Форми психологічного насильства в організаційному середовищі
Переглянути
Дата
2021Автор
Сахарова, Катерина Олександрівна
Чередніченко, Олексій Миколайович
Липовська, Наталія Анатоліївна
Metadata
Показати повний опис матеріалуКороткий опис(реферат)
У статті розглянуто форми психологічного насильства в організаційному середовищі: булінг, кібербулінг, булінг на робочому місці (мобінг), віктімблеймінг, харасмент, сталкінг, аутинг, газлайтинг. Доведено, що основна небезпека психологічного насильства – в доведенні жертви до психічно нестабільного стану і неадекватного сприйняття реальності, навіть до самогубства. Наведено класифікації булінгу та мобінгу. Підкреслено особливості негативних дій кривдника, такі як повторюваність і тривалість, ця характеристика негативних дій кривдника виникає завдяки тому, що, з одного боку, кривдник зберігає зацікавленість в здійсненні насильницьких дій щодо жертви довгий час і, з іншого боку, в результаті того, що жертва слабкіше і не здатна захистити себе в ситуації булінгу. Обгрунтовано, що характерною рисою булінгу є прояв кривдником проактивної агресії по відношенню до жертви, тобто наступальної, а не оборонної агресії, спрямованої на формування у жертви стану страху і розгубленості. Розглянуто відміну характеристик булінгу від характеристик інших явищ, які порушують процес конструктивного спілкування. Обгрунтовано, що булінг відрізняється від агресії, насильства, жорстокого поводження і хейзінга тим, що має такі стійкі характеристики, як тривалий повторюваний характер насильницьких дій, наявність стійких типів суб’єктів – кривдник, жертва, свідок, отже, відповідних видів девіантної поведінки, які реалізуються в ході булінгу – агресивної, віктимної та конформної. Відзначено, що булінг та мобінг – це тривалий процес, який може тривати місяцями. Виявлений механізм профілактики булінгу – діяльнісне опосередкування передбачає детермінацію поведінки і міжособистісних взаємодій членів групи змістом, цілями і завданнями групової діяльності. Здійснення групою просоціальної колективної діяльності дозволяє у її членів сформувати позитивні моральні ціннісні орієнтації, адекватну самооцінку, вміння конструктивної взаємодії та ін., а також організувати співпрацю членів колективу задля досягнення спільної мети, що дозволяє виключити появу в такій групі індивідуальних і групових факторів виникнення булінгу. The article considers the forms of psychological violence in the organizational environment: bullying, cyberbullying, bullying in the workplace (mobbing), victim flashing, harassment, stalking, outing, gaslighting It is proved that the main danger of psychological violence is in bringing the victim to a mentally unstable state and inadequate perception of reality, even to suicide. Classifications of bullying and mobbing are given. Emphasized features of the offender’s negative actions, such as recurrence and duration, this characteristic of the offender’s negative actions arises due to the fact that, on the one hand, the offender remains interested in committing violence against the victim for a long time and, on the other hand, weaker and unable to defend himself in a bullying situation. It is substantiated that the characteristic feature of bullying is the manifestation of the offender’s proactive aggression towards the victim, ie offensive rather than defensive aggression aimed at forming a state of fear and confusion in the victim. The difference of bullying characteristics from the characteristics of other phenomena that disrupt the process of constructive communication is considered. It is substantiated that bullying differs from aggression, violence, abuse and hazing in that it has such stable characteristics as long-term repetitive nature of violent actions, the presence of stable types of subjects – abuser, victim, witness, and therefore appropriate types of deviant behavior. are realized in the course of bullying – aggressive, victim and conformist. It is noted that bullying and mobbing is a long process that can take months. The mechanism of bullying prevention is revealed – activity mediation involves determination of behavior and interpersonal interactions of group members by the content, goals and objectives of group activities. The group’s implementation of prosocial collective activity allows its members to form positive moral values, adequate self-esteem, constructive interaction skills, etc., as well as to organize cooperation of team members to achieve a common goal, which eliminates the appearance of individual and group factors in such a group.