоляція – 2 шари ізолу; 5 - обмазка – бітумна мастика; 6 - прослойка та заповнення швів розчином; 7 - керамічна плитка. 25 Таблиця 2.1 Збір навантажень на 1 м2 плити (Н) Навантаження Нормативне Коефіцієнт перевантаження Vf Розрахункове навантаження Постійне від ваги: 1.Підлога з плитки t-20 мм, ρн -2700 кг/м3 1×1×0,02×27000= 540 1,1 594 2. Прослойка та заповнення швів розчином t-13 мм, ρн-1200 кг/м3 1×1×0,013×12000= 156 Vf=1,2 187,2 3. Обмазка – бітумна мастика t- 2 мм, ρн-1400 кг/м3 1×1×0,002×14000= 28 Vf=1,2 33,6 4.Гідроізоляція – 2 шари ізолу t-1,5 мм, ρн-600 кг/м3 (1×1×0,0015× ×6000)×2=18 Vf=1,3 23,4 5. Стяжка цементно-пісчана t-30 мм, ρн-1400 кг/м3 1×1×0,03×14000 =420 Vf=1,2 504 6.Теплоізоляція – керамзит t-40 мм, ρн-500 кг/м3 1×1×0,04×5000 =200 Vf=1,3 240 7.Залізобетонна плита t-220 мм, ρн-2500 кг/м3 1×1×0,22×25000/2 =2750 Vf=1,1 3025 Підсумок 4112 4607,2 Тимчасова 6000 Vf =1,4 8400 Всього 10112 13007,2 26 2.1.3 Визначення навантажень та зусиль На 1м довжини панелі шириною В = 150 см діють наступні навантаження (Н/м): Нормативне постійне ɡн, Н/м, знаходимо за формулою: в  н н qq мН /61685,14112  де qн - нормативне навантаження, Н/м; в - ширина панелі, м. Розрахункове постійне ɡр, Н/м, знаходимо за формулою: мHgg p q /8.69105.12.4607в  , де ɡр - розрахункове навантаження, Н/м. Тимчасове нормативне φн, Н/м, знаходимо за формулою: вVнн  мН /90005,16000  де Vн - тимчасове розрахункове навантаження, Н/м. Тимчасове розрахункове φр, Н/м, знаходимо за формулою: вVрр  мН /126005,18400  де Vр - тимчасове розрахункове навантаження, Н/м. Підсумкове нормативне навантаження Рн, Н/м, знаходимо за формулою: ннн gР  мН /1516890006168  Підсумкове розрахункове навантаження Рр, Н/м, знаходимо за формулою: ррр gР  мН /8,19510126008,6910  Визначаємо розрахункову довжину Lo, м, за формулою: 27 2 1.0 2 2.0 0  LL м15.6 2 1.0 2 2.0 3.6  де L - номінальна довжина плити, м. Визначаємо розрахунковий вигинаючий момент від повного розрахункового навантаження М, Нм, за формулою: 8 2 0 н p Y LPM  мН  9,78406 8 85,0 15,68,19510 2 де Рр - підсумкове розрахункове навантаження, Н/м; Lo - розрахункова довжина плити, м; Yн - коефіцієнт умови роботи бетону. Максимальна поперечна сила від розрахункового навантаження Q, Н, визначається за формулою: 2 0 н p Y LPQ  H35.50996 2 85.0 15.68.19510  Рисунок 2.2 - Розрахункова схема 28 2.1.4 Визначення кількості пустот Знаючи ширину плити В=1500 мм, висоту плити 220 мм, діаметр пустот 159 мм, відстань між ними 26 мм, визначаємо кількість пустот n, шт., за формулою: 159 26  B n 7159 26 1500  Визначаємо ширину крайніх ребер С, мм, за формулою:     2 26 1159  nnBC     мм5.115 2 26 1715971500  Визначаємо відстань від пустоти до зовнішньої поверхні плити hн, мм, за формулою: 2 159  hhн мм5,30 2 159 220  Рисунок 2.3 - Розташування пустот 2.1.5 Розрахунок на міцність нормальних перерізів Панель розраховуємо як балку прямокутного перерізу з заданими розмірами 150×22 см. В розрахунку поперечний переріз пустотної панелі приводимо до еквівалентного двотаврового перерізу, замінюючи площу круглих пустот прямокутником тієї ж площі. Висоту прямокутника h1, см, знаходимо за формулою: 29 dh  9.01 см3.141599.0  де d - діаметр пустот, см. Визначаємо розрахункову висоту стиснутої полки h1 f, см за формулою: 2 11 h hh f  см85.3 2 3.14 22  де h - висота перерізу панелі, см; h1 - висота прямокутника, см. Визначаємо приведену товщину ребра bр см, за формулою: 1hnbbp  см9.493.147150  де b - розрахункова ширина панелі, см; n - кількість пустот, шт.; h1 - сторона прямокутника, см. Приймаємо висоту перерізу h = 22 см. Відношення h1 f/h > 0,1, значить у розрахунок вводимо всю товщину. Визначаємо робочу висоту ho, см. за формулою: ahh 0 см20222  де h - висота таврового перерізу, см; а - захисний шар бетону, см. Визначаємо несучу здатність полиці таврового перерізу Мпер, Нсм, за формулою:   MhhhBYRМ fffhibпер  1 0 11 5.0 ,   НсмМ пер 73.10206285.35.02085.314885.05.11  де Rb - розрахунковий опір бетону на осьове стискання, МПа; Ybі - коефіцієнт умови роботи бетону; 30 в1 f - ширина полиці таврового перерізу, см.; h1 f - висота полиці таврового перерізу, см. НсмНcм 9.7840673.102602  Оскільки Мпер > М, то нейтральна вісь проходить в полиці таврового перерізу і конструкцію розраховуємо як прямокутний переріз. Визначаємо коефіцієнт Ао, за формулою: bif b YhB R M A  2 0 1 0 14.085.020148 5.11 9.78406 2  де М-розрахунковий вигинаючий момент, Нм; ho- робоча висота, см; Rb- розрахунковий опір бетону на осьове стискання, МПа; Ybі- коефіцієнт умови роботи бетону; в1 f- ширина полиці таврового перерізу, см. Визначивши Ао, по таблиці 3,1 (Т.Н.Цай, том 2 [9]), знаходимо коефіцієнт ἠ = 0,925, Ѯ = 0,15. Визначаємо висоту стиснутої зони Х, см, за формулою: bif b YhB R M A  2 0 1 0 , fhhX 1 0   , смX 20201.0  , смсм 85.32  Оскільки умова виконується, то нейтральна вісь проходить в межах стиснутої зони панелі. Визначаємо площу перерізу повздовжньої арматури Аs, см2, за формулою: 2 0 78.985.020925.0 510 9.78406 смYh R M A bi s s   де Rs - розрахунковий опір арматури, МПа; 31 М - розрахунковий вигинаючий момент, Нм; ho - робоча висота, см; ἠ - табличний коефіцієнт; Ybі - коефіцієнт умови роботи бетону. Визначивши Аs = 9.78 см2 приймаємо напружені стрижні з арматури класу А 600 та рівномірно їх розподіляємо в нижній розтягнутій зоні, ставлячи по одному стержню в крайніх ребрах, решта в середньому прольоті, допускається через одну пустоту (рис 2.4). Рисунок 2.4 - Розташування напружених стрижнів 2.1.6 Розрахунок на міцність похилих перерізів Перевіряємо умову необхідності постановки поперечної арматури для багатопустотної панелі. При розрахунку елементів на дію поперечної сили потрібно щоб виконувалась перша умова, яка визначається за формулою: hib YhRkQ  01 , кНсмМпа 4,341341485.0209.495.1135.051 2  , кН4,34151 де Q - максимальна поперечна сила, кН; k1 - коефіцієнт для важкого бетону, який дорівнює 0,35. Оскільки умова виконується, то міцність бетону достатня і переріз підібрано правильно. Перевіряємо другу умову за формулою: hipbt YhbRkQ  01 , МПакН 9.2727989.0209.499.035.051  , 32 МПакН 9.2751  де Rb t- розрахунковий опір бетону на осьовий розтяг, МПа; k1 - коефіцієнт для важкого бетону, який дорівнює 0,6. Дана умова не виконується, то від дії головних розтягуючи напружень в бетоні утворюються похилі тріщини. Отже необхідний розрахунок поперечної арматури. Призначаємо поперечні стрижні діаметром 3 або 4мм з класу арматури ВР 1 через 10 см біля опор на ділянках 1/4 прольоту. Вкінці цих ділянок, тобто на відстані 1/4 від опори повинна виконуватись умова, яка визначається за формулою: hipbt YhbRk L LL Q          01 0 00 2 42 89.0209.499.035.0 2 15.6 4 15.6 2 15.6 51          кНкН 9.2725  Якщо умова виконується, то постановка поперечної арматури в середині прольоту не потрібна. Якщо в нижню сітку включити повздовжні стрижні, то приопорні каркаси можна обривати на ¼ прольоту панелі. В середній частині панелі для зв’язку повздовжніх стрижнів каркаса по конструктивним міркуванням ставимо поперечні стрижні через 0,5 м. Оскільки друга умова виконується, то поперечна арматура передбачається з конструктивних умов, розташовуючи її з кроком, який визначається за формулою: 2 h S  11 2 22  Перевіряємо міцність похилого перерізу у опори на одиницю довжини панелі qх, МП/см, за формулою: 33 S n ARq swswx  смМпа  17.15 11 5 126.0265 де Rsw - розрахунковий опір поперечної арматури, МПа; Asw - площа перерізу хомутів, см2; n - кількість каркасів, шт; S - крок між поперечними стрижнями, см. Перевіряємо міцність нахиленого перерізу по поперечної силі Qхб, МП/см2, за формулою: ibtxб YbqxhbpRQ  2 08 22 139389.017.15209.499.08 смМПа  кНкН 3.13951  Оскільки умова виконується, то міцність нахиленого перерізу по поперечній силі забезпечена. 2.2 Перевірка панелі на монтажні навантаження Збірні залізобетонні конструкції піддаються різним силовим діям ще до встановлення і кінцевого закріплення їх в проектне положення. А саме в процесі витягування з форм при підняти, перевозці, складування. При цьому їх розрахункові схеми можуть відрізнятися від розрахункових, відповідаючи їхньому проектному положенню. Власна вага елементу є основним навантаженням, яке при монтажі в момент піднімання прикладається відразу і наносить динамічні навантаження. При використанні для піднімання збірного елементу 4 петель, нормативне навантаження від власної ваги вважають розподіленим на 3 петлі. Анкерування петель здійснюється шляхом запуску на глибину не менше 30 діаметрів стрижня. Стрижні петель повинні закінчуватися крюками. Визначаємо нормативну вагу конструкції Nн, кн., за формулою: 34 2 нhваNн   кг75.2598 2 2500 22.05.13.6  , де а, в, h - геометричні розміри конструкції, м; ρн - питома вага залізобетонної конструкції, кг/м3. Визначаємо розрахункову вагу конструкції з урахуванням коефіцієнту динамічності Nр, кН., за формулою: 5.1 NнNр кг5.28215.175.2598  Визначаємо вагу , яка сприймається одною петлею Р, кН., за формулою: 3 Np P  кг5.940 3 5.2821  Приймаємо арматуру класа 4ø12 А 240, так як несуча здатність одного крюка становить 940,5 кг. 2.3 Обґрунтування вибору фундаменту Для даної споруди був обраний стрічковий монолітний фундамент, так як серед основних переваг такого фундаменту є здатність витримувати досить великі навантаження від важких 2-3-х поверхових будівель, можливість облаштовувати важким перекриттям з бетонних плит, а також відносна простота зведення. Так як немає необхідності швидкого зведення був обраний монолітний тип через його міцносні переваги перед збірним. Відповідно до ДБН [10]. 35 2.3.1 Геологічні умови будівельного майданчику 150.00 149.00 148.00 147.00 146.00 145.00 144.00 143.00 142.00 141.00 140.00 139.00 138.00 137.00 136.00 135.00 134.00 133.00 132.00 131.00 130.00 7.2 13.3 7.6 13.5 3 4 6.6 7.5 9.0 13.2 13.2 13.1 139.00 133.10 143.00 140.00 133.50 143.00 139.60 133.50 138.50 133.70 139.00 133.10 150.00 149.00 148.00 147.00 146.00 145.00 144.00 143.00 142.00 141.00 140.00 139.00 138.00 137.00 136.00 135.00 134.00 133.00 132.00 131.00 130.00 2 3 4 1 Грунтово- рослинний шар Супісок Cуглинок Глина Рівень грутових вод Місце відбору грунту Абсоютна відм. гирла свердловини Відстань між свердловинам 146.50 147.00 147.00 146.50 146.50 1 2 3 4 1 L (M) B (M) B (M)L (M) № свердловин 143.00 143.00143.00 145.00 146.50 145.00 147.00 144.50 147.00 144.50 146.5 145.00 146.5 0.2 1.6 3.2 3.2 1.7 0.2 1.6 0.1 1.7 0.1 1.7 0.2 1 2 Рисунок 2.5 - Геологічний розріз ґрунту (Мг = 1 : 1000; Мв = 1 : 100) У проєкті прийняті фундаменти монолітні стрічкові залізобетонні. За характером роботи такі фундаменти – жорсткі (рис.2.6). Рисунок 2.6 – Схема фундаменту Фундаменти підлягають захисту від зволоження проникаючого через ґрунт або атмосферної вологи. 36 Щоб попередити доступ вологи у стін у нижній частині фундаменту влаштовують ізоляційний шар, який виготовляється з двох шарів руберойду склеєних бітумною мастикою. Це гідроізоляція називається горизонтальною. Вертикальна гідроізоляція влаштовується фарбуванням зовнішніх поверхонь стін фундаменту гарячим бітумом. Навколо будинків вздовж зовнішніх стін влаштовують відмостку з асфальту або асфальтобетону товщиною 20-25 мм, влаштовану на утрамбовану гравійну підготовлену поверхню товщиною 100-150 мм. Гідроізоляційний килим, розташований з зовнішньої сторони, захищають від можливих пошкоджень облицюванням з добре обпаленого глиняної цегли на цементним розчині. Вище облицювання зовнішня поверхня фундаменту промазується гарячим бітумом. Гідроізоляція надземної частини стін влаштовується на висоті не менше 150 мм вище поверхні ґрунту (рис. 2.7). Рисунок 2.7 – Схема гідроізоляції: 1 - горизонтальна гідроізоляція; 2 -вертикальна гідроізоляція; 3 - відмостка. Висновки по розділу У розрахунково-конструктивному розділі виконаний розрахунок збірної залізобетонної панелі перекриття відповідно до техніко-економічних та архітектурних вимог, визначені навантаження, які діють на панель. Після аналізу 37 геологічних умов будівельного майданчика було обґрунтовано вибір стрічкового монолітного фундаменту та способу його гідроізоляції. Після усіх розрахунків були виконані усі необхідні перевірки згідно вимог усіх нормативних документів. 38 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО – ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ 3.1 Технологія будівельного виробництва Територію будівельного майданчика звільняють від кущів та дерев і знімають рослинний шар, а споруди які не можна використати в період зведення будівель зносять. Земляні роботи виконують за допомогою бульдозерів. Бульдозери застосовують для розроблення ґрунту та його переміщення на відстань до 70 м. Бульдозер, багаторазово проходячи одним і тим самим слідом, розробляє траншею, стінки якої перешкоджають розсипанню ґрунту та збільшують його перед відвалом. Розробляють виїмки з переміщенням ґрунту за човниковою системою. Опалубні роботи виконують згідно з вимогами будівельних норм і правил та технологічних карт, що входять до складу проекту виконання робіт на зведення монолітних конструкцій. Перед установлення опалубки розмічають осі конструкцій. В опалубні форми укладають бетонну суміш. Перед укладенням бетонної суміші перевіряють її рухливість, жорсткість та однорідність. Під час укладення бетонної суміші слідять за станом риштувань та опалубки. Якщо виявлено зміщення чи деформації опалубки, бетонування припиняють і виправляють дефекти. Цегляну кладку ведуть цепною системою перев’язки швів, при зведенні стін, простінків, перегородок і виконують з одинарної (250х120х65 мм.) і потовщеної (250х120х88 мм) цегли. Плити перекриття та покриття монтуються пневмоколісним краном марки КС-8362А. Стропують плити в залежності від довжини панелі. Плити покриття та перекриття укладаються на несучі цегляні стіни. Для забезпечення просторової жорсткості будівлі панелі та плити перекриття об’єднуються електрозваркою закладних деталей і замонолічуванням стиків. Сходові площадки монтують аналогічно плитам перекриття. Сходові марші монтують пневмоколісним краном марки КС-8362А, піднімаючи у 39 нахиленому положенні і нахил при цьому дещо перевищує їх нахил у проектному положенні. При заповненні віконних прорізів коробки блоків закріплюють анкерами йоржами або іншими пристосуваннями, які встановлюють через 1,2 м. по висоті, але не менше двох у кожному відкосі прорізу. Лінолеум укладається на цементну стяжку влаштовану по бетонній підготовці. Для влаштування підлоги з керамічної плитки використовують плитки товщиною 10 та 13 мм., які мають квадратну та прямокутну форму, їх влаштовують по бетонній основі на цементну стяжку товщиною 10-20 мм. Малярні роботи розпочинаються тільки тоді коли закінчені всі попередні роботи: санітарно-технічні, електромонтажні, штукатурні, облицювальні. Температура приміщення має бути не нижче ніж 8˚С, вологість повітря не більше ніж 70%, вологість оштукатуреної або бетонної поверхні не вище ніж 8%, а дерев’яної – 12%. Для виконання робіт приймаємо: екскаватор обладнаний зворотною лопатою марки ЭО-3323А, бульдозер марки Д-371, потужністю 194 кВт, штукатурну станцію марки СО-114, малярну станцію марки СО-116 та автосамоскид – КрАЗ-6510. 3.1.1 Визначення об’ємів будівельно-монтажних робіт та необхідної трудомісткості робітників і машин Складання номенклатури, визначення об’ємів будівельно-монтажних робіт та трудомісткості робітників і машин наведено у додатку А. 3.1.2 Визначення необхідної тривалості виконання робіт Визначення необхідної тривалості робітників і машин наведено у додатку А. 40 3.1.3 Вибір монтажного крану Монтажний кран обираємо згідно з довідником «Строительные краны» [11]. Визначаємо вантажопід’ємність крану Q, т, за формулою: мQQQ прел 8,758,2   де Q ел – маса конструкції, яка має найбільшу масу, т. Q пр – маса пристосування, т. Визначаємо висоту підйому стріли крану Нстр, м, за формулою: мhhhhhH полnecтт 22,155,15,422,05,05,830  де h0 – перевищення опори монтажного елемента над рівнем стоянки, м; hз – запас по висоті, приймається не менше 0,5 м; hе – висота елемента в монтажному положенні, м; hп – висота стропування в робочому положенні, м; hпол – висота поліспаста в стягнутому положенні, приймається 1,5 м. Визначаємо найменший виліт стріли lстр, м, за формулою:   мa hh hHdce l полn шстр стр 79,115,1 5,15,4 )5,122,15()315,0()(        де е – половина товщини стріли на рівні верха монтажного елемента або раніше змонтованої конструкції, м; с – мінімальний зазор між стрілою і монтуючим елементом або між стрілою і раніше змонтованою конструкцією, м; d – відстань від центра ваги до наближеного до стріли крана елемента, м; hш – відстань від рівня стоянки крану до осі повороту стріли, м; а – ширина кранового шляху, м. Визначаємо найменшу довжину стріли Lстр, м, за формулою: 41     мhHаll шстрстрстр 15,17)5,122,15()5,179,11( 2222  Приймаємо монтажний кран марки КС-8362А. 3.2 Розрахунок складських приміщень Для правильної організації складського господарства необхідно раціонально на будівельному майданчику передбачити приоб’єктні склади: - відкриті склади призначені для зберігання громістких матеріалів і конструкцій, які не втрачають своїх властивостей при коливанні температури і вологості. Їх влаштовують в зоні монтажного крану; - напіввідкриті склади призначені для збереження матеріалів, які змінюють свої властивості при дії атмосферних опадів; - закриті склади – влаштовують для зберігання коштовних матеріалів, а також тих, що псуються при відкритому зберіганні (табл. 3.1). Таблиця 3.1 - Розрахунок складських приміщень К о н ст р у к ц ії О д и н и ц я в и м ір у З аг ал ь н а п о тр еб а Т р и в ал іс ть у к л ад к и t , д н М ак с. д о б о в а в и тр ат а К іл ь к іс ть д н ів з ап ас у К о еф іц іє н т н ер ів н о м ір н о го п о ст ач ан н я К о еф іц іє н т н ер ів н о м ір н о ї п о тр еб и З ап ас н а ск л ад і Н о р м а зб ер еж ен н я К о р и сн а п л о щ а н а ск л ад і К о еф . к о р и ст у в ан н я п л о щ і З аг ал ь н а п л о щ а Х -к а ск л ад у 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Цегла т.шт 161,6 62 2,6 3 1,1 1,3 11,2 0,7 16 0,6 26,7 Відкр. Плита пере- криття шт 55 4 13,8 2 1,1 1,3 39,3 0,5 78,6 0,6 131 Відкр. Плита покри- ття шт 57 5 11,4 2 1,1 1,3 32,6 0,5 72,4 0,6 120 Відкр. 42 Продовження табл. 3.1 Віко- нні блоки м2 86,7 7 12,4 2 1,1 1,3 35,4 45 0,79 0,5 1,58 Під наві- сом Дверні блоки м2 88,4 4 22,1 2 1,1 1,3 63,2 44 1,44 0,5 2,88 Під наві- сом Рубе- роїд, еко- флекс м2 874,1 10 87,4 3 1,1 1,3 374,9 22 17,1 0,7 24,4 Закр. Керам. плитка м2 576,2 34 16,9 3 1,1 1,3 72,7 80 0,91 0,6 1,5 Під наві- сом Ліно- леум м2 249,8 7 35,7 3 1,1 1,3 153,1 80 1,91 0,6 1,5 Закр. Пло- щадки марщі шт 3 1 3 2 1,1 1,3 8,58 0,5 17,2 0,6 28,6 Відкр. Ламі- нат м2 242,8 6 40,5 3 1,1 1,3 173,6 40 4,3 0,6 7,2 Закр. 3.3 Визначення потреб у тимчасових будівлях і спорудах Максимальна кількість робітників, працюючих на будівництві: .22 85 10019 85 100max чол R R      Чисельність інженерно-технічних робітників: Rітр= 8×0,22= 2 чол. Чисельність службовців: Rслужб = 5×0,22= 1 чол. Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу: Rмол = 2×0,22= 1 чол. Загальна чисельність робітників:     .2705,11122205,1 чолRRRRR молсужбітрзаг  Розрахунок площі тимчасових будівель наведено у таблиці 3.2 Табл. 3.2 Розрахунок площі тимчасових будівель 43 Тимчасові будівлі Кількість робітників Площа приміщення Тип тимчасової будівлі Розміри будівлі, м На одного Загальна Контора 4 4 16 Пересувний вагон 9х2,7 Прохідна 1 0,7 0,7 Збірно-розбірна 2х3 Мед. пункт 27 - 24,3 Пересувний вагон 9х2,7 Гардеробна 23 0,54 12,42 Пересувний вагон 9х2,7 Їдальня 27 - 24,3 Пересувний вагон 9х2,7 Душева 23 0,54 12,42 Пересувний вагон 9х2,7 Туалет 27 0,1 2,7 Контейнерний 2х3 3.4 Розрахунок водопостачання будівельного майданчика Вода на будівельному майданчику витрачається на виробничі, господарсько-побутові та протипожежні потреби. Для організації тимчасового водопостачання на будівельному майданчику необхідно визначити діаметр тимчасового водопроводу. Діаметр тимчасових водопроводів розраховують без урахування протипожежного водопостачання, так як протипожежний водопровід влаштовують окремо під’єднуючі його до постійних мереж. Його діаметр 100 мм (промисловістю випускаються гідранти 100 мм). На будівельному майданчику необхідно розташувати два пожежні гідранти, діаметрально по різним куткам будівлі. Розрахунок тимчасового водопостачання на стадії ПВР зводиться до ви- значення потреби у воді для виробничих ( Qвир), господарчих ( Qгос), пожежних (Qпож) цілей, а також визначення діаметру водопровідної напірної мережі. Розрахунок витрат води для виробничих цілей Qвир., за формулою: 44         сл KQ Q cp вир /74,8 36002,8 6,156,134390 2,1 36002,8 1 2,1 де Qср - середні виробничі витрати в зміну, л; К1 =1,6—коефіцієнт змінної нерівномірності витрати води; 1,2 - коефіцієнт неврахованих витрат. Визначаємо витрати води для господарсько-побутових цілей Qгос, за фор- мулою: сл Kn K n R Qгос /18.0 )3.030 2.8 6.1 20(3600 19 ) 2.8 (3600 22 1 1 max      де Rmax – максимальна кількість робітників на зміну, чол.; n1 – 20 л норма споживаної води на 1 люд в зміну; n2 – 30 л норма витрат води на прийняття душу; K1 – 1,6 коефіцієнт нерівномірності споживання води; K2 – 0,3 коефіцієнт, що враховує відносне користування душем. Визначення витрат води на протипожежні цілі: Qпож=2×5=10л/с. Оскільки передбачена одночасна дія струменів 2-х гідрантів по 5л/с. Загальні витрати води на становлять: Qзаг=Qвир+Qгос+Qпож = 8,74+0,18+10=18,92 л Визначаємо діаметр необхідного трубопроводу D, за формулою: мм V Q D заг 172172.0 1004.114.3 92.184 100 4         ; мм D d 86 2 172.0 2  Приймаємо трубу найближчого діаметру d=100 мм, згідно ДБН [12]. 45 3.5 Розрахунок електропостачання будівельного майданчика Розрахунок рівномірного прожекторного освітлення будівельного майданчика. Попередньо розміщуємо дерев’яні опори по периметру і в кутах майданчика. Визначаємо кількість опор п=7. Визначаємо площу майданчика за формулою: S = (A×B) = S = (78×105) = 8190 м2 Визначаємо загальну кількість прожекторів Nпр, за формулою: 11 6,018200 1,12,115,18190103        л н пр F zKmSE N де, Ен - мінімальна освітленість по нормах, 10 лк; S - площабудівельного майданчика,м2; т = 1,15 - коефіцієнт розсіювання; Кз = 1,2 - коефіцієнт запасу, який дорівнює; z = 1,1 - коефіцієнт мінімальної освітленості; Fл = 18200 лм - світловий потік лампи, яку встановлено в прожекторі; η = 0,6 - коефіцієнт корисної дії прожектора ККД, для ПЗС - 45. Кількість прожекторів на кожній опорі N1oп шт. становить: ,1 11 11 1 шт п N N пр оп  приймаємо кількість ламп розжарювання: Nл = Nпр = 11 шт. Загальну потужність прожекторної установки визначаємо за формулою: кВтNРРР ллозоу 0,11110,1  , де Рл – стандартна потужність лампи, кВт; Nл – кількість ламп. 46 Визначаємо необхідну потужність силової установки для виробничих потреб за формулою:  coscoscoscos ....  kРkРkРkРW апзвсмнрсшвир , кВтWвир 3.215.05.0404.035.0545.05.02.25.05.010  де, k – коефіцієнт запросу; cosφ – коефіцієнт потужності. Визначаємо необхідну потужність трансформатору Wн., кВт, за формулою: ,1,1 загн WW  кВтWWWW ooоввирзаг 98,331168,13,21..  кВтWн 98,3377,331,1  Приймаємо трансформатор ТМ – 40/10.Sнорм = 40 кВт×А 3. 6 Охорона праці та промислова санітарія При розробці інструкції з охорони праці користуються вимогами НПАОП [13]. 3.6.1 Заходи запобігання травматизму Основними заходами запобігання травматизму є створення інструкцій спеціалістом з охорони праці та правильне застосування засобів захисту при проведенні будівельних робіт. Для забезпечення безпеки праці застосовуються засоби захисту, котрі поділяються на дві групи: колективного та індивідуального захисту, відповідно до ДСТУ [14]. Оскільки при будівництві даної споруди присутній широкий ряд робіт підвищеної небезпеки, відповідно до НПАОП [13], 47 то їх застосування є основним аспектом захисту робітників. Засоби індивідуального захисту видаються робітникам індивідуально. Вони забезпечують захист органів людини від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів. До засобів колективного захисту відносять огороджувальні пристрої. До основних небезпечних робіт при будівництві дитячого садку можна віднести зварювальні, газоплуменевих та роботи, що виконують на висоті понад 1,3 м. Нижче наведено рекомендований перелік заходів захисту при проведенні даних робіт. При проведенні робіт зі зварювання металів на відкритому повітрі над установками і зварювальними постами повинні бути споруджені укриття (навіси) від непогоди. Зварювальне устаткування повинно бути розміщене в металевих контейнерах. За відсутності навісів роботи зі зварювання під час дощу або снігопаду повинні бути припинені. При виконанні робіт зі зварювання металів на висоті понад 1,3 м повинні встановлюватися майданчики і ліси з негорючих матеріалів. При проведенні газоплуменевих робіт для захисту очей і обличчя електрозварників слід застосовувати маски та щитки, в оглядові отвори яких зовні вставлені прозорі скла — світлофільтри, що захищають від бризок та крапель розплавленого металу. Місця виробництва газоплуменевих робіт повинні знаходитися від легко займистих матеріалів у радіусі не менше 5 м, а від вибухонебезпечних матеріалів і установок (в тому числі газових балонів і газогенераторів) не менше 10 м. Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем встановлюється не менше 0,5 м, а з горючими газами — не менше 1 м. Робочі місця в приміщеннях при зварюванні відкритою дугою відокремлюються від суміжних робочих місць і проходів негорючими екранами висотою не менше 1,8 м. При роботі на відкритому повітрі декількох зварювальників поблизу один одного та на дільницях інтенсивного руху людей ставляться аналогічні екрани. Для створення безпечних умов під час виконання робіт на висоті необхідно: 48 - забезпечити наявність, міцність і стійкість огороджень, риштувань, настилів, драбин тощо; - забезпечити працівників необхідними засобами захисту та використовувати їх за призначенням; - виконувати у повному обсязі організаційні та технічні заходи, передбачені НПАОП [15]; - застосовувати технічно справні машини, механізми і пристрої, укомплектовані необхідною технічною документацією; - забезпечити необхідну освітленість на робочих місцях та безпечні проходи до них; - вживати заходи щодо усунення або зменшення впливу шкідливих та/або небезпечних факторів; - враховувати метеорологічні умови, а також стан здоров'я працівників, які виконують роботи на висоті. 3.6.2 Пожежна безпека на будівельному майданчику Основною задачею пожежної безпеки є створення того стану при будівництві, коли виключається вірогідність пожежі. На будівельному майданчику існує досить велика кількість джерел полум’я, наприклад при роботах по електрозварюванню чи при використанні будівельної техніки. При виникненні пожежі потрібно негайно повідомній пожежну частину і вжити термінових заходів для ліквідації вогню. На будовах слід організувати протипожежний інструктаж і навчання всіх робітників і службовців з пожежнотехнічного мінімуму. Осіб, що не пройшли інструктаж до роботи не допускають. Пожежна безпека на будівельному майданчику перш за все визначається розмірами вимог пожежної безпеки, які розташовані з урахуванням характеру паливно-мастильних матеріалів у напрямку вітрів, які переважають, які відповідають транспортній мережі, наявність зв'язку і засобів пожежегасіння, пожежної організації надзору і контролю, оснащенної необхідними технічними засобами. 49 Відповідно до ДСТУ ISO [16] основних організаційних заходів із її забезпечення належать: - визначення обов'язків посадових осіб щодо гарантування пожежної безпеки; - призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання та експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту; - встановлення на кожному підприємстві (установі, організації) відповідного протипожежного режиму; - розроблення і затвердження загальнооб'єктної інструкції щодо заходів з пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухо- та пожеженебезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками; - розроблення планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі; - встановлення порядку (системи) оповіщення людей про пожежу, ознайомлення з ним усіх працівників; - визначення категорій будівель та приміщень за вибуховою та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за правилами улаштування електроустановок; - забезпечення територій, будівель та приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони; - створення та організація роботи пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин і команд. 3.6.3 Електробезпека на будівельному майданчику Улаштування і технічне обслуговування тимчасових і постійних електричних мереж на виробничій території повинен здійснювати персонал, що має відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки. 50 Відповідно до ДСТУ [17], розведення тимчасових електромереж напругою до 1000 В, що використовуються для електрозабезпечення об'єктів будівництва, необхідно виконати ізольованими проводами чи кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на відповідну механічну міцність під час прокладання по них проводів і кабелів на висоті над рівнем землі та настилу не менше ніж: 2,5 м - над робочими місцями; 3,5 м - над проходами; 6,0 м - над проїздами. Світильники загального освітлення напругою 127 В і 220 В необхідно встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу, відповідно до ДБН [18]. Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, що застосовуються на відкритому повітрі або у вологих цехах, повинні бути у пожежо- вибухозахищеному виконанні. Усі електропускові пристрої слід розміщувати так, щоб унеможливлювався пуск машин, механізмів і устаткування сторонніми особами. Забороняється вмикання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм. Розподільні щити і рубильники необхідно закривати на замок. Штепсельні розетки на номінальні струми до 20 А, призначені для живлення переносного електроустаткування і ручного електроінструменту, що застосовуються поза приміщеннями, повинні бути обладнані пристроями захисного відключення (ПЗВ) зі струмом спрацьовування не більше ніж 30 мА або кожна розетка повинна живитися від індивідуального розподільного трансформатора з напругою не більше ніж 25 В. Металеві будівельні риштовання, металеві огорожі місць, де виконуються роботи, полиці та лотки для прокладання кабелів і проводів, рейкові колії вантажопідіймальних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і механізмів з електроприводом необхідно 51 заземлювати відповідно до правил улаштування електроустановок одразу після їх встановлення на місце до початку виконання будь-яких робіт. Штепсельні розетки й вилки, що застосовуються у мережах напругою до 25 В, повинні мати таку конструкцію, що унеможливлює вмикання у розетки вилки напругою більше ніж 25 В. Струмовідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені чи розміщені в місцях, недоступних для випадкового дотику до них. Висновки по розділу В організаційно-технологічному розділі розглянуті усі організаційні заходи й описано порядок проведення усіх робіт, а саме: - земельних робіт; - опалубочних робіт; - цегляної кладки; - монтажу плит покриття і перекриття; - монтажу сходів, вікон та дверей; - влаштування підлог; - малярних робіт. Також визначено об’єм будівельно-монтажних робіт, необхідна трудомісткість робітників і машин, тривалість виконання робіт та обґрунтовано вибір монтажного крану, що наведені у додатку А. Для правильної організації складського господарства було виконано розрахунок складських приміщень та тимчасових будівель. Також був виконаний розрахунок водо - та електропостачання будівельного майданчика. Аналізуючи усі будівельні процеси для даної споруди, користуючись вимогами НПАОП 00.1-4.12.05, були визначені відповідні заходи з охорони праці та пожежної безпеки. 52 4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 4.1 Основні положення У даному розділі наводяться відомості про склад і структуру кошторисної вартості будівельних об'єктів і порядок її визначення, посилання на нормативні документи щодо визначення кошторисної вартості будівництва, локальні кошториси, об'єктний кошторис та зведений кошторисний розрахунок будівництва. Об'єктний кошторис включає підсумкові показники всіх кошторисів будівництва. Відомість ресурсів відображає перелік матеріалів і ресурсів, необхідних для будівництва об'єкта в цілому, включаючи трудові ресурси і витрати машин і механізмів. Договірна ціна є підсумковою ціною будівництва об'єкта з урахуванням всіх додаткових витрат і податків. Розрахунок кошторисної документації було виконано за допомогою програмного комплексу «СМЕТА 8» відповідно до ДСТУ [19]. Ціни на матеріальні ресурси прийняті на рівні, який склався в цьому регіоні на момент розрахунку інвесторського кошторису (1 квартал 2020 року). Вони включають відпускну ціну, транспортну, складену та заготівельно – складські розрахунки. Склад додатку Б відповідає нормам ДСТУ [19] та включає в себе необхідний перелік кошторисно-розрахункової документації, тобто локальний кошторис, договірну ціну та відомість ресурсів за необхідними формами. 4.2 Умови скорочення термінів будівництва Економічний ефект у сфері експлуатації від прискореного введення в дію виробничих об'єктів утворюється за рахунок прибутку від випуску продукції на достроково введених об'єктах (за умови готовності постачальників і споживачів). Економія умовно-постійних витрат дозволяє будівельної організації отримати додатковий прибуток за рахунок вдосконалення організації і технології 53 будівництва. Розрахунок економічного ефекту від скорочення термінів будівництва визначається за формулою: Ест = Дц × Ен × (Тн - Тп), де Дц = 4807156,80 грн. – договірна ціна; Ен = 0,15– очікувана ефективність будівництва (нормативний); Тн = 318 днів = 0,87 роки – нормативна тривалість будівництва. Тп = 145 днів = 0,4 роки – проектна тривалість будівництва. Еф = 4807156.80× 0,15 × (0,87 – 0,4) = 338904.55 грн. Економічний ефект від скорочення термінів будівництва склав 338904.55 грн. Висновки по розділу У розділі наведено перелік проектно-кошторисної документації та її склад. Розрахунок виконано у програмному комплексі «СМЕТА 8». Також розглянуто заходи щодо скорочення будівництва та розраховано економічний ефект який складає 338904.55 грн. Ціна будівництва за 1 м2 складає 6787.85 грн. 54 ВИСНОВОК З КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ Робота складається з вступу та чотирьох розділів з відповідними графічними частинами. Склад проєкту відповідає вимогам будівельного проектування і включає опрацювання архітектурно-будівельного, розрахунково- конструктивного, організаційно-технологічного та економічного розділів. У архітектурно-будівельному розділі наведено природньо-кліматичні характеристики району будівництва, характеристики будівлі та її об’ємно- планувальне рішення. Виконано теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції та обґрунтовано вибір стін. Наведена експлікація підлог для обох поверхів будівлі. Після розрахунку техніко-економічних показників було сформовано генеральний план місцевості. Визначений тип сходів та послідовність їх установлення, тип вікон та дверей, перегородок та плит покриття і перекриття. Також наведене застосоване інженерне обладнання та техніка. Розрахунково-конструктивний розділ включає в себе розрахунок збірної залізобетонної панелі перекриття та визначення навантаження, які діють на панель. Після аналізу геологічних умов будівельного майданчика, який зроблено на основі геологічного розрізу та технічних характеристик ґрунту, було обґрунтовано вибір стрічкового монолітного фундаменту та способу його гідроізоляції. Після усіх розрахунків були виконані усі необхідні перевірки згідно вимог усіх нормативних документів. В організаційно-технологічному розділі розглянуті усі організаційні заходи й описано порядок проведення усіх будівельних робіт, відповідно до яких було розроблено календарний план з відповідним графіком руху робітників, в яких визначено об’єм будівельно-монтажних робіт, необхідна трудомісткість робітників і машин, тривалість виконання робіт та обґрунтовано вибір монтажного крану. 55 Для правильної організації складського господарства було виконано роз- рахунок складських приміщень та тимчасових будівель. Також був виконаний розрахунок водо - та електропостачання будівельного майданчика. Аналізуючи усі будівельні процеси та роботи з підвищеною небезпекою для даної споруди, користуючись вимогами нормативних документів, були визначені відповідні заходи з охорони праці, електробезпеки та пожежної безпеки, а також зазначені основні заходи із запобігання травматизму. У техніко-економічному розділі наведено перелік проєктно-кошторисної документації та її структура, порядок її визначення, посилання на нормативні документи щодо визначення кошторисної вартості будівництва, локальні кошториси, об'єктний кошторис та зведений кошторисний розрахунок будівництва. Розрахунок виконано у програмному комплексі «СМЕТА 8». Також розглянуто заходи щодо скорочення будівництва та розраховано економічний ефект який складає 338904.55 грн. Ціна будівництва за 1м2 складає 6787.85 грн. 56 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2010. Будівельна кліматологія [Текст]. – Введ. 2010- 12-16. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010. –21 с. 2. ДБН В.2.1-10:2018. Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення [Текст]. – Чинні від 2019-01-01 – К.: Мінрегіонбуд України, 2018. – 36 с. 3. ДСТУ Б В.2.7-80-98 Цегла та каменi силiкатнi [Текст]. Введ. 1998-12-03. – К.: Мінрегіонбуд України, 1998. – 40с. 4. Теплотехніка огороджувальних конструкцій [Текст]. – посібник / О. В. Сергейчук: – Міністерство освіти України, 2003. – 57с. 5. ДСТУ Б В.2.7-17-95. Гравій, щебінь і пісок, штучні пористі. Технічні умови [Текст]. - Держкоммістобудування України, Київ – 1995. – 15 с. 6. ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010. Конструкции зданий и сооружений. Руководство по проектированию и устройству окон и дверей. - Украинский зональный научно-исследовательский и проектный институт по гражданскому строительству (КИЕВЗНИИЭП), Киев – 2011. – 106 с. 7. ДБН Б.1.1-14:2012. Состав и содержание детального плана территории [Текст]. - Украинский государственный научно-исследовательский институт проектирования городов «Гипроград» имени Ю.М.Билоконя, Киев – 2012. - 37 с. 8. ДСТУ Б В.2.6-53:2008. Конструкции зданий и сооружений. Плиты перекрытий железобетонные многопустотные для зданий и сооружений. Технические условия [Текст]. - ГП «Государственный научно- исследовательский институт строительных конструкций» (НИИСК), Киев – 2010. – 36 с. 9. Строительные конструкции. Том 2 /Т. Н. Цай, М. К. Бородич, А. Ф. Багданович, Л. М. Пешковский, А. П. Мандриков., 1977. – 448 с. 10. ДБН В.2.1-10:2018. Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення [Текст]. – Чинні від 2019-01-01 – К.: Мінрегіонбуд України, 2018. – 36 с. 57 11. Строительные краны: Справочник /В.П. Станевский, В.Г. Моисеенко, Н.П. Колесник, В.В. Кожушко; Под общ. ред. канд. техн. наук В.П. Станевского - К.: Будiвельник, 1984. - 240 с. 12. ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація [Текст]. – Чинний від 2013-03-01. – К.: Мінрегіонбуд України, 2013. – 104 с. 13. НПАОП 0.00–4.12.05. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці [Текст]. – Затверджено Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, наказ 26.01.2005 № 15. – 36. 14. ДСТУ 7239:2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація [Текст]. – Чинні від 01.08.2011. – К.: Держспоживстандарт України, 2011. – 8 с. 15. НПАОП 0.00-1.15-07. Правила охраны труда во время выполнения работ на высоте [Текст]. - Государственный комитет Украины промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора, 2007. – 19 с. 16. ДСТУ ISO 6309:2007. Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір [Текст]. – Чинні від . 01.10.2007 – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 8 с. 17. ДСТУ Б В.2.5-82:2016. Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом [Текст]. - Наказ від 01.07.2016 № 204 Про прийняття національного стандарту. – 158 с. 18. ДБН В.2.5-28:2018. Природне і штучне освітлення [Текст]. – Чинні від 2019-03-01 р. – К.: Мінрегіонбуд України, 2018. – 132 с. 19. ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (зі зміною № 1). – Чинний від 05.07.2013– К.: Мінрегіон України, 2013. – 87 с. 58 ДОДАТОК А 59 1.1 Складання номенклатури та визначення об’ємів будівельно- монтажних робі. 1. Визначаємо необхідне попереднє планування ґрунту Fпл, м 2, за формулою: Fпл = Lпл× Bпл = 37,4×14,6=546,04 м2 де Lпл – довжина будинку по осях, м; Bпл – ширина будинку по осях, м. 2. Зрізання рослинного шару згідно БНіП ІІІ-8-16, Vср, м3, визначаємо за формулою: Vср = Fcp× hcp = 546,04×0,2 = 109,21 м3, де Fcp – площа поверхні, м2; hcp – глибина зрізання, м. 3. Визначаємо горизонтальну проекцію природного відкосу а, м, за формулою: A = h×m = 2×0,5 = 1м, де h – глибина закладання фундаменту, м; m – відношення висоти укосу до його закладання. 4. Визначаємо ширину траншеї по дну Вн, м: Вн = 0,1+1,2+0,1=1,4 м 5. Визначаємо довжину траншеї по низу Lн, м: Lн = 35,4×2 +32,4+6,3×6+9,3×2=159,6 м 6. Визначаємо ширину траншеї по верху Вв, за формулою: Вв = Вн+2а = 1+1,4+1 = 3,4 м, де Вн – ширина траншеї по низу, м; а – горизонтальна проекція кута природного укосу, м. 7. Визначаємо довжину траншеї по низу Lв, м 2, за формулою: Lв= Lн+2а = =159,6+2=161,6 м, де Lн – довжина траншеї по низу, м; а – горизонтальна проекція кута природного укосу, м. 8. Визначаємо площу траншеї по низу Fн, м 2, за формулою: Fн = Lн × Bн = 1,4×159,6 = 223,44 м2 , де Lн – довжина траншеї по низу, м; Bн – ширина траншеї по низу, м. 9. Визначаємо площу траншеї по верху Fв, м 2, за формулою: 60 Fв= Lв × Bв = 161,6×3,4 = 546,04 м, де Lв – довжина траншеї по верху, м; Bв – ширина траншеї по верху, м. 10. Визначаємо об’єм траншеї Vтр, м 3, за формулою:     ,8.460962 2 4.14.3 2 3мPh ВВ V вн тр     де h – глибина закладання фундаменту, м; P– периметр траншеї, м. 11. Визначаємо обсяг підчистки для траншеї Vпід, м 3, за формулою: ,34.221.044.223  hFV нпід де h = 0,1 – глибина підчистки, м. Визначаємо об’єм механізованої розробки траншеї Vмр, м 3, за формулою: Vмр = Vз - Vпід = 460,8-22,34= 438,46 м3, де Vз – загальний обсяг котловану, м3; Vпід – об’єм підчищення траншеї, м3. 12. Визначаємо площу перерізу фундаменту, S, м2: S=1,2×0,3+1,7×0,6=1,38 м2 13. Визначаємо об’єм монолітних фундаментів Vф, м3, за формулою: Vф = S×L=1,38×159,6 = 220,25 м 2, де S – площа перерізу фундаменту, м2; L – довжина фундаменту, м. 14. Визначаємо об’єм зворотного засипання Vз.з, м 3, за формулою: ,09,229 05,1 25,2208,460 05,1 2 . м VV V фз зз      де Vз – загальний обсяг траншеї, м3; Vф – об’єм монолітних фундаментів, м3. 15. Визначаємо об’єм робіт для кам’яної кладки Vст, м 3, за формулою: Vст = (Fст - Fв - Fдв)×b = (423-45,22-9,4)×0,51=187,87м3, де Fст – площа стіни, м2; Fв – площа вікон, м2; Fдв – площа дверей, м2; b – товщина стін, м. 61 - зовнішніх стін 1 поверху: Fст = 423 м2, Fв = 45,22 м2, Fдв = 9,4 м2, V= (423-45,22-9,4)×0,51=187,87 м3; - зовнішніх стін 2 поверху: Fст = 297 м2, Fв = 44,36 м2 , V= (297-44,36)×0,51=128,85 м3; - внутрішніх стін 1 поверху: Fст = 57,6 м2, Fдв = 18,09 м2, V= (57,6-18,09)×0,51= 39,51 м3; - внутрішніх стін 2 поверху: Fст = 52,2 м2, Fдв = 10,5 м2, V= (52,2-10,5)×0,51 = 41,7 м3; - перегородок для 1 поверху: Fст =269,61 м2, Fдв = 52,26 м2, V= (269,61-52,26) = 217,35 м2; - перегородок для 2 поверху: Fст = 155,76 м2, Fдв = 34,17 м2, V= (155,76-34,17) = 121,59м2. 16. Визначаємо об’єм робіт для монтажу плит перекриття: V= 53 шт. 17. Визначаємо об’єм робіт для монтажу сходових площадок: V= 1 шт. 18. Визначаємо об’єм робіт для монтажу сходових маршів: V= 2 шт. 19. Визначаємо об’єм робіт для монтажу плит покриття: V= 55 шт. 20. Визначаємо обсяг робіт для улаштування пароізоляції покрівлі: V= 427,14 м2. 21. Визначаємо обсяг робіт для улаштування теплоізоляції покрівлі: V= 427,14 м2. 22. Визначаємо обсяг робіт для улаштування стяжки покрівлі: V= 427,14 м2. 23. Визначаємо обсяг робіт для улаштування підкладного шару рубероїда: V= 427,14 м2. 24. Визначаємо обсяг робіт для улаштування двох шарів екофлексу: 62 V= 427,14 м2. 25. Визначаємо обсяг робіт для заповнення віконних прорізів: V= 89,76 м2. 26. Визначаємо обсяг робіт для заповнення дверних прорізів: V= 89,74 м2. 27. Визначаємо об’єм робіт для улаштування бетонної підлоги: V= 3,51 м2. 28. Визначаємо об’єм робіт для улаштування підлоги з керамічної плитки: V= 188,02 м2. 29. Визначаємо об’єм робіт для улаштування підлоги з лінолеуму: V= 212,77 м2. 30. Визначаємо об’єм робіт для улаштування ламінатних підлог: V= 261,9 м2. 31. Визначаємо об’єм робіт для оштукатурення внутрішніх поверхонь: V= 1311,98 м2. 32. Визначаємо об’єм робіт для оштукатурення фасаду: V= 431,66 м2. 33. Визначаємо об’єм робіт для облицювання внутрішніх поверхонь керамічною плиткою: V= 381,45 м2. 34. Визначаємо об’єм робіт для фарбування фасаду: V= 431,66 м2. 35. Визначаємо об’єм робіт для фарбування стін: V= 930,53 м2. 36. Визначаємо об’єм робіт для фарбування стель: V= 818,37 м2. 37. Визначаємо об’єм робіт для оштукатурення цоколю: V= 76,8 м2. 38. Визначаємо об’єм робіт для покриття відмостки асфальто-бетонною сумішшю: V= 76,8 м2. 1.2 Визначення необхідної трудомісткості робітників і машин Трудомісткість Т, люд-год. (м-дн.), визначаємо за формулою: Т= 𝑉∗Нч 𝐾∗𝑡зм , 63 де V – об’єм робіт, м2, шт., м3; Нч – норма часу, люд-дн; К – коефіцієнт при нормі часу; tзм – тривалість робочої зміни, год. 1. Попереднє планування поверхні ґрунту: T = 546,04∗0,6 1000∗8 = 0,041 люд-год. 2. Зрізання рослинного шару: T = 109,21∗2,72 1000∗8 = 0,037 люд-год. 3. Розробка ґрунту екскаватором: T = 660,48∗22,1 1000∗8 = 1,83 люд-год. 4. Улаштування монолітних фундаментів: T = 220,25∗56 100∗8 = 15,42 люд-год. 5. Зворотне засипання:T = 229,09∗1,7 1000∗8 = 0,049 люд-год. 6. Цегляна кладка зовнішніх стін першого поверху: T = 187,87∗7,17 1∗8 = 168,38 люд-год. 7. Цегляна кладка зовнішніх стін другого поверху: T = 128,85∗7,17 1∗8 = 115,48 люд-год. 8. Цегляна кладка внутрішніх стін першого поверху: T = 39,51∗7,93 1∗8 = 39,16 люд-год. 9. Цегляна кладка внутрішніх стін другого поверху: T = 41,7∗7,93 1∗8 = 41,34 люд-год. 10. Цегляна кладка перегородок першого поверху: T = 217,35∗225,94 100∗8 = 61,39 люд-год. 11. Цегляна кладка перегородок другого поверху: T = 121,59∗225,94 100∗8 = 34,34 люд-год. 12. Установка плит перекриття: T = 53∗223,3 100∗8 = 14,79 люд-год. 64 13. Установка плит покриття: T = 55∗308,85 100∗8 = 21,23 люд-год. 14. Улаштування пароізоляції покрівлі: T = 427,4∗24,49 100∗8 = 13,08 люд-год. 15. Улаштування теплоізоляції покрівлі: T = 427,4∗6,43 100∗8 = 3,44 люд-год. 16. Улаштування стяжки покрівлі: T = 427,4∗25 100∗8 = 13,36 люд-год. 17. Улаштування підкладного шару руберойду: T = 427,4∗23,07 100∗8 = 12,33 люд-год. 18. Улаштування 2 шарів екофлексу: T = 427,4∗37,13 100∗8 = 19,84 люд-год. 19. Заповнення віконних прорізів: T = 89,76∗186,44 100∗8 = 20,92 люд-год. 20. Заповнення дверних прорізів: T = 89,74∗72,28 100,8 = 8,11 люд-год. 21. Оштукатурювання поверхні віконних відкосів: T = 41,88∗52,8 100∗8 = 2,76 люд-год. 22. Оштукатурювання поверхні дверних відкосів: T = 45,5∗52,8 100∗8 = 3,01 люд-год. 23. Оштукатурення зовнішніх стін: T = 431,66∗122,55 100∗8 = 66,12 люд-год. 24. Фарбування зовнішніх стін: T = 431,66∗77,22 100∗8 = 41,67 люд-год. 25. Влаштування підлоги з керамічної плитки: T = 188,02∗167,48 100∗8 = 39,36 люд-год. 26. Влаштування бетонної підлоги: T = 3,51∗38,39 100∗8 = 0,17 люд-год. 27. Влаштування підлоги з лінолеуму: T = 212,77∗85 100∗8 = 22,61 люд-год. 28. Влаштування підлоги з ламінату: T = 261,9∗79,84 100∗8 = 26,13 люд-год. 65 29. Штукатурення внутрішніх поверхонь: T = 1397,76∗122,55 100∗8 = 200,98 люд-год. 30. Облицювання внутрішніх поверхонь керамічною плиткою: T = 381,45∗330 100∗8 = 157,35 люд-год. 31. Фарбування внутрішніх стін: T = 1311,98∗77,22 100∗8 = 126,34 люд-год. 32. Фарбування стель: T = 818,37∗94,05 100∗8 = 96,21 люд-год. 33. Штукатурення цоколю: T = 76,8∗122 100∗8 = 11,71 люд-год. 34. Покриття відмостки асфальто-бетонною сумішшю: T = 76,8∗43 100∗8 = 4,13 люд-год. 1.3 Визначення необхідної тривалості виконання робіт Тривалість виконання робіт t, дн, визначаємо за формулою: t = 𝑇 𝑚∗𝑛 , де Т – трудомісткість, люд-год; m – кількість змін, зм; n – кількість робітників, чол. 1. Попереднє планування поверхні ґрунту: t = 0,041 1∗1 = 0,5 дн. Склад бригади - геодезист 5 розряду, 1 чол. 2. Зрізання рослинного шару: t = 0,037 1∗1 = 0,5 дн. Склад бригади - машиніст 5 розряду, 1 чол. 3. Розробка ґрунту екскаватором: t = 1,83 1∗1 = 2 дн. Склад бригади - машиніст 5 розряду, 1 чол. 4. Улаштування монолітних фундаментів: t = 15,42 1∗4 = 4 дн. Склад бригади - бетонувальник 4 розряду, 2 чол.; тесляр 4 розряду, 2 чол. 66 5. Зворотне засипання: t = 0,049 1∗1 = 0,5 дн. Склад бригади - машиніст 5 розряду, 1 чол. 6. Цегляна кладка зовнішніх стін першого поверху: t = 168,38 1∗6 = 28 дн. Склад бригади: - муляр 2-5 розряду, 6 чол. 7. Цегляна кладка зовнішніх стін другого поверху: t = 115,48 1∗6 = 19 дн. Склад бригади - муляр 2-5 розряду, 6 чол. 8. Цегляна кладка внутрішніх стін першого поверху: t = 39,16 1∗5 = 8 дн. Склад бригади - муляр 3-4 розряду, 5 чол. 9. Цегляна кладка внутрішніх стін другого поверху: t = 41,34 1∗4 = 10 дн. Склад бригади - муляр 3-4 розряду, 4 чол. 10. Цегляна кладка перегородок першого поверху: t = 61,39 1∗5 = 12 дн. Склад бригади - муляр 2-5 розряду, 5 чол. 11. Цегляна кладка перегородок другого поверху: t = 34,34 1∗4 = 9 дн. Склад бригади - муляр 2-5 розряду, 4 чол. 12. Установка плит перекриття: t = 14,79 1∗4 = 4 дн. Склад бригади - машиніст 4 розряду, 1 чол.; монтажник 4 розряду, 3 чол. 13. Установка плит покриття: t = 21,23 1∗4 = 5 дн. Склад бригади - машиніст 4 розряду, 1 чол.; монтажник 4 розряду, 3 чол. 14. Улаштування пароізоляції покрівлі: t = 13,08 1∗4 = 3 дн. Склад бригади - покрівельник 2-4 розряду, 4 чол. 67 15. Улаштування теплоізоляції покрівлі: t = 3,44 1∗2 = 2 дн. Склад бригади - покрівельник 2-4 розряду, 2 чол. 16. Улаштування стяжки покрівлі: t = 13,36 1∗3 = 5 дн. Склад бригади - покрівельник 3-4 розряду, 3 чол. 17. Улаштування підкладного шару руберойду: t = 12,33 1∗3 = 4 дн. Склад бригади - покрівельник 3-4 розряду, 4 чол. 18. Улаштування 2 шарів екофлексу: t = 19,84 1∗4 = 5 дн. Склад бригади - покрівельник 3-4 розряду, 4 чол. 19. Заповнення віконних прорізів: t = 20,92 1∗3 = 7 дн. Склад бригади - монтажник 4 розряду, 3 чол. 20. Заповнення дверних прорізів: t = 8,11 1∗2 = 4 дн. Склад бригади - монтажник 4 розряду, 2 чол. 21. Оштукатурювання поверхні віконних відкосів: t = 2,76 1∗1 = 3 дн. Склад бригади - штукатур 4 розряду, чол. 22. Оштукатурювання поверхні дверних відкосів: t = 3,01 1∗1 = 3 дн. Склад бригади - штукатур 4 розряду, 1 чол. 23. Оштукатурення зовнішніх стін: t = 75,64 1∗5 = 15 дн. Склад бригади - штукатур 3-4 розряду, 5 чол. 24. Фарбування зовнішніх стін: t = 47,66 1∗5 = 10 дн. Склад бригади - маляр 4 розряду, 5 чол. 68 25. Влаштування підлоги з керамічної плитки: t = 39,36 1∗5 = 8 дн. Склад бригади - плиточник 4 розряду, 5 чол. 26. Влаштування бетонної підлоги: t = 0,17 1∗1 = 0,5 дн. Склад бригади - бетонувальник 3-4 розряду, 1 чол. 27. Влаштування підлоги з лінолеуму: t = 22,61 1∗4 = 6 дн. Склад бригади - паркетник 3-4 розряду, 4 чол. 28. Влаштування підлоги з ламінату: t = 24,24 1∗4 = 6 дн. Склад бригади - паркетник 3-4 розряду, 4 чол. 29. Штукатурення внутрішніх поверхонь: t = 66,12 1∗5 = 13 дн. Склад бригади - штукатур 3-4 розряду, 5 чол. 30. Облицювання внутрішніх поверхонь керамічною плиткою: t = 157,35 1∗6 = 26 дн. Склад бригади - плиточник 4 розряду, 6 чол. 31. Фарбування внутрішніх стін: t = 126,34 1∗6 = 21 дн. Склад бригади - маляр 4 розряду, 21 чол. 32. Фарбування стель: t = 96,21 1∗6 = 16 дн. Склад бригади - маляр 4 розряду, 6 чол. 33. Штукатурення цоколю: t = 11,71 1∗3 = 4 дн. Склад бригади - штукатур 3-4 розряду, 3 чол. 34. Покриття відмостки асфальто-бетонною сумішшю: t = 4,13 1∗2 = 2 дн. Склад бригади - бетонувальник 4 розряду, 2 чол. 69 ДОДАТОК Б 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86