Про використання гранітів Середнього Подніпров’я у допромисловий період

Abstract

У результаті проведеного аналізу було визначено, що граніти і гранітоїди, які розроблялися у Середньому Подніпров’ї і використовувалися протягом всієї історії, належать до порід фастівського, дніпропетровського, сурського, мокромосковського, токівського, саксаганського та інгулецького комплексів. Напевно, також використовувалися породи демуринського і тетіївського комплексів гранітів. Історія використання гранітів і гранітоподібних порід Середнього Подніпров’я триває, починаючи від доби верхнього палеоліту. Граніти слугували матеріалом для виготовлення знарядь праці та головним будівельним каменем у зоні поширення порід Українського щита. Їх спеціалізована розробка із застосуванням гірничих прийомів зародилася разом із появою мегалітичних споруд та кам’яних стел, які створювалися у Середньому Подніпров’ї, включно до доби середньовіччя. За часів Київської Русі граніт стає одним з основних видів будівельного каміння, що застосовувався у кам’яній архітектурі. Можна стверджувати, що розробка багатьох родовищ, що експлуатуються зараз або експлуатувалися протягом ХХ ст., розпочалася близько тисячі років тому.