Sustainable development of Ukrainian iron and steel industry enterprises in regards to the bulk manufacturing waste recycling efficiency improvement

Abstract

Purpose. Identify the tendency of sustainable development of Ukrainian iron and steel industry enterprises regarding the raising of the bulk manufacturing waste recycling efficiency. Methods. To achieve this purpose, a comprehensive methodological approach has been used, including an analysis of Ukrainian and foreign statistics data on the bulk manufacturing waste accumulation and handling, the analysis of potential consumers of goods from the Mining and Metallurgical Company (MMC) waste products of Ukraine, as well as the study of common policy tools for settling the issues of manufacturing waste accumulation in world practice. Findings. It was determined that smelter slags, which are an underestimated resource in the Ukrainian economy, are of primary interest in terms of the efficiency of bulk manufacturing waste recycling in Ukraine. In international practice, ferrous slags are used as a valuable resource base for many areas of business, which in most cases became possible through the implementation of favorable policies in the area of resource-saving and ecology. In addition, this paper identifies the main market barriers hampering the smelter slags recycling in Ukraine, as well as additional market restrictions for Mariupol metallurgical complexes that arose as a result of a military conflict. Originality. A number of policy tools (favorable policies in the area of resource-saving and ecology) have been formulated at national and regional levels to create the necessary competitive conditions for the smelter slags recycling and to support the sustainable development of MMC enterprises of Ukraine. Practical implications. The introduction of the proposed control mechanisms for the ferrous slags recycling will enable the provision of such industries as road engineering, cement and concrete industry, agriculture and a number of other industries with valuable industrial raw materials and above all, to ensure a balance of sustainability at the local level and eliminate the need for new territories to be allocated for manufacturing waste.

Мета. Ідентифікувати напрями сталого розвитку підприємств чорної металургії України в галузі підвищення ефективності утилізації великотоннажних промислових відходів. Методика. Для досягнення поставленої мети в роботі використано комплексний методичний підхід, що включає аналіз даних української та зарубіжної статистики щодо накопичення й поводження з великотоннажними промисловими відходами, аналіз потенційних споживачів продукції з відходів гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України, а також вивчення поширених політичних інструментів урегулювання питань накопичення промислових відходів у світовій практиці. Результати. Встановлено, що першочерговий інтерес з точки зору ефективності утилізації великотоннажних промислових відходів України представляють металургійні шлаки, які є недооціненим ресурсом в економіці України. У міжнародній практиці шлаки чорної металургії використовуються в якості цінної ресурсної бази для багатьох сфер господарювання, що в більшості випадків стало можливим за рахунок впровадження політик сприяння у сфері ресурсозбереження та екології. Крім того, у даній роботі визначені основні ринкові бар’єри, що ускладнюють утилізацію металургійних шлаків в Україні, а також додаткові ринкові обмеження для металургійних комбінатів Маріуполя, що виникли в результаті військового конфлікту. Наукова новизна. Сформульовано ряд політичних інструментів (політик сприяння у сфері ресурсозбереження та екології) національного й регіонального рівнів для створення необхідних конкурентних умов утилізації металургійних шлаків і підтримки стійкого розвитку підприємств ГМК України. Практична значимість. Впровадження запропонованих регуляторних механізмів утилізації шлаків чорної металургії дозволить забезпечити цінною техногенною сировиною такі галузі економіки як дорожне будівництво, цементна та бетонна промисловості, сільське господарство й ряд інших галузей, а головне, гарантувати баланс стійкості на місцевому рівні та виключити необхідність відведення нових територій для розміщення промислових відходів.

Цель. Идентифицировать направления устойчивого развития предприятий черной металлургии Украины в области повышения эффективности утилизации крупнотоннажных промышленных отходов. Методика. Для достижения поставленной цели в работе использован комплексный методический подход, включающий анализ данных украинской и зарубежной статистики по накоплению и обращению с крупнотоннажными промышленными отходами, анализ потенциальных потребителей продукции из отходов горно-металлургического комплекса (ГМК) Украины, а также изучение распространенных политических инструментов урегулирования вопросов накопления промышленных отходов в мировой практике. Результаты. Установлено, что первоочередной интерес с точки зрения эффективности утилизации крупнотоннажных промышленных отходов Украины представляют металлургические шлаки, которые являются недооцененным ресурсом в экономике Украины. В международной практике шлаки черной металлургии используются в качестве ценной ресурсной базы для многих сфер хозяйствования, что в большинстве случаев стало возможным за счет внедрения политик благоприятствования в сфере ресурсосбережения и экологии. Кроме того, в данной работе определены основные рыночные барьеры, затрудняющие утилизацию металлургических шлаков в Украине, а также дополнительные рыночные ограничения для металлургических комбинатов Мариуполя, возникшие в результате военного конфликта. Научная новизна. Сформулирован ряд политических инструментов (политик благоприятствования в сфере ресурсосбережения и экологии) национального и регионального уровней для создания необходимых конкурентных условий утилизации металлургических шлаков и поддержания устойчивого развития предприятий ГМК Украины. Практическая значимость. Внедрение предложенных регуляторных механизмов утилизации шлаков черной металлургии позволит обеспечить ценным техногенным сырьем такие отрасли экономики как дорожное строительство, цементная и бетонная промышленности, сельское хозяйство и ряд других отраслей, а главное, гарантировать баланс устойчивости на местном уровне и исключить необходимость отведения новых территорий для размещения промышленных отходов.