Бабій, О.О.БабійЗабуранна, Л.Л.Забуранна2024-06-122024-06-122024Бабій О. Чинники підвищення ефективності управління кадровими ресурсами регіону в умовах воєнного стану / Бабій О., Забуранна Л. // «Наукова весна» 2024 : матеріали 14 Міжнародної науково-технічної конференції аспірантів та молодих вчених, Дніпро, 27-29 березня 2024 року. – Дніпро : НТУ «ДП», 2024. – С. 255http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/167110Безпрецедентні виклики, пов’язані з широкомасштабною агресією по відношенню до України з боку рф – руйнації, знищення підприємств, втрати обладнання та персоналу – загострили негативні наслідки спричинені COVID-19 для більшості бізнесів. Фактично бізнес опинився в ситуації, коли необхідність налагодження дистанційного процесу в діяльності стала не спробою розширення бізнесу, а вимогою виживання. Одним з вагомих аспектів для забезпечення подальшого функціонування стає й важливість зміни у підходах до управління персоналом. Проте не всі підприємства в регіонах мають змогу функціонувати повністю у режимі дистанційного керівництва. Окремі види діяльності потребують і надалі реальних активів та забезпечення виробничого процесу на місцях, що обумовило необхідність релокації із зон бойових дій у нові для них частини країни, у невідомі конкурентні умови та інтеграції у нове бізнес-середовище. Ці процеси вплинули й на кадрові стратегії. Частина наявних працівників була втрачена як внаслідок виїзду закордон, так і у зв’язку з неможливістю релокувати бізнес зі всім персоналом. Тому механізми управління персоналом в умовах воєнного стану суттєво різняться та набувають індивідуального характеруukпублічне управлінняефективність управліннякадрові ресурсивоєнний станArticle35.072.1