Ляшко С. В.2025-05-192025-05-192024Ляшко С. В. Критика традиційного образу Івана Вишенського в українській науці / Ляшко С. В. .// «Молодь : наука та інновації» 2024 матеріали XIІ Міжнародної науково-технічної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, Дніпро, 13–15 листопада 2024 року. – Дніпро : НТУ «ДП», 2024. – Том 2. – С. 239-240.https://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/170270Несправедливо обділений увагою вітчизняний дослідник Г. Г. Шпет, дає нам невеликий список учених, які разом із ним самим по-справедливости, без упереджень оцінили цілу історичну епоху в українській філософії: від початку письменности у східних слов’ян – до ХVІІІ ст. Назва цієї доби пропонується красномовна: «період невігластва». Наведемо узагальнюючу цитату зі Шпета: «Широкої освічености і поготів науки, бодай богословської, за таких умов годі чекати. Духовенство і знать не тільки не мали уявлення про наукові й філософські інтереси, але й не утворювали навіть, як то було в новій західній історії, міцного освіченого прошарку нації. Наскільки давні руські повчання та слова говорять про низький культурний рівень, про дикість норовів і про відсутність розумового натхнення у тих, до кого вони були звернені, настільки ж вони свідчать про відсутність розуміння задач дійсної розумової культури в тих, від кого йшли». Водночас, у нашій науковій періодиці можна зустріти неадекватні навіть з точки зору «виховної історії» твердження про те, мовляв у Володимира Мономаха прослідковуються прямі впливи гностицизмуukукраїнська філософіяфілософія Івана Вишенськогоукраїнська наукатекст::матеріали конференції::матеріали конференції::доповідь на конференції