Монети з розкопок Богородицької фортеці у 2007 році

Abstract

Роботи по дослідженню пам’ятки археології пізнього середньовіччя, розташованої в пониззі р. Самара на північній околиці селища Шевченка, систематично стали проводитися лише з 2001 року. Тут археологами Дніпропетровського національного університету під керівництвом професора І.Ф.Ковальової вивчаються залишки Богородицької (Новобогородицької) фортеці кінця XVII–XVIIІ ст. та її посаду, де в XVI–XVII ст. існувало козацьке містечко Самарь [1, 2]. Чисельні знахідки монет з цього пункту постійно обробляються фахівцями науково-дослідної лабораторії археології Придніпров’я ДНУ та висвітлюються в наукових виданнях [7-11]. Археологічні розкопки, що проводились тут влітку 2007 року, охоплюють посад і невелику ділянку на території самої фортеці поблизу її східних “Самарських” воріт. Цей розкоп закладено з метою дослідження стану культурного шару, який на протязі десятиріч розорювався тракторами під городи місцевих мешканців. Саме тут на площі, вільній від дерев та кущів, відкриті залишки наземної споруди площею 12,15 м2 та господарчої землянки глибиною 2,1 м та площею 12,8 м2. Нумізматичний матеріал з розкопу дозволяє чітко датувати час функціонування споруд та деяких господарчих ям, відкритих поряд з ними. Залишки наземної будівлі, простеженої безпосередньо під шаром оранки, дали окрім інших знахідок мідні російські монети номіналом “полушка” 1730, 1731, 1735 (3 екземпляри), 1736 років та “денга” 1731 року [5, с.10, 13]. Всі вони дуже доброї збереженості і не мають слідів обігу. Монети зібрані безпосередньо на рівні підлоги, і тому можна говорити про датування приміщення другою половиною 30-х років XVIIІ ст. Єдина монета 40-х років XVIIІ ст. – білонове “акче” кримського – карбування знайдена значно вище підлоги, майже на поверхні розкопу [5, с.12, 15; 6, табл.15].